Connect with us

В Україні

Суддівська освіта в період пандемії, спричиненої COVID-19

Дата публікації:

Пандемія COVID-19 і пов’язаний із нею карантинний період круто змінив ритм нашого звичного життя, як і роботи конкретних трудових колективів, установ та організацій. Тим не менш не всі з них, так би мовити, впали в цю вимушену тимчасову «сплячку». Виявляється, можна ефективно працювати й за такого «форс- мажору». Це доводить і наша розмова з ректором Національної школи суддів України, доктором юридичних наук Миколою ОНІЩУКОМ. Виявляється, поки частина з нас не знала, як діяти й куди себе подіти, НШСУ продуктивно працювала онлайн, забезпечуючи якісну підготовку суддів і працівників апаратів судів для судової системи країни. Спрацювала професійна «чуйка» керівництва школи, яке ще задовго до цього почало переводити частину навчального процесу в онлайн-режим.

— Миколо Васильовичу, зараз НСШУ, як і вся країна, перебуває в непростій ситуації. Уже третій місяць триває обмеження на проведення навчальних заходів із великою кількістю людей через ризики поширення COVID-19. Чи припинилося на вчання суддів взагалі після запровадженням карантину?

— Ні. Правда, попервах, у зв’язку з підвищеними ризиками поширення епідеміологічної ситуації, пов’язаної з коронавірусом, та беручи до уваги ряд звернень судів, суддів і працівників апаратів судів з 12 березня до прийняття окремого рішення Національна школа суддів України тимчасово зупинила підготовку суддів, працівників апаратів судів та проведення інших організаційних заходів, зокрема, круглих столів, семінарів, тренінгів, в яких передбачається масове зібрання людей.

Тим не менш, попри ці тимчасові обмеження, нині Національна школа суддів України забезпечує безперервність суддівської освіти шляхом збільшення кількості дистанційних курсів для своїх слухачів. Також ми активно впроваджуємо навчальні заходи в режимі відеоконференцій, вебінарів, відеолекцій в онлайн форматі. Зокрема, за період карантину в Національній школі суддів уже проведено 26 заходів з підготовки та періодичного навчання суддів, в яких взяли участь 434 судді, дистанційні курси пройшли 130 суддів. Наразі триває навчання ще на шести онлайн курсах. Також було зафіксовано понад 4 000 переглядів відеозанять суддями та працівниками апаратів судів на офіційному YouTube каналі Національної школи суддів України.

— Чому Ви пішли цим шляхом, чому навчання суддів не було перенесено на закінчення карантину?

— Згідно з вітчизняним законодавством в Україні суддя зобов’язаний не рідше одного разу на три роки пройти навчання, час якого не може бути меншим сорока академічних годин. Таке навчання здійснюється у формі обов’язкових семінарів та тренінгів — залежно від індивідуальних потреб судді: відповідно до необхідності вдосконалення його знань, вмінь та навичок; а ще залежно від досвіду роботи, рівня і спеціалізації суду, де він працює.

«Ми адаптували існуючі матеріали до викладання в онлайн-режимі»

Ми не стали відкладати заходи з підготовки суддів до закінчення карантину в зв’язку з неможливістю проведення очних занять, а здійснили адаптацію існуючих матеріалів до викладання в онлайн­форматі. В результаті за цей час у Києві було проведено підготовку суддів місцевих загальних судів, окружних та апеляційних адміністративних судів, місцевих господарських судів та суддів судових палат у кримінальних та цивільних справах апеляційних судів. У регіональних відділеннях Національної школи суддів України також проводилися онлайн­підготовка суддів та семінари.

Збільшується також попит і на дистанційні курси Національної школи суддів України, оскільки цей формат навчання дозволяє суддям у зручний для них час опрацьовувати міні­лекції, переглядати відеоматеріали й виконувати практичні завдання, розроблені для самостійного застосування отриманих знань на практиці та набуття відповідних вмінь і навичок. Ще однією перевагою такого підходу є можливість обговорення на форумі з колегами актуальних проблем та отримання від викладачів консультацій з тематики навчальних курсів.

На відміну від традиційних форм організації підготовки в аудиторії, в ході дистанційного навчання використовується віртуальне навчальне багатосуб’єктне середовище, де кожен слухач має можливість брати активну участь у спільній побудові знань і досягненні навчальних цілей.

Так, на сьогодні проводяться 8 дистанційних навчальних курсів для суддів, серед яких «Управління залою судового засідання», «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини в цивільному судочинстві», «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Досудове розслідування», «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. Судовий розгляд», «Застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини» для суддів адміністративних судів, «Права людини та охорона довкілля», «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» та «Управління часом у суддівській діяльності».

Усе більшої популярності набувають і відеозаняття, які розміщені на офіційному YouTube каналі Національної школи суддів України. Основними їх темами є «Іпотека та застава як способи забезпечення виконання зобов’язань», «Про захист права власності», «Актуальні питання щодо вирішення судових спорів внутрішньо переміщених осіб», «Про актуальність розгляду справ щодо стягнення аліментів», «Особливості розгляду трудових спорів», «Поділ майна подружжя», «Актуальні аспекти судового розгляду спорів щодо спадкування. Судова практика», «Про визнання правочинів недійсними», «Розгляд судами спорів про виселення».

Продовжується також підготовка та підвищення рівня кваліфікації працівників апаратів судів. У період карантину Національна школа суддів України провела 12 циклів підготовки працівників апаратів судів і 6 циклів навчання для співробітників Служби судової охорони. Здійснено підготовку 1 692­х працівників апаратів судів: у форматі дистанційного навчання підготовку пройшли 719 осіб, у форматі вебінару — 175 і в онлайн­режимі — 798.

Одним із компонентів, який дозволяє вивести підготовку суддів та працівників апаратів судів на новий рівень є «Електронна школа», засобами якої забезпечується автоматизація освітнього процесу, впровадження засобів інтерактивності в навчанні, функціонування електронної бібліотеки з базами навчальних матеріалів, онлайн доступ до освітніх ресурсів та результатів навчальних заходів, створення електронних реєстрів слухачів і викладачів Національної школи суддів України, анкет суддів, які пройшли тренінги.

— Миколо Васильовичу, останні місяці були досить складними для всіх нас, у тому числі й для колективу школи. Чи продовжується робота з підготовки нових курсів?

— Безперечно. При тому окремим напрямом роботи Національної школи суддів України є проведення наукових досліджень. Наші наукові підрозділи здійснюють розробку тренінгів, стандартизованих лекцій та семінарів для суддів і кандидатів на посади суддів з використанням різноманітних способів інформаційних і комунікаційних технологій — програм «Zoom», «Blue Jeans» групових чатів у месенджері «Viber» та «Skype». За період карантину проведено понад 30 засідань робочих груп з розробки тренінгів, семінарів­практикумів та дистанційних навчальних курсів, 10 засідань робочих груп з розробки стандартизованих лекцій та 7 засідань робочих груп з розробки тренінгів та посібників для тренерів. В онлайн режимі апробовано та проведено тренінг для тренерів по курсу «Кримінально­правовий захист професійної діяльності журналістів».

Крім роботи над тренінгами, стандартизованими лекціями та дистанційними навчальними курсами, активізовано й заходи з підготовки вебінарів. Зокрема, вже проведено вебінар для суддів­наставників (коучів) «Передача суддівського досвіду: методологія та практика», триває робота над іншими вебінарами.

Зазначу й те, що відділом науково­методичного супроводження психологічної підготовки суддів підготовлено «Практичні поради психолога для працівників системи правосуддя України у зв’язку із підвищеними ризиками поширення епідеміологічної ситуації». Ці поради доступні у форматі відеоматеріалу та були поширені серед суддів і працівників апаратів судів. За участі вказаного відділу проведено для працівників апаратів судів онлайн­лекцію на тему «Психологічний імунітет».

Підготовка суддів до роботи в умовах пандемії

Які ще заходи присвячені проблематиці роботи суддів в умовах пандемії?

— У зв’язку зі спалахом COVID­19 стала очевидною важливість готовності судової системи України до ефективного реагування на пандемію. Подібно до судових систем у всьому світі, українські суди зіштовхнулися з багатьма пов’язаними з пандемією викликами стосовно внутрішнього управління судом, комунікації, а також доступу до суду та судових послуг. У зв’язку з цим, Національною школою суддів України у співпраці з Програмою USAID «Нове правосуддя» спільно з Національним суддівським коледжем у місті Рено (США) вперше проведено серію відкритих семінарів «Роль судді та судового адміністратора в умовах пандемії», «Медіація для суддів та судових адміністраторів», «Усвідомленість та зниження стресу в нинішні непрості часи». Для участі в першому вебінарі зареєстровано 263 учасники, другому — 385, третьому — 377.

Під час вебінару «Роль судді та судового адміністратора в умовах пандемії» акцентовано увагу на тому, що весь персонал судової системи, в тому числі судді й судові адміністратори, відіграють важливу роль у ході ухвалення правильних рішень у справах, пов’язаних із надзвичайною ситуацією у сфері громадського здоров’я або порушеннями карантинних обмежень, підготовки ефективного реагування в своєму суді, розробки і впровадження плану дій на випадок надзвичайної ситуації, комунікації із апаратом суду, представниками ЗМІ й громадськістю, а також забезпечення безперервної діяльності суду.

Вебінар з питань медіації надав учасникам можливість зрозуміти, як продовжувати допомагати вирішувати справи під час періоду «соціального дистанціювання» та забезпечити більше можливостей для використання медіації. Крім того, було розглянуто способи проведення медіації на відстані та продемонстровано переваги використання медіації як допоміжного механізму для суддів і персоналу суду з метою забезпечення доступу до правосуддя разом із спільнотою медіаторів.

Судді та судові адміністратори, які взяли участь у вебінарі «Усвідомленість та зниження стресу в нинішні непрості часи», обговорили проблеми в підтримці здорового балансу при реагуванні на надзвичайні обставини, пов’язані з роботою в умовах пандемії COVID-19 та отримали практичні навички протидії стресу, покращення лідерських якостей і стимулювання креативності в контексті забезпечення ефективного реагування на виклики сьогодення. У фокусі уваги вебінару були сучасні дослідження щодо усвідомленості, зокрема, нейронауки та впливу усвідомленості на професійні навички й поведінку. Після ознайомлення із досвідом судової системи США, пов’язаним із роботою в умовах поширення коронавірусу, учасники вебінару обговорили заходи, які вживає Україна у протидії пандемії.

Судді також стали учасниками вебінарів «Всесвітній досвід та уроки управління судами в умовах пандемії», «Медіація телефоном — поради з 23-річного досвіду», «Кращі практики судових комунікацій в умовах пандемії». Спільно з Програмою USAID «Нове правосуддя» продовжується й розробка навчального посібника — путівника для суддів щодо роботи в умовах пандемії та карантину.

У співпраці з проектом Європейського Союзу «ПРАВО-JUSTICE» проведено три засідання міжнародної робочої групи з розробки вебінару «Передача суддівського досвіду: методологія та практика» та зустріч проект ної ради Ініціативи «Модельні суди». Судді та працівники апаратів судів отримали можливість взяти участь у вебінарах «Ефективність команди під час дистанційної роботи», «Особиста безпека суддів та працівників апарату суду», «Дистанційне правосуддя», «Цифрова безпека: як не потрапити в пастку інформаційних технологій».

НШСУ продовжує роботу над навчальними курсами «Особливості розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із домашнім насильством», «Подолання гендерних стереотипів при здійсненні правосуддя» (спільно з Українсько-канадським проектом підтримки судової реформи), «Судовий розгляд кримінальних проваджень щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (спільно з проектом РЄ/ЄС «Посилення заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в Україні»), курсами для тренерів «Методика підготовки і проведення тренінгів з медіації» (спільно з Програмою ООН із відновлення та розбудови миру) та «Застосування гендерно орієнтованого підходу при здійсненні правосуддя» (спільно з проектом ОБСЄ «Підтримка професійного навчання суддів»).

Зазначу й те, що для Національної школи суддів України вже стало звичним проведення тренінгів, семінарів-практикумів для суддів та працівників апаратів судів в режимі онлайн. Проводити дистанційні навчальні курси, відеоконференції та онлайн- лекції ми почали вже давно, і попередні напрацювання дозволили задовольнити попит в онлайн-навчанні у період нових викликів. Здобутий нами досвід сприяє подальшій діджиталізації навчального процесу, що дозволяє збільшувати його гнучкість і динамізм, створювати можливість для кожного слухача, незалежно від рівня суду й суддівської спеціалізації, працювати за особистим графіком підвищення кваліфікації. Навчання працівників системи правосуддя онлайн є вимогою часу й наші зусилля будуть зосереджені на його подальшому розвитку.

Дякуємо за змістовні й конкретні відповіді.

Спілкувався
Федір ІЛЛЮК,
ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Нові розміри адміністративного збору в сфері держреєстрації на 2021 р.

Опубліковано

on

Нагадуємо, що згідно з ч. 7 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV адміністративний збір за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 р. розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2 270 грн.

З урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на аналітично-правовій платформі Lex опубліковано оновлені розміри адміністративного збору за державну реєстрацію прав, обтяжень, внесення змін до записів ДРРП, державну реєстрацію змін про ЮО, ФОП та ГО, надання інформації/відомостей на 2021 р.

Читати далі

В Україні

«Скрутки» ПДВ. Через це бюджет щомісяця втрачає два з половиною мільярди гривень

Опубліковано

on

Через так звані «скрутки» з ПДВ бюджет України щомісяця втрачає 2,5 млрд гривень. Загалом за січень 2019 року — березень 2020 року суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд грн. Про це йдеться в звіті тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини держбюджету.

Аналіз звіту ТСК

Зокрема, в звіті викладені обставини, зроблені в заяві колишнього міністра фінансів Ігоря Уманьского в інтерв’ю LB.ua щодо «скруток» із ПДВ, через які бюджет, за його словами, втрачає приблизно 5 млрд грн щомісяця.

Згідно з результатами звіту щодо стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 1 січня по 31 грудня 2019 року доходи державного бюджету становили 99,1 відсотка річного показника, затвердженого Верховною Радою України зі змінами. Недовиконання становило 9,0 млрд гривень. «Слід зазначити, що в тих сферах, де традиційно притаманний високий рівень корупції, спостерігаються диспропорційний баланс та особливо великі розміри ненадходжень до Державного бюджету України. За підсумками 2019 року спостерігається значний недобір по ПДВ — 5,7 млрд гривень. Основною причиною є невиконання плану Державною фіскальною службою України за перші ІІІ квартали на 8 млрд гривень, яке не вдалося перекрити ДПС перевиконанням у кінці року. Водночас, як вказується, об’єктивних причин для відсутності надходжень не вбачається, оскільки, за даними Мінекономіки, за цей період ВВП зріс на 3,2%, крім того, спостерігалося перевиконання індикативних показників з податку на прибуток підприємств», — ідеться в звіті ТСК. У документі вказується, що «істотно провалено збір акцизного податку з підакцизних товарів (недовиконання — 15,6 млрд гривень) в основному за рахунок недостатніх надходжень акцизу зі спирту, тютюну, тютюнових виробів та електричної енергії. Це свідчить про значну корумпованість і знаходження цих ринків у тіні».

На думку членів комісії, на відміну від ПДВ, не існує методики розрахунку приблизних втрат державного бюджету від несплати акцизного податку. Це пов’язано з тим, що облік, адміністрування, а також махінації із ПДВ неможливі без відповідного внесення до реєстрів, а акцизний податок можна побачити лише як фактичні надходження, ринок, який перебуває в тіні, методологічно не можна обрахувати. «Незважаючи на чіткі вказівки керівництва держави про необхідність боротьби з контрабандою та звільнення окремих корумпованих працівників, цього не відбувалося. Інфраструктура митниці перебуває в занедбаному стані, придбані за попередні роки скануючі системи для огляду товарів або не працюють, або розукомплектовані, або належним чином не введені в експлуатацію, ризикорієнтований підхід відбувається частково в ручному режимі», — констатується в звіті.

Комісія вказтує на невиправдане зволікання з передачею функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язано з надто довгою підготовкою до її запуску. «Загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони», — вважають члени ТСК.

Що ж до стану виконання дохідної частини Державного бюджету України з 1 січня по 1 квітня 2020 року, то Державною податковою службою України за цей період ПДВ зібрано 65,31 млрд гривень, або на 100,6% від запланованого (перевиконання — 0,42 млрд гривень); ПДФО зібрано 28,11 млрд гривень, або на 97,4% від запланованого (недовиконання — 0,74 млрд гривень); податок на прибуток підприємств зібрано 33,51 млрд гривень, або на 103,5% від запланованого (перевиконання — 1,16 млрд гривень). «Враховуючи перевиконання збору ПДВ та позитивне впровадження постанови Кабінету Міністрів України комісія констатує, що рівень збору цього податку у ДПС був на мінімально достатньому рівні. Акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів зібрано 12,76 млрд гривень, або на 84,72% від запланованого (недовиконання — 2,3 млрд гривень)», — йдеться в документі.

Податок із доходів фізичних осіб також не було виконано (на 0,74 млрд гривень). У комісії припускають, що на це вплинула коронавірусна криза. «Аналогічно висновкам попереднього розділу загалом стан виконання доходів державного бюджету свідчить про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони», — заявили в комісії.

Втрати бюджету від «скруток»

Комісія встановила, що найбільш поширеною схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». Ця схема полягає в тому, щоб поєднати в системі податковий кредит, сформований внаслідок ввезення або виготовлення товарів широкого вжитку, чи тих, які користуються попитом на тіньовому ринку і потім продаються за готівку без сплати податків, та податкове зобов’язання, що виникає в платників легального сектора економіки, коли їм потрібно легалізувати в системі електронного адміністрування податку на додану вартість товари, виготовлені в тіньовому секторі економіки.

Функціонування «скруток» засноване на внесенні до податкової накладної завідомо неправдивих даних про постачання товарів, податковий кредит за якими потім використовують для зменшення податкових зобов’язань, що виникають при постачанні товарів, послуг, які надаються легальним сектором економіки. «Тобто джерелом виникнення «фіктивного» податкового кредиту є реалізація товару за готівку без будь-якого обліку з подальшим продажем документів на цей же товар замовнику податкового кредиту. Характерною ознакою «скрутки» є поєднання в операціях несумісних товарів, наприклад, «скрутчик» відображає в документах придбання цигарок і при цьому здійснює продаж огірків, кукурудзи тощо», — пояснюють депутати.

У процесі роботи Тимчасовою слідчою комісією було проведено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних та виявлено суб’єкти господарювання, які протягом січня 2019 — березня 2020 року здійснювали операції з підміни товарної номенклатури. Обсяги реалізованого фіктивного ПДВ такими платниками складають близько 2,5 млрд грн щомісячно. Далі цей податковий кредит розходиться від «скрутчиків» через «транзитерів» до вигодонабувачів. «Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 — березень 2020 рр. суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд гривень. Точні дані обсягу схемного кредиту, якість його виявлення та відпрацювання, а також ймовірні збитки державного бюджету комісією ще опрацьовуються. Натомість звертається увага на те, що наведені суми не є остаточними — це лише втрати від однієї операції «скрутки», — підкреслюють автори звіту. А в середньому за місяць у таких операціях беруть участь від 100 до 250 платників податків.

Також були встановлені територіальні органи Державної податкової служби України, на обліку в яких перебуває найбільша кількість таких платників — це ГУ ДПС у Львівській, Київській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях та в Києві.

Факти зловживання посадовими особами податкової

Встановлено факти, коли маючи інформацію від оперативних підрозділів щодо платника, стосовно якого встановлено ознаку фіктивності, він не був своєчасно внесений до Журналу ризикових платників податків, що давало можливість останньому (будучи фіктивним) реєструвати податкові накладні та мінімізувати платежі до бюджету. Окрім того, встановлені випадки систематичної бездіяльності посадових осіб територіальних органів ДПС, коли платникам — «скрутчикам» надавалася можливість здійснити весь цикл операцій і тільки після того вживалися заходи з блокування реєстрації цих суб’єктів, що підтверджується записами в базах даних. Так, посадові особи територіальних органів ДФС та ДПС знали про такі суб’єкти господарювання, але певний час не блокували реєстрацію податкових накладних. Також встановлено випадки виключення ризикових підприємств із Журналу ризикових, тобто визнання такими, що не відповідають критеріям ризиковості відповідно до Постанови № 1165.

ТСК у процесі роботи було проведено й аналіз ланцюгів проходження схемного податкового кредиту від «скрутчиків» до платників-транзитерів та платників — отримувачів податкової вигоди, які безпосередньо зменшили свої зобов’язання до сплати в бюджет.

Деякі висновки

Державний бюджет України за 2019 рік та бюджет на 2020 рік (із січня по квітень 2020 р.) не було виконано в повному обсязі через недоліки в адмініструванні податків, зборів та митних платежів Державною фіскальною службою України, Державною податковою службою України та Державною митною службою України, а також існування схем зі штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, недостатність дій із запобігання та протидії контрабанді й зменшення показників митних платежів.

Комісія констатує невиправдане зволікання в передачі функцій митної політики до Державної митної служби України, що пов’язано з надто довгою підготовкою до її запуску, фактично, коли в країні було повністю змінено політичну систему влади, функції зі збору митних платежів належали органу, який знаходився в стані ліквідації. При тому найпоширенішою схемою ухилення від сплати ПДВ є формування «фіктивного» податкового кредиту, який отримав назву «скрутка». На переконання членів ТСК, схеми зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ є системним явищем, яке виникло з початку запровадження цього податку, удосконалилося після роботи СМКОР і набуло масового характеру впродовж досліджуваного комісією періоду.

Як було встановлено, обсяги «скруток» ПДВ складають близько 2,5 млрд грн щомісяця. Разом за період діяльності Державної фіскальної служби України та Державної податкової служби України за січень 2019 — березень 2020 років суб’єктами господарювання сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 28,686 млрд гривень, про що вже зазначалося вище. Тимчасовою слідчою комісією встановлено численні факти неналежного виконання посадових обов’язків або службової недбалості посадових осіб ДФС та Державної податкової служби України щодо виявлення та подальшого відпрацювання суб’єктів господарювання ризикової категорії.

Нагадаємо, в квітні 2020 р. колишній міністр фінансів Ігор Уманський в одному зі своїх інтерв’ю стверджував, що через «скрутки» бюджет щомісяця недоотримує в середньому 5 млрд гривень.

Підготував
Максим БОНДАР

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

1,79 грн за кубометр – граничний тариф на розподіл газу

Опубліковано

on

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив у своєму Telegram, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) встановила граничний тариф на розподіл газу на рівні 1,79 грн за кубометр.

Таким чином максимальне зниження тарифу на розподіл становитиме до 30%.

«Встановлення граничного тарифу на рівні 1,79 грн не означає, що він буде однаковий для всіх. НКРЕКП визначило найвищу межу тарифу, проте для десятків компаній ця сума буде нижчою», – зазначив Д. Шмигаль.

За його словами, у Парламент також буде подана ініціатива, яка має зменшити розрив у тарифах між різними газорозподільчими компаніями та встановлюватиме справедливий тариф на розподіл газу для всіх людей.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram