В Україні

Суть конфліктів в обороні держави

Опубліковано

1 годину тому

04.08.2026

⚡ AI SUMMARY

Конфлікти в оборонному керівництві спричинені ігноруванням законодавчих стримувань та противаг. Основна проблема полягає у порушенні процедури призначень: Головнокомандувача має подавати міністр оборони, а не президент одноосібно. Відсутність повноважного міністра та практика призначення «т.в.о.» створюють правовий хаос, що шкодить обороні.

Багато хто зараз намагається розібратися, чому між міністром оборони та головнокомандувачем виникають конфлікти, критикують законодавство.

Наше законодавство виписане як у будь-якій нормальній країні, з повним набором системи стримувань та противаг. Але ж ніхто не хоче виконувати закони. Так, читаємо «Положення про Міноборони». Міністр вносить Президенту подання про призначення на посаду Головнокомандувача ЗСУ (пп. 16 п. 10 Положення про Міноборони). Це його ексклюзивне повноваження. Той самий механізм: начальника Генштабу призначає Президент України за поданням Міністра оборони (п. 9 Положення про Генеральний штаб). Президент же його і звільняє — теж за поданням Міністра.

Отже, Міністр вносить кандидатуру, Президент видає указ про призначення. Таким чином, в нашому випадку Федоров одразу після призначення мав подати нові кандидатури і заходити на посади разом.

Для запобігання конфліктам у майбутньому прямо зараз кандидатури ГК та начальника ГШ має подавати Президентові пан Хмара, тоді не виникатиме конфліктів.

Читайте також: Умисне вбивство командира його підлеглим утворює склад злочину умисного вбивства особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про національну безпеку України», Головнокомандувач ЗСУ призначається на посаду за поданням Міністра оборони України та звільняється з посади Президентом України. Проблема в тому, що аби зняти Сирського з посади, Президенту не потрібно жодного подання чи будь-якої згоди. А от щоби призначити нового, потрібне подання міністра оборони. Якого в нас наразі немає. Є тільки в.о., а це точно не те саме. Бодай тому, що міністра призначає на посаду Верховна Рада, а виконувача обов’язків міністра — Кабмін.

В нашій державі можновладців давно не цікавлять такі формальності. Можна у розпал війни замість нового головкома отримати чергового т.в.о. В жодному законі жодної країни не йдеться про т.в.о. головкома. Це не правовий нонсенс, це повний провал.

Підготував Лесь КУРІННИЙ

Джерело: Юридичний вісник України