Connect with us

В Україні

Усміхніться — і ви щасливі, або Українська формула щастя

Дата публікації:

Пошук щастя — не філософське питання, як дехто вважає. Особливо для нас — українців. Наша країна знову опинилася в когорті найнещасніших держав світу, попри те, що ми поліпшили свої позиції в рейтингу найщасливіших народів (на 10 позицій). Це засвідчила авторитетна ООНівська організація World Happiness Report. А топ-10 найщасливіших країн світу знову очолила Фінляндія. За нею йдуть Данія, Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Нідерланди, Швеція, Нова Зеландія, Австрія і Люксембург.

Безумовно, що рейтинг враховує низку специфічних показників, в тому числі ВВП на душу населення, соціальну підтримку, очікувану тривалість життя, сприйняття корупції тощо. Звісно, певна заангажованість цього рейтингу все ж має місце. Зрештою, не будемо цим заморочуватися. Хоча більш ґрунтовно розглядаючи це питання, бачимо, що розуміння щастя треба поєднати з особистим відчуттям душевної розкутості й благополуччя. На жаль, у нашій цілком патерналістській країні без державного забезпечення прав людини, соціальних стандартів, допомоги в оплаті певних послуг тощо віднайти формулу щастя й благополуччя практично неможливо. Хоча в цілому варто зазначити, що з відчуттям щастя та благополуччя пов’язані багато показників соціального буття людини. Взяти, наприклад, довголіття та здоров’я, зокрема функціонування імунної системи, а також успішність у стосунках і кар’єрі. До того ж, у багатьох випадках цей зв’язок має деякі особливості. Бо навіть маючи певний набір приблизно однакових «компонентів» щастя, все одно кожен відчуває його по-своєму.

Що для щастя треба? Гідне життя, відповідний стан здоров’я й забезпечена старість. Тому вагома складова благополуччя — це «келих» міцного сну, як не дивно це виглядає. Вже не кажучи про такі фізіологічні елементи благополуччя, як активний рух, здорова їжа тощо. Та нас усіх чомусь більше хвилює питання соціальної активності людини. Модна на сьогодні тема соціальних ліфтів якось втратила своє значення, адже тема нових облич у політиці й державному менеджменті поступово сходить з порядку денного. Замість неї висувається тема соціальних кар’єрних кроків, бо людина, яка пройшла початкове й подальше просування в певній сфері діяльності, важить набагато більше, ніж та, яка зробила швидку кар’єру. Й урядова криза Зе-команди тому є чітким підтвердженням. Тим більше, що відчуття щастя у нас залежить великою мірою від можливості з кимось про це відверто поспілкуватися. Екстраверти тут у цілому почуваються щасливішими за інтровертів саме завдяки більшій кількості соціальних взаємодій і контактів. Однак яким би саме «вертом» не була людина, більше уваги прийнято в щасливих країнах приділяти спілкуванню з родиною та друзями. Це додає міцності відчуттю власного й родинного щастя. Дружнє спілкування та спільна діяльність зміцнює соціальні стосунки й допомагає знаходити вирішення багатьох проблем. Треба пам’ятати, що ми іноді взагалі забуваємо про фактор «добрі справи». А якраз саме вони надають відчуття єдності, сенсу і мети благополуччя.

Ковідна криза вкотре показала дефіцит добрих справ у суспільстві. Але саме евдемонічне благополуччя (тобто відчуття єдності сенсу та мети людського буття) не просто рухає наш світ вперед, а робить щасливими людей, які таким чином роблять цю справу. Волонтерство, благодійна діяльність, звичка допомагати знайомим і незнайомим людям, прояви співпраці й просто альтруїзм активізують у світосприйнятті людини зони її особистої відповідальності та відчуття моральної винагороди. Не буде зайвим нагадати, що власне переживання позитивних емоцій при даруванні, допомозі, захисті є провідним механізмом для співпраці.

У сенсі повноти щастя чимале значення має навчання, постійне набуття нового життєвого досвіду. Адже коли ми навчаємося новому, ми отримуємо корисні знання та вміння, які відкривають нові можливості, а також підвищують елементарну самооцінку. Тому звичка вчитися новому протягом життя пов’язана із задоволеністю, оптимізмом та здатністю легше долати наші стреси, які часто густо підносить нам життя.

І, мабуть, останнє, але не за значенням, а за алфавітом — це те, як ми усміхаємося — вимушено чи щиро. Українці від природи мають чудове почуття гумору, яке, до речі, багатьом із нас допомагає виживати. Воно є одним із факторів якості повсякденного життя. Хотілося, щоб у новому році й надалі медик, юрист, педагог, соціальний працівник чи держслужбовець були завжди невимушено усміхнені. Адже їх усмішка зменшує тривожність тих, хто поруч, вона підсилює довіру. Відомо, що пацієнти, з якими медики спілкуються з усмішкою, ліпше витримують болісні маніпуляції і лікувальний процес у цілому.

І якщо ми про все вищесказане будемо постійно пам’ятати, то в рейтингу найщасливіших країн уже скоро будемо займати найвищі місця. Хоча, врешті-решт, не за рейтингами маємо поспішати, а за реально щасливим і благополучним життям усіх українців. Бо що таке рейтинги?..

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Від декларацій — до реального економічного зростання

Опубліковано

on

Днями чинний український уряд відзначив свою першу річницю. Звітуючи про зроблене за цей час, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відмітив знаковість затвердження Національної економічної стратегії — 2030, додавши при тому, що наразі «нереалізований потенціал нашої країни складає 1 трлн доларів США». Це сміливе твердження й стало лейтмотивом визначення завдання влади — реалізувати цей потенціал.

Головна ідея цього документа полягає в амбітній візії — привести Україну до клубу розвинених та успішних держав. Редакція ЮВУ спробувала проаналізувати важливий документ, що матиме велике значення для всієї держави, зокрема, і для юристів. Адже документ визначає стратегічні кроки розвитку промисловості, агросектору, видобутку корисних копалин, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій, а також вносить певні новації щодо правового регулювання, зокрема впровадження принципу верховенства права в системи правотворення та правозастосування.

Чи потрібен такий документ Україні? Думаю, так, потрібен.

Сьогоднішній економічний розвиток нашої держави відбувається під впливом різновекторних факторів. З одного боку військова агресія Російської Федерації, яка призвела до численних економічних втрат. Зокрема, РФ анексіювала Крим, окупована частина територій Донбасу. У цьому ж ряду втрата контролю над великими об’єктами промисловості, руйнація інфраструктури, збільшення бюджетних видатків на оборону та соціальну підтримку біженців. З іншого боку, існують й біди української економіки, що полягають у численних непрямих економічних втратах, олігархізації економіки, поєднанні всього цього з високим рівнем корупції та несприятливим бізнес-кліматом, «втечею» капіталів, значною девальвацією національної валюти та мізерним рівнем інвестицій.

За останні шість років Україні вдалося лише відновити макроекономічну стабільність, певною мірою локалізувати основні негативні фактори. Хоча рівень загальнодержавних видатків (а це власне головний чинник витрат у вигляді стабільно високої платні чиновникам), за останні роки скоротився з майже 50% від ВВП 2014-го до приблизно 40% 2019 року. Чесно кажучи, це ще вкрай далеко від оптимальних для України показників. Вони мають бути на рівні третини від ВВП, принаймні так нам рекомендують міжнародні експерти. Адже закон економічного зростання вказує на те, що має бути пряма залежність між рівнем перерозподілу ВВП через публічні фінанси та віддачею окремих секторів економічного зростання. Іншими словами, правоохоронні та антикорупційні органи, на утримання яких щороку держава спрямовує не менше 5 відсотків держбюджету, мають відпрацьовувати свій «хліб» або зникнути, бути заміненими на нові, більш ефективні. Або та ж судова система, яка «споживає» не менший обсяг коштів і при цьому особливо не стимулює своєю діяльністю розвиток економіки та захист інвестицій, також вимагає чергових реформ. І ця проблема стоїть перед нами протягом всіх років української незалежності.

Повертаючись власне до документа, зазначу, що проект Стратегії містить фактичний опис схеми ухилення від оподаткування та розмивання бази оподаткування через низькоподаткові юрисдикції, а монополізація цілих секторів української економіки є суттєвою загрозою для безпеки та розвитку. Тому в проекті Стратегії згадується про монополії, які потрібно більш детально описати, як і пов’язані з ними загрози та шляхи їх нівелювання. Зокрема, завданнями державної політики в цьому напрямку мають бути: проведення незалежної оцінки діяльності монополій та їх вплив на економічну безпеку країни, посилення інституційної спроможності та незалежності АМКУ; суттєве та швидке зменшення частки державних банків у банківському секторі, які наразі займають у ньому домінуюче становище із часткою понад 50% тощо. Вкрай важливим є забезпечити зменшення залежності від російського ринку, зокрема, треба забезпечити контроль над експортом критичних для РФ товарів та послуг та обмежувати їх. Варто також більш комплексно оцінювати економічні загрози, передбачити реальні кроки, які дозволять пришвидшити розвиток економіки та забезпечити макроекономічну стійкість і гнучкість відповідей при фінансовоекономічних шоках.

Як було заявлено, найближчим часом розробники проекту Стратегії мають передати його на погодження Радою національної безпеки і оборони та введення у дію Указом Президента. Тоді країна нарешті отримає стратегічний документ, який визначатиме економічні загрози, надасть можливість здійснювати постійний їх моніторинг та надасть рекомендації щодо нівелювання загроз, кризових ситуацій. Адже краще маленькими кроками йти до успіху, аніж власними руками створювати нову революційну ситуацію.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Нові програми держпідтримки аграріїв з бюджетом у 500 млн

Опубліковано

on

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав напрями державної підтримки сільгоспвиробників у 2021 р.

«Для забезпечення стабільності та передбачуваності державної підтримки ми зберегли основні програми – це підтримка розвитку галузей тваринництва, садівництва, фермерства, здешевлення кредитів та купівлі сільгосптехніки. Водночас, ми врахували сучасні реалії і побажання виробників, запропонувавши нові програми, які створюватимуть позитивний ефект для економіки України. За нашими розрахунками нові програми, такі як підтримка зрошення, матимуть попит серед аграріїв у зв’язку з близьким відкриттям ринку землі», – зауважив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

П’ять основних напрямів підтримки з загальним бюджетом в 4 млрд грн:

  • часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва;
  • фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів;
  • фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства;
  • фінансова підтримка розвитку фермерських господарств;
  • державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Крім основних програм підтримки, передбачається низка нових з бюджетом у 500 млн грн:

  • державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції;
  • компенсація втрат посівів на Одещині;
  • державна підтримка зрошення;
  • підтримка органічного виробництва;
  • державна підтримка розвитку картоплярства;
  • нішеві культури.

Якщо попит на нові програми буде зростати, на наступний рік фінансування може суттєво збільшитись.

Читати далі

В Україні

Консультативні висновки ВРП публікуватимуть і на сайті Парламенту

Опубліковано

on

Як повідомляє Вища рада правосуддя, відтепер консультативні висновки ВРП будуть розміщувати серед інших документів, які супроводжують законопроекти на сайті Верховної Ради.

Відповідно до чинного законодавства України одним з основних повноважень ВРП є надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

ВРП звертає увагу, що оприлюднення консультативних висновків забезпечить можливість врахування позицій суддівської спільноти під час ухвалення законів про судоустрій і статус суддів та сприятиме діалогу між трьома гілками влади.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram