В Україні
У чому небезпека скасування закону про люстрацію?
Юрій ШУЛІПА,
юрист, директор міжнародної асоціації «Інститут національної політики»
Закон про люстрацію є стримуючим фактором на шляху проникнення у владу різних корупціонерів й агентів російського впливу.
«Основна мета закону про люстрацію полягає в недопущенні до участі в управлінні справами держави осіб, прямо або опосередковано причетних до узурпації влади експрезидентом України Віктором Януковичем, які тим самим здійснювали підрив основ національної безпеки і оборони країни, робили різні порушення прав і свобод людини і громадянина» (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про очищення влади»).
Зазначимо, що даний закон є дуже важливим для України. Саме ті особи, про яких йдеться в цьому законі, здали національні інтереси України Російській Федерації, довели в період правління Януковича ситуацію в країні до серйозної економічної і політичної кризи, проявили свою повну нездатність у сфері державного управління, а багато хто з них фактично сприяв захопленню Росією АР Крим та інших українських територій, відверто працював на боці ворога.
У цьому сенсі, колективний «професіоналізм» більшості осіб, які потрапили під люстрацію, полягає в розвалі української державності, в створенні умов для корупції, зубожіння населення й тотального свавілля, в обслуговуванні злочинних інтересів маргінальних кіл, а також країниагресора, політичного й економічного окупанта.
Варто відзначити, що Янукович та його оточення діяли в інтересах Російської Федерації і в основному в злочинних цілях. Політична природа режиму Януковича не просто проросійська, а російська. Фактично, Янукович виконував роль повноважного представника президента РФ в Україні. Адже не випадково, відчувши небезпеку тюремного ув’язнення за свою активну діяльність в інтере сах країниагресора й окупанта, Янукович та його ОЗУ відразу ж були евакуйовані з України російською військовою розвідкою в Москву до свого кремлівського господаря. Крім того, значна кількість осіб, які підпадають під люстрацію, в період правління проросійського режиму Януковича співпрацювали з органами зовнішньої розвідки й спецслужбами ворожої держави, мають перед ними різні таємні зобов’язання, перебувають у російських спецслужб і вищого політичного керівництва РФ (путінської чекістськофашистської ОПГ) на «гачку».
Отже, більшість осіб, які підпадають під дію закону про люстрацію за вчинення різних злочинів, підпадають під кримінальну відповідальність, наприклад, за шпигунство, за замах на територіальну цілісність в інтересах ворожої країниагресора, за підрив основ конституційного ладу тощо. Оскільки, правоохоронні органи України, багато в чому продовжують обслуговування інтересів окремих груп, при цьому навмисне ігноруючи прямо покладені на них Конституцією та законами обов’язки з охорони та безпеки держави, більшість всіх цих злочинців дефакто звільнені від заслужених покарань. А, як відомо, непокарані злочини згодом породжують ще більші злочини.
Незважаючи на те, що сам по собі закон про очищення влади є далеко не досконалим юридичним творінням і в деяких аспектах легко «обходиться» колишніми чиновниками часів Януковича, він хоч якось стримує російський реванш після повернення у владу різних агентів ворожого російського впливу, а разом з ними просто некомпетентних, нечесних і нечистих на руку осіб.
Більшість чиновників часів Януковича, що потрапили під люстрацію, мають широкі зв’язки в органах державної влади і місцевого самоврядування, що дозволяє їм знову повернутися у владу і взятися за старе ремесло. На тлі активного захоплення агентами російського впливу українського інформаційного простору, скасування закону про люстрацію неминуче призведе до руйнування системи державного управління в інтересах країни агресора й лише прискорить керовану капітуляцію України в злочинних інтересах країниагресора. Негативні наслідки для нашої країни можуть призвести до настання дефолту, прояву різних спорадичних конфліктів, аж до серйозного громадянського протистояння й розвалу української державності.
Джерело: Юридичний вісник України
