В Україні
Українські аналітичні центри презентували дослідження впливу локалізації на економічний стан країни
09 грудня у прес-центрі “Українські новини” експерти українських аналітичних центрів презентували дослідження впливу введення критерію місцевої складової у публічних закупівлях. Мова йде про законопроект № 3739 про локалізацію деяких видів техніки машинобудування.
Законопроект може бути розглянутий Верховною Радою вже на найближчому пленарному тижні, оскільки профільний комітет вже рекомендував депутатам підтримати законопроект у другому читанні. Свої напрацювання презентували аналітичний центр Федерації роботодавців України, Центр розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine, “Укрпромзовнішекспертиза”, Growford Institute та аналітичний центр Industry4Ukaine.
На думку народного депутата Дмитра Кисилевського, прийняття законопроекту як ніколи на часі. “Ми входимо в важку фазу пандемії ковіду. Інші країни закривають свої ринки, вводять нові протекціоністські заходи. Бо всі розуміють: їх громадяни повинні мати роботу. Якщо ми хочемо, щоб українські громадяни мали роботу в Україні і в країні зникала бідність, держава має проводити економічну і промислову політику в інтересах своєї промисловості”, – акцентує нардеп.
У випадку прийняття законопроекту №3739 публічні закупівлі можуть стати інструментом стимулювання економіки. Голова правління Центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine, Ігор Гужва зазначив: “Якщо кошти, що будуть витрачатись на публічні закупівлі залізничного і громадського транспорту, комунальної техніки та енергетичного машинобудування із залученням місцевого виробництва, то найближчим часом ми отримаємо зростання ВВП майже на 4% та переробної промисловості майже на 11%”.
Експерти аналітичного центру “Укрпромзовнішекспертиза” у своїх дослідженнях акцентують увагу на можливих втратах економіки при відмові від локалізації. “Рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі України на рівні 36%, коли в інших країнах 5-6%. При існуючих тенденціях в Україні його рівень може досягнути 70%. За прогнозом, об’єм закупівель очікується на рівні 33 млрд гривень у рік, таким чином ми незабаром будемо втрачати близько 23-25 млрд гривень щороку”, – підкреслив Володимир Власюк.
Проникнення імпорту – лише одна із проблем української економіки. В додачу, українські машинобудівники втратили ринок на 7 млрд доларів і не змогли компенсувати його іншими ринками.
“Для українських машинобудівників ринків збуту майже не залишилося. Ми втратили 7 млрд доларів експорту в Російську Федерацію. Чи компенсували ми це ринками Європейського Союзу або іншими ринками? – Ні, тому що складно конкурувати при відсутності інструментів, які є в інших країнах. Тому цей законопроект сформує портфель замовлень для виробників”, – зазначив директор “Укрпромзовнішекспертиза”, Володимир Власюк.
Одним із доводів опонентів законопроекта є збільшення ціни для продукції, яка підпадає під дію законопроекту. На думку Володимира Власюка ризик зростання цін є мінімальним або дуже низьким.
“Зростання цін у машинобудуванні в монопольних видах продукції не є характерним явищем для економіки. Ми дослідили скільки компаній залишається на ринку, якщо діятиме цей законопроект: 76% продукції має 5 і більше компаній-виробників. Згідно економічної теорії, теорії ігор та інших економічних теорій, 5 учасників ринку цілком достатньо, щоб стримувати монопольність ринку. Лише 5% продукції передбачає по 1-2 виробника, але і в цьому випадку ріст цін буде стримуватись, тому що це публічні закупівлі, які пов’язані з фінансовими планами і обмеженням верхньої планки закупівель. Ризик зростання цін мінімальний або дуже низький”, – зазначає експерт.
На думку експерта Growford Institute, Костянтина Швабія: “Додаткова перевага локального контенту не збільшує обсяг державних закупівель, а змінює їх структуру. Якщо імплементувати положення, що лежать в основі законопроекту, то мультиплікативний ефект можна очікувати на рівні +0,5% ВВП в рік, відповідно через 3-5 років можна очікувати до 3% приросту”. Прогноз аналітиків інституту близький до розрахунків колег інших аналітичних центрів.
“За критеріями UNIDO (Організація ООН з промислового розвитку) для країн, які знаходяться на нашому рівні, інструменти підтримки національного виробника, в тому числі локалізація, є цілком нормальними. Практично всі країни їх застосовували, що цікаво й продовжують застосовувати, і навіть розвинуті”, – прокоментував керівник Аналітичного центру Industry4Ukaine, Олександр Юрчак.
Директор аналітичного центру Федерації роботодавців України, Володимир Панченко, розповів про дослідження індексу впевненості бізнесу та постійний контакт з українськими виробниками. “Коли ми говоримо про рівні конкурентні умови, ми повинні говорити про рівний доступ українських підприємств до держзакупівель. Проект закону про локалізацію заповнює саме цю нішу. Ми це сприймаємо як пілотний проект і в разі успішного застосування його необхідно розширювати секторально”, – зазначив він.
