В Україні
Українське правосуддя: звіримо орієнтири
Коаліція експертів проаналізувала поступ України з питань правосуддя на шляху до ЄС і надала владі аж 500 рекомендацій.
У жовтні, як відомо, відбулася презентація ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділів 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської Комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції. Підготувала його коаліція громадських організацій з оцінкою прогресу України на шляху до Європейському Союзі, запропонувавши владі понад 500 рекомендацій ‒ від законодавчих змін до інституційних рішень. Як на це відреагували в КМУ?
Наведемо позицію віцепрем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тараса Качки (включався до розмови онлайн, бо перебував у Брюсселі з Президентом Володимиром Зеленським) подякував експертам за Тіньовий звіт, всі рекомендації, побажання та оцінки. «Зрештою, оцінки достатньо позитивні. Питання полягає в тому, що вам більше впадає в око: те, що інституції працюють добре, чи те, що йде після слова «але». Мені важливо, що цього року дуже багато дало результатів і НАЗК, і НАБУ, і ВККСУ, і ВРП, які працюють на щодення. І часом така щоденна робота є важливішою, аніж якісь звершення. Думаю, далі на нас чекає більш рутинна робота, менше сенсацій, більше практичних результатів», ‒ сказав Качка.
А заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, в свою чергу, зазначила, що підготовка такого звіту незалежними експертами свідчить «про взаємоспівпрацю, взаємопідтримку влади і громадянського суспільства. А ще ‒ про зрілість: як нашого громадянського суспільства, його небайдужість до державних процесів, так і про зрілість влади, яка готова чути, готова до конструктивного діалогу», ‒ сказала посадовиця ОПУ.
Реагуючи на ремарку модератора, що цей звіт все-таки демонструє, що із швидкістю нашого руху в бік ЄС є певні проблеми, Мудра зазначила, що Тіньовий звіт розпочинається з питання: «Де затверджена стратегія, де загальний стратегічний документ бачення розвитку системи правосуддя, конституційного судочинства?». «Я неодноразово вже говорила, що стратегія розроблена, й була готовою в 2024 році, ще до попередніх рекомендацій Європейської Комісії, потім ‒ адаптована з урахуванням цих рекомендацій. І формалізація рішення Президента щодо цієї стратегії абсолютно не гальмує її виконання», ‒ сказала заступниця керівника ОПУ.
За словами І. Мудрої, протягом року те, що було в повноваженнях Президента, не гальмувалося. Зокрема, відбувалися призначення суддів ‒ за поданнями Вищої ради правосуддя після рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії. Питання заповнення вакансій в судах точно не гармувалося з боку президента. «Торік ми видали близько 500 з лишком указів про призначення суддів, цього року ‒ близько 50. Наразі в Офісі перебуває декілька подань ВРП, які очікують на укази Президента», ‒ уточнила І. Мудра.
А очільниця Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова зізналася, що коли вона вперше приїхала в Україну два роки тому, «я тоді казала своїм друзям і колегам, що процес вступу до ЄС ‒ це не спринт. Це ‒ марафон… 20 років тому я працювала в Словаччині під час її вступу в ЄС, і процес переговорів був нудним. я б навіть процитувала Радослава Сікорського, який казав, що це – принизливо для країни, коли клерки середньої ланки з Брюсселя приїдуть і скажуть: «Це має бути так або так». Тож я повністю розумію розчарування, що ми повинні бути далі, ніж ми є зараз. Ми знаємо, що в середині 27-ми (членів ЄС) є блокування, яке нам потрібно подолати, але це ‒ не блокування самих реформ. Я знаю, що це не відповідь, але ЄС працює над пошуком консенсусу», ‒ зазначила єврочиновниця.
Читайте також: Марина Барсук, суддя ПАГС, про незалежне правосуддя
За словами Катаріни Матернової, «є певний проблемний процес і зараз ми маємо дещо незручне становище, коли кластер має бути відкритим, бо ви ‒ готові, та ми ще не досягли мети. Але ми її досягнемо», ‒ резюмувала вона. Як уточнили в ЛЗІ, Тіньовий звіт (Shadow Report) ‒ це комплексний погляд на перебіг реформ в країні, що надає експертна громадськість на запит європейських партнерів. Він створюється, аби контролювати виконання державними органами рекомендацій ЄС і громадськості, покращувати публічну політику через конкретні рекомендації та інформувати суспільство про реальний стан і прогрес змін.
Розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека» входять до переговорного кластера «Основи процесу вступу». Виконання зобов’язань у цьому кластері має вирішальну роль у переговорах про вступ України до Європейського Союзу ‒ цей кластер відкривається першим і закривається останнім.
Тіньовий звіт детально описує стан справ у таких сферах, як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, реформи органів правопорядку, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.
За висновком експертів, попри складність ситуації, Україна все ж демонструє певний прогрес за розділами 23 та 24 кластеру «Основи». Зокрема, в 2025 році було затверджено Дорожню карту з питань верховенства права, що є однією з ключових умов для відкриття перемовин між ЄС та Україною за першим кластером. Водночас ключові реформи залишаються незавершеними. Так, експерти відзначають повторювані випадки втручання в діяльність судів і судових інституцій, зокрема йдеться про тиск правоохоронних органів на Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККСУ). Це загроза незалежності правосуддя. Помітним є й політичний вплив, включно з тривалими затримками або відмовами в призначенні суддів Конституційного Суду України (не так давно Верховна Рада України не змогла призначити 2-х суддів КСУ за своєю квотою), членів Вищої ради правосуддя.
Джерело: Юридичний вісник України
