В Україні
В Україні є різні суди, то чому б не бути і фінансовому?..
Як відомо, основна «больова точка» вітчизняної банківської системи, і в першу чергу державних банків, — це так звані NPL-кредити (проблемні кредити), які руйнують всю систему. На сьогодні обсяг кредитування в банківському секторі досяг планки в понад 1 трлн грн, проте майже половина з них — «неліквід».
В інших країнах проблемні кредити, звісно, також є, але їх частка не перевищує однієї десятої частини. І тут треба відмітити кредитну політику державних банків. За результатами 2020 року частка NPL у державних банках — 57,4%, у банках з іноземним капіталом — 27,9%, а в банках з українським капіталом — 14,6%, про що говорять експерти банківського сектору. Таким чином, проблема NPL є проблемою перш за все державних Ощадбанку, Приватбанку, Укргазбанку та Укрексімбанку. Керівництво цих установ звикло вільно списувати NPL, щоб до них не виникли питання з боку Генпрокуратури чи новоствореного Бюро економічної безпеки.
Держбанки, як відомо, схильні до політичного впливу. Й політики або сильні бізнесмени беруть кредити, не зважаючи особливо на те, що колись доведеться відповідати. Таких прикладів є предостатньо. «У різні періоди видача кредитів, які зараз належать до NPL, мала політичну складову, коли підприємства, які отримували такі кредити, були частково або побічно пов’язані з певними політиками чи держчиновниками. Такі кредити, як правило, не поверталися», — каже Андрій Дубас — один із керівників Асоціації українських банків. Варто зазначити й те, що зменшення частки NPL у кредитній масі держбанків окремим пунктом прописано в меморандумі з МВФ. Фонд турбує, що ця негативна статистика псує в очах інвесторів показники всієї української банківської системи. Але інвесторів не менше турбує й стан судової системи. В інтерв’ю Reuters нинішній очільник НБУ Кирило Шевченко розповідав нещодавно, що нині разом із МВФ Нацбанк розглядає можливість створення спеціалізованого суду або палати суду для врегулювання суперечок за проблемними кредитами. Предметом діяльності цього новоствореного суду мають стати відносин між кредиторами і позичальниками, а також між інвесторами та одержувачами інвестицій. Водночас, як було заявлено далі, фінсуд повинен забезпечити кращий захист кредиторів, які на сьогоднішній момент не мають можливості повернути свої кошти, зокрема через корупцію в судовій системі. Адже задорогі судові процедури й погане виконання судових рішень унеможливлюють отримання доступних кредитів. До того ж, дорогими кредитами можуть скористатися лише богатії. А якщо кредити стануть дешевшими й доступнішими, то й із боржниками розмова буде коротшою.
Отже, ймовірно, судова система повертається до ще глибшої спеціалізації юрисдикції. Так, скажімо, про вірогідність захисту авторського права говорили патентознавці. Відповідно і йшлося про створення патентного суду. А спеціалісти галузі земельного права натякають про потребу створення земельних судів. Водночас «кров» економіки живлять інвестори і кредитори, права яких вимагають істотного підвищення рівня захисту. Та й чинне законодавство має багато прогалин, якими користуються деякі позичальники, затягуючи процес і користуючись недосконалою судовою системою. Зокрема вони не дозволяють банку отримати заставне майно, яке має перейти на його баланс у разі неповернення кредиту.
Інше, певно, найголовніша, проблема — на шляху проникнення іноземного капіталу в Україну стоїть все та ж корупція, яка, в тому числі, не дозволяє гарантувати єдині й прозорі «правила гри» для всіх учасників. «Якщо ж інвестор розумітиме, що в нього є локація, де можна дійсно отримати справедливе рішення, він не стане сумніватися, чи вкладати в українські проекти гроші», — вважає голова правління Кредитінвестбанку Ігор Тихонов. Однак судова реформа в Україні рухається набагато повільніше, ніж того потребує банківська система. «Ми розглядали й інші варіанти, наприклад, арбітраж, але немає гарантії, що арбітражні судді не опиняться в такій же ситуації, як деякі одіозні судді господарських або інших судів. Тому була запропонована модель спеціалізованої фінансової судової установи. Думаю, хорошим прикладом тут може бути новостворений Вищий антикорупційний суд», — вважає згаданий Андрій Дубас. Дійсно, ВАКС поки що «тримає марку». І найперше тому, що до нього завдяки ретельному відбору кандидатів не потрапили люди із заплямованою репутацією. Антикорупційний суд фактично створено з нуля, що може стати зразком і для спеціалізованого фінансового суду, якщо він таки в Україні з’явиться. Отже, на шляху протидії корупції, захисту інвестицій та зменшення проблемних кредитів може з’явитися новий суд — фінансовий. Що, скоріш за все, враховуючи досвід економічно розвинених країн, співпрацюватиме з Бюро економічної безпеки.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
