В Україні
Синергія ідей Ганса Гросса
До 175-річчя з дня народження Ганса Гросса, 130-річчя виходу в світ першого підручника з курсу криміналістики та 110-річчя з дня народження Степана Гика – автора першого україномовного підручника з курсу криміналістики.
У Чернівцях відбулася міжнародна науково-практична конференція «Наукові читання пам’яті Ганса Гросса», організована кафедрою кримінального права юридичного факультету тамтешнього національного університету імені Юрія Федьковича. У її роботі взяли участь вчені з Австрії (PostDoc Nina Kaiser – керівник Центру Ганса Гросса Інституту кримінального права, кримінального процесу і кримінології Університету Граца, та Sebastian Goelly), Болгарії (професор Йонко Кунчев), Молдови (доктор юридичних наук Ботнару Стела), українські вчені-криміналісти з низки провідних вузів — Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного авіаційного університету, Національної академії внутрішніх справ, Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного університету, Сумського національного аграрного університету, Чернівецького юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія», Маріупольського державного університету, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Академії Державної пенітенціарної служби та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окрім того, в роботі конференції взяли участь і юристи-практики, зокрема, директор Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України С. Г. Кримчук, директор Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України І. Г. Балук, співробітники Чернівецького і Дніпровського НДЕКЦ МВС України, прокурори Чернівецької обласної та окружної прокуратур Юрій Юрчишин й Інга Каланча, голова Першотравневого районного суду м. Чернівці, кандидат юридичних наук І. А. Скуляк та відомі адвокати.
У читаннях також взяв участь і виступив відомий кримінолог Петро Біленчук, професор Європейської академії прав людини. Тези його виступу ми й пропонуємо увазі читачів ЮВУ.
Наукові засади криміналістичної науки
Сьогодні в умовах формування та становлення нових соціально-економічних відносин, структур законодавчої та виконавчої влади постають завдання створення правових засад зміцнення законності й удосконалення правоохоронної діяльності. У межах юридичних наук мають бути створені правові засади державності й законності правозастосовної діяльності, спрямованої на надійне забезпечення захисту конституційних прав і законних інтересів громадян, громадських формувань і державних структур України.
Читайте також: Стандарти доказування в кримінальних провадженнях. Практика ЄСПЛ
Не секрет, що саме криміналістика забезпечує правоохоронні органи ефективними методами й засобами розкриття злочинів, що сприяють реалізації принципу невідворотності покарання, об’єктивному застосуванню кримінального закону та профілактичному впливу. Сучасний рівень розвитку криміналістики та науково-технічний потенціал природничих і технічних наук дають змогу органам прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України та судів попереджувати, припиняти й розслідувати складні злочини, сприяючи розв’язанню одного з основних своїх завдань – зміцнення законності та правопорядку в Україні.
Криміналістика – юридична наука, що сформувалася в надрах детективознавства та кримінального процесу XIX ст., як сукупність технічних засобів і тактичних прийомів, а також способів їх застосування з метою розкриття злочинів. Вона вивчає злочин, який є також предметом пізнання інших галузей знань, що досліджують окремі специфічні аспекти, властивості та особливості злочинної діяльності – соціології, філософії, конституційного, господарського, кримінального, цивільного та адміністративного права, психології, статистики тощо.
Якщо стисло, то предметом криміналістики є закономірності судового дослідження, що вивчаються з метою встановлення істини в кримінальному судочинстві. Він формувався відповідно до загального нагромадження наукових знань і створення соціальних умов розвитку суспільства. Розвиток процесуальної думки наприкінці XIX ст. і потреби практики спричинили відгалуження від фундаментальних правових галузей знань спеціальних, які мали спочатку прикладний характер, – судової медицини, криміналістики, судової психології тощо.
Історія формування криміналістичної думки в світі
Уперше про криміналістику як систему спеціальних знань написав саме Ганс Гросс у своїй фундаментальній праці «Керівництво для судових слідчих як система криміналістики» (1892–1898 рр.) (Hanns Gross. Handbuch für Untersuchungsrichter, Polizeibeamte, Gendarmen u.s.w Graz: Leuschner & Lubensky, 1893. 620 S.; Hans Gross. Hanbbuch für Untersuchungsrichter als System der Kriminalistik. 3., Verm. Aufl. Graz: Leuschner & Lubensky, 1899. 813 S.). У цій праці систематизовано нагромаджені тактичні й методологічні знання про розслідування злочинів, описано технічні засоби, які застосовували для цього. Галузь, що вивчає сукупність таких знань, Г. Гросс назвав криміналістикою. Її предмет він визначив так: «Криміналістика по суті починається там…, де встановлюють…, як саме вчинено злочин, як досліджувати способи вчинення злочинів і розкривати ці злочини, які бувають мотиви вчинення злочину, з якою метою, – про все це не розповідає ні кримінальне право, ні процес. Усе це становить предмет криміналістики»… (Біленчук П. Д., Семаков Г. С. Криміналістика. Кредитно-модульний курс: підручник / за ред. П. Д. Біленчука. 4-те вид., змін., допов. і доопр., Київ: ВД «Дакор», 2014. 520 с. С.98-99).
Слід зазначити, що сучасний розвиток досліджень визначення сутності предмета науки криміналістики фактично є деяким удосконаленням основних положень, сформульованих Гансом Гроссом ще понад 130 років тому. Водночас, досі не сформульовано єдиного визначення предмета криміналістики, а дефініції, що існують, аж ніяк неадекватні. Основним предметом криміналістики є правопорушення, злочин. Це – складне соціальне явище, яке характеризується структурою, зв’язками й відношеннями між його елементами. Пізнані та кількісно відтворені відношення набирають властивостей закономірностей, що характеризують аналізовану структуру. Тому криміналістика досліджує злочин передусім як динамічний процес, розглядаючи його діяльнісний аспект, у якому злочин – динамічна система з різними формами взаємодії об’єктів живої та неживої природи. До цієї системи належать суб’єкти злочину (люди); предмети, за допомогою яких вчиняється злочин; спосіб його вчинення; результат злочину; інші обставини місця й часу; поведінка осіб, причетних до вчиненого злочину, або тих, хто випадково став його очевидцем. У процесі вчинення злочину зазначені елементи динамічної системи взаємодіють, створюючи сукупність послідовних процедур, які називаються механізмом злочину. Останній і є одним з аспектів злочину, який вивчає криміналістика.
Механізм вчинення злочину можна подати, з одного боку, як низку певних дій, що відбуваються в часі, прийомів, процедур суб’єктів злочину в матеріальному середовищі, а з іншого, як відображення цього механізму у вигляді системи матеріальних та ідеальних слідів – відображень.
Читайте також: Зміна позовних вимог у кримінальному провадженні: теорія і практика
Механізм злочину є системою взаємодій реальних об’єктів матеріального світу і тому охоплює явища, події та реальні факти, людей, моменти часу, ділянки місцевості та простору, предмети, речі, механізми й комп’ютерні системи, тварин, об’єкти рослинного світу тощо, які є його елементами. Вони причинно взаємопов’язані, взаємодіють на основі загальних закономірностей, форм руху матерії – механічного, фізичного, хімічного, біологічного та психічного.
Дослідження синергії криміналістичної думки в Україні: сучасний стан
Відомо, що постать фундатора, новатора і праксеолога криміналістичної науки Ганса Гросса, його науковий спадок і праксеологічний вклад у слідчу, прокурорську й судову діяльність є досить потужною базою для розвитку криміналістики, кримінальної психології, карного права та кримінології. Тому творчий доробок Ганса Гросса уже другий рік (2021 – 2022 рр.) є предметом та об’єктом особливої уваги не лише історіографів, джерелознавців, криміналістів, але і філософів, кримінологів, фахівців у галузі карного права та процесу на спеціально організованих міжнародних науково-практичних конференціях «Наукові читання пам’яті Ганса Гросса», ініціатором і співорганізатором яких виступила кафедра кримінального права (завідувачка кафедри, докторка юридичних наук Г. П. Жаровська) юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Вдовічен В. А. Вітальне слово. Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: збірник тез міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці, 09 грудня 2021 р.). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці: Технодрук, 2021. 280 с. С. 7).
Проведення таких широкомасштабних наукових заходів обумовлено тим, як справедливо зазначає В. Ю. Шепітько, що Ганс Гросс здійснив значний внесок у розширення криміналістичних знань саме на теренах України, формування теоретико-методологічної моделі криміналістики, визначення її місця в системі інших наук та обгрунтування необхідності викладання як університетської дисципліни на юридичних факультетах університетів (Шепітько В. Ю. Роль професора Ганса Гросса у формуванні наукової парадигми криміналістики в Україні. Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: збірник тез міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернівці, 09 грудня 2021 р.). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Чернівці: Технодрук, 2021. 280 с. С. 59).
Це обумовлено ще й тим, що столиця Буковинського краю, місто Чернівці стали для Ганса Гросса потужним джерелом для його творчої діяльності. Розвиваючи інноваційний творчий доробок Ганса Гросса, згадана Г. П. Жаровська зазначає, що це особливо важливо саме сьогодні, оскільки очевидним прикладом ефективності синергізму злочинності є поява нової форми організованої злочинності – транснаціональної. Сьогодні, аналізуючи стан синергізму транснаціональної злочинності за 30 минулих років (1992–2022 рр.), можна стверджувати, що сучасна організована злочинність стала міжнародною (транскордонною, транснаціональною, трансконтинентальною, планетарною і вже електронною (космічною)).
Додам і те, що синергізм організованої міжнародної злочинності особливо небезпечний в умовах сучасної високотехнологічної війни.
Базуючись на викладеному вище, слід зазначити, що ідеї та ноу-хау фундатора, інноватора, праксеолога криміналістичної науки і кримінальної психології Ганса Гросса знайшли своє впровадження в багатьох країнах світу, зокрема, в Австрії (Відень, Грац), Великій Британії (Кембридж, Лондон), США (Бостон), Німеччині (Берлін та Мюнхен), Швейцарії (Женева), Чехії (Прага), Україні (Київ, Львів, Харків, Чернівці) та інших державах і містах Європи й світу.
Й цьогорічна міжнародна конференція «Наукові читання пам’яті Ганса Гросса» теж є знаковою, оскільки ми відзначаємо 175-річчя з дня народження самого Ганса Гросса (26 грудня 1847 р.), 130-річчя з моменту публікації першої наукової праці з курсу криміналістики (1892–1898 рр.), а також 110-річчя з дня народження Степана Гика (25 грудня 1912 р.), який продовжив розвиток ідей Ганса Гросса в першому у світі україномовному підручнику з курсу криміналістики (Гик С. П. Криміналістика. Регенсбург, 1948. 221 с.).
Наостанок, як короткий висновок, важливо зазначити, що сьогодні криміналістика є однією з профілюючих дисциплін, що вивчаються слухачами юридичних вузів і факультетів.
І в цьому велика заслуга наукових подвижників Ганса Гросса та Степана Гика. Матеріали міжнародної наукової конференції опубліковані у збірнику тез: «Другі наукові читання пам’яті Ганса Гросса» ІІ Наукові читання пам’яті Ганса Гросса: міжнародна науково-практична конференція
Джерело: Юридичний вісник України
