В Україні
Стратегія безпекового майбутнього України
Припинення вогню у війні росії проти України нині неможливе, бо це лише допоможе путіну й заморозить конфлікт.
Захід має робити все для перемоги України й завершення війни на прийнятних для Києва умовах. Для цього треба зберігати санкції, постачати зброю й посилювати ізоляцію росії. Про це заявив колишній заступник Генерального секретаря НАТО, екс-посол США в москві Александер Вершбоу під час презентації Всеосяжної стратегії щодо безпекового майбутнього України, яку підготував аналітичний центр The Alphen Group, що відбулася в Європарламенті. На думку американського дипломата, країни-партнери України повинні ухвалити спільну декларацію, в якій слід викласти гарантії безпеки для України. За словами А. Вершбоу, на саміті НАТО у Вільнюсі потрібно представити пришвидшений шлях для вступу України в НАТО, а військову співпрацю Києва з Північноатлантичним альянсом слід зарахувати як підготовчий період, що його має охоплювати Програма для членства в НАТО.
Читайте також: Кіберзахист автоматизованих систем управління: рекомендації Держспецзв’язку
Стратегія щодо України, яку євродепутатам представили її автори, має дві фази – короткострокову, що триває до завершення 2023 року, і середньо- та довгострокову, яка охоплює 2024-й та кілька наступних років. Стратегію розроблено за чотирма напрямами: дипломатичний, інформаційний, військовий та економічний.
Дипломатичний вимір полягає в максимальній згуртованості підтримки Заходом України та активнішому залученні Китаю, який має втрутитися, щоб його стратегічний партнер росія припинила війну. Автори пропонують найближчим часом зібрати «конференцію демократій», яка має закласти підвалини нового післявоєнного безпекового порядку в Європі.
Інформаційні заходи стратегії полягають у підготовці громадської думки західних країн до того, що війна матиме довготривалі наслідки, тому підтримка в цих умовах України має залишатися непохитною. «У масмедіа слід поширювати наратив про сенс української перемоги, мета якої – повне відновлення територіальної цілісності України», – наголосив науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин Каміль Гранд. Військові цілі стратегії полягають у збільшенні темпів й обсягів постачання зброї в Україну, що дасть їй змогу повернути окуповані території. Автори стратегії закликають невідкладно надати Україні гарантії членства в НАТО й не послабляти зусиль для подальшого зміцнення Північноатлантичного альянсу. «Адже, безсумнівно, росія згодом відновить свої сили, щоб продовжити протистояння з НАТО», – переконаний Александер Вершбоу.
Читайте також: Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси
Щодо економічної стратегії на підтримку України, то Захід повинен і надалі надавати короткострокову економічну допомогу та бюджетну підтримку Києву, щоб завадити спробам росії підірвати волю України до боротьби. А також зробити всі необхідні законодавчі кроки, аби конфісковані російські фінансові резерви використати на відновлення України.
Як було констатовано, Захід припустився великої помилки, оцінюючи зовнішню політику росії. «Час від часу нам надходили тривожні сигнали, але ми їх ігнорували. Проте ця розв’язана росією війна стала останньою соломинкою. Вона змінила не лише безпековий баланс у Європі, а й геополітичний порядок світу», – сказав голова The Alphen Group професор Джуян Ліндлей-Френч. Він зазначив, що Європа в питанні оборони довгий час занадто покладалася на США. «Ми, європейці, повинні робити більше для власної безпеки», – наголосив експерт. За його словами, головна мета західної стратегії щодо України має залишатися незмінною: повне і беззастережне виведення російських сил з української території, припинення обстрілів і ракетних атак на український народ та відновлення нормального демократичного функціонування державних інститутів у всій Україні.
Читайте також: 10 млрд грн на захист об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору
Відповідаючи на запитання журналістів про прогноз щодо підсумків саміту НАТО у Вільнюсі, Александер Вершбоу відповів: «Не хочу передбачати, що конкретно трапиться у Вільнюсі, але сподіваюся, що там буде узгоджено певні механізми чи заходи, які дадуть нам змогу вийти поза межі бухарестської формули (саміту НАТО в Бухаресті 2008 року, де Україні не було надано Плану дій щодо членства) з урахуванням підготовки України до членства». Він висловив сподівання, що на саміті країни-члени НАТО візьмуть на себе довгострокові зобов’язання щодо зміцнення оборонних можливостей України, «щоб Росія не мала шансу більше ніколи зробити спробу нового вторгнення. Як ці домовленості називатимуться, як їх буде структуровано і який вигляд матимуть, це предмет для активних переговорів, що тривають».
Підготував Ілля Мороз,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
