В Україні
Тисяча днів подвигу…
Тисяча – не просто одиниці й нулі, це трагедія і біль української нації. Й у багаторічній історії взаємин України з росією ця 1000 й один день матиме особливий вимір. Як зазначав у своїй промові в парламенті Володимир Зеленський, за тисячу днів цієї війни ми не зламалися, не здалися, не втратили нашої державності. Тисячу днів подвигу – ось що таке повномасштабна й без перебільшення тотальна гібридна агресивна війна.
Читайте також: Замість демобілізації запропонують службу у військовому резерві
Наша стійкість пролягає лініями боїв від Куп’янська, Покровська, Херсона, Запоріжжя й до самого серця кожного українця. Так, ми не чекаємо на диво від другого «пришестя» Дональда Трампа, бо щодня творимо ці дива, щодня з цієї тисячі днів. І боремося не лише за себе, а й за всю європейську спільноту. Варто нагадати про причини історичних поразок, втрат, якими є розбрат, внутрішні суперечності тощо. Наразі очевидно, що ми не б’ємося один з одним, не конкуруємо в своїх намаганнях чи заслугах перед Вітчизною. Тому ми стали сильнішими й боєздатнішими, при тому, що понісши величезні втрати та не втратили бойового духу, сміливості. План нашої стійкості, який Президент презентував у парламенті в ці дні, в першу чергу тримається за рахунок єдності українців. Адже саме наша внутрішня єдність, згуртування мають переконати в єднанні й наших партнерів. Українці об’єдналися на захист своєї землі й об’єднали практично цілий світ навколо себе. Відтепер наш прапор впізнають скрізь, а про Україну говорять з шаною й повагою. Ми комунікуємо зі світом у новому форматі, адже під звуки вибухів від ракет і шахедів робимо свою справу, рухаючись до миру. Як кажуть, мир потребує зусиль, і це мають бути зусилля саме на основі єдності.
Читайте також: Верховна Рада закликала збільшити підтримку України та посилити тиск на рф
На сьогодні наша країна досягла найбільшого рівня близькості із Європейським Союзом і НАТО за весь час незалежності. Так, вдалося побудувати нову архітектоніку перемовного процесу з ЄС та його окремими країнами. Наразі активно йде процес скринінгу законодавства, пошук європейської практики його застосування. Водночас життєво важливим для України є отримання запрошення на вступ до НАТО. Українці уже тисячу днів захищають наш новий спосіб європейського життя та право кожного народу бути вільним і жити мирно зі своїми сусідами. Наразі укладено вже 27 двосторонніх безпекових угод із європейськими партнерами й практично усі вони є членами Альянсу й підтримують вступ України в НАТО. Ми ведемо двобій у цій війні із переважаючим супротивником. Усі бачать, які ресурси росія витрачає на те, щоб зламати нас і світ, в тому числі й своєю дезінформацією. Тому інформаційна консолідація має забезпечити найперше волю та стійкість нашого народу. Хоча мають місце й суперечки та лунають побоювання щодо вірного шляху та стану демократичного розвитку держави. Йдеться про вимогу провести вибори у воюючій державі, хоча ніхто в світі не вимагає від нас негайного їх проведення. Тут варто нагадати, що окопи – це не телестудії й вести в них диспути ніколи. А сама ця ідея несе загрозу для держави. Для проведення виборів потрібен мир, усього-то-навсього. На сьогодні це – фундаментальний національний інтерес. А в усьому світі спільний інтерес є вищим, аніж будь-які політичні бажання, виборчі перегони, зокрема. Й останнє, але, мабуть, головне для нас – необхідність у цей час спільної юридичної, комунікаційної та адвокаційної роботи державних інституцій та громадянського суспільства. По закінченні цієї війни ми так чи інакше маємо наблизити міжнародний трибунал проти російської федерації, конфіскацію російських активів, нові й дієві санкції проти цієї держави. А ефективна дипломатія, робота правоохоронної системи, активна протидія дезінформації та розбудова комунікацій із цілим світом можлива лише в союзі з громадянським суспільством. А на завершення ще раз нагадаю слова Володимира Зеленського про те, що ефективні державні рішення мають бути підготовлені на основі найкращої експертизи й відповідних форматів спільної роботи державних структур та всього суспільства.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України