Connect with us

В Україні

Суди вже використали всі свої фінансові ресурси

Державна судова адміністрація повідомляє про надзвичайно критичну ситуацію із забезпеченням відправлення правосуддя внаслідок відсутності належного фінансового забезпечення судів поточними видатками для здійснення судочинства у 2020 р.

Бюджетні призначення на зазначені цілі на початок поточного року передбачені в обсязі лише 444,7 млн грн, у той час, як касові видатки у 2019 р. становили 1 159,9 млн гривень.

Враховуючи збільшення зазначеного обсягу видатків минулого року на коефіцієнт приросту розглянутих судових справ та індекс інфляції споживчих цін, мінімальна потреба поточних видатків на здійснення судочинства у 2020 р. становитиме 1 276,3 млн гривень.

Відповідно дефіцит на забезпечення здійснення правосуддя на початок 2020 р. складав 831,6 млн гривень.

Фактично на сьогодні суди вже використали всі свої фінансові ресурси, передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» для придбання конвертів, марок, дисків відео- та звукозапису, паперу, витратних матеріалів для оргтехніки, для оплати відповідних послуг, що забезпечують відправку поштової кореспонденції (маркувальні машини, відеоконференцзв’язок під час судового засідання, Інтернет, телефонію).

У зв’язку із цим суди вимушено зупиняють відправлення поштової кореспонденції, якою здійснюється повідомлення учасників справ про судові засідання (судових повісток, копій процесуальних документів тощо).

За пропозицією ДСА України Міністерством фінансів України внесені зміни до річного розпису асигнувань державного бюджету за загальним фондом Державного бюджету України на 2020 р. у межах бюджетних призначень, передбачених за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» у частині перерозподілу асигнувань на загальну суму 200,0 млн гривень.

Це дозволить частково вирішити проблему із відправленням судами поштової кореспонденції, виплатою винагороди присяжним, тощо.

В Україні

Релігійні свята зроблять вихідними днями для тих, хто їх святкує

Ми вже писали, що Президент доручив Кабінету Міністрів опрацювати питання визначення статусу окремих релігійних свят та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект.

Заступник керівника Офісу Президента розкрив деякі особливості законопроекту про надання державного статусу окремим релігійним святам.

«Пропонується надати державний статус таким релігійним святам, як Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду. Відповідно до законопроекту, роботодавцю рекомендується надавати вихідний день співробітнику, який відзначає одне з цих свят відповідно до належності до тієї чи іншої релігійної конфесії», – пояснив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква.

Такий підхід дасть змогу забезпечити дотримання традицій святкування та продемонструє відданість України принципам рівності, толерантності та взаємоповаги. Крім того, представники релігійних громад зможуть реалізувати своє право на вільне віросповідання без жодних порушень споконвічних традицій.

Читати далі

В Україні

Правники – проти поновлення на посаді звільненого за порушення директора Укрпатенту

Комітет Асоціації правників України з інтелектуальної власності звернувся до Прем’єр-міністра України та Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України з вимогою зупинити блокування реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності та нарешті завершити її, забезпечивши швидкі та прозорі процеси створення Національного органу інтелектуальної власності.

Причиною обурення правників стало повторне призначення на посаду генерального директора Укрпатенту Андрія Кудіна – в листопаді 2019 р. його було звільнено за низку грубих порушень законодавства. Серед них – системне невиконання запланованих фінансових показників, необґрунтоване збільшення витрат на оплату праці Кудіна, неефективні управлінські рішення при придбанні активів тощо.

Експерти Комітету АПУ нагадали, що Укрпатент виконує основні функції державної системи правової охорони ІВ, а, відтак, відіграє ключову роль у її реформуванні. Крім того, на базі інституту буде створений НОІВ, на що спільнота ІВ очікує понад 5 років, з моменту ухвалення концепції реформування відповідної держсистеми. Необхідність такого реформування зумовлена проблемами, які виникли саме через непрофесійний менеджмент Укрпатенту.

Попри зазначене, 22 липня генерального директора Укрпатенту – Андрія Кудіна все ж поновили на посаді:

«Відповідальність за вказані порушення винні особи досі не понесли. Через відновлення Керівника Укрпатенту професійна спільнота стурбована можливим блокуванням реформи та завершенням формування НОІВ», – зазначається у зверненні АПУ.

З повним текстом звернення можна ознайомитися за посиланням.

Читати далі

В Україні

Яка різниця між викривачем і заявником?

У Національному агентстві з питань запобігання корупції нагадали, що кожен українець, іноземець чи особа без громадянства може повідомити про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону «Про запобігання корупції». Такі повідомлення можна надсилати до правоохоронних органів чи спеціалізованих, наприклад, НАЗК чи НАБУ.

Законодавство України розрізняє заявників та викривачів. 

У чому різниця?

Будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною. Але не завжди той, хто повідомив про корупцію, є викривачем.

Викривач – це особа, яка надає достовірну інформацію про корупційне правопорушення, якщо ця інформація стала їй відома під час її трудової, професійної, господарської, громадської діяльності.

Відмінності між викривачем та заявником полягають у тому, що Закон «Про запобігання корупції» має вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути:

  • трудова і професійна діяльність – тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи;
  • господарська діяльність;
  • громадська діяльність;
  • наукова діяльність;
  • проходженням служби чи навчання;
  • участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення акту корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину.

Окрім цього, викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені законом способи. Ці способи визначені у Законі «Про запобігання корупції».

Отже, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію – особа є заявником.

Детальніше дізнатися про статус викривача можна у роз’ясненні за посиланням.

Читати далі

В тренді

Telegram