В Україні
ВАКС — три роки: досягнення, перешкоди та нові реалії війни
Катерина РИЖЕНКО,
керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine
За минулих три роки роботи Вищий антикорупційний суд виніс 81 вирок у першій інстанції, з яких 68 — обвинувальні, 25 — за угодою про визнання винуватості, а 10 — виправдувальних.
Це була відповідь на запит суспільства після Революції Гідності — створення Вищого антикорупційного суду. Українці прагнули справедливості та невідворотності покарання для топ-чиновників, причетних до корупції. «Звичайні» суди не могли впоратися з тиском фігурантів і, подекуди, рівнем складності проваджень. У деяких справах НАБУ—САП підготовче засідання не відбувалося по півтора року.
Зараз картина змінюється. За три роки роботи Антикорсуд виніс понад 80 вироків у першій інстанції, три з яких засекречені. При цьому серед засуджених — нардепи, судді, прокурори, адвокати та керівники підприємств.
Специфіка роботи суду
Наразі ВАКС працює в трьох напрямках: розглядає кримінальні провадження, справи в межах цивільної конфіскації та санкційного механізму конфіскації російських активів. Якщо говорити про вироки за топ-корупційні злочини, то в перший рік роботи суд виніс їх 16, у другий — 29, а на третій — 36.
Читайте також: ВАКС – очікування та реальність
Одне з найсуворіших покарань отримав екс-заступник міністра тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак, якого 23 лютого цього року ВАКС засудив за вимагання 1,1 млн доларів хабара. Це була перша резонансна справа щодо топ-корупції за каденції Володимира Зеленського. Апеляційна палата ВАКС не переглянула вироку, тож Гримчак вже відбуває 10 років ув’язнення в Бориспільській колонії.
Із цивільною конфіскацією суд почав працювати в травні 2021 року. Станом на початок вересня 2022-го ВАКС ухвалив три рішення: щодо жомової ями екс-народного депутата Іллі Киви, квартири депутата Михайла Волинця та житла й авто судді Максима Ковбеля. Однак ця практика ще не повністю усталена. Інститут цивільної конфіскації продовжує формуватися.
Уже під час війни парламент ухвалив закон, який передбачає новий вид санкцій — стягнення активів у дохід держави. Цей закон стосується людей та компаній, які створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли цьому, в тому числі шляхом фінансування, вчиненню таких дій іншими особами, а також резидентів росії — юридичних осіб, визначених законом. Конфіскація може бути застосована лише за рішенням Антикорсуду та в період дії воєнного стану.
Тож у воєнний період ВАКС розпочав роботу зі справами щодо конфіскації активів росіян. У межах цього санкційного механізму суд встиг навіть ухвалити перше рішення та конфіскував частки у компаніях російського олігарха В. Євтушенкова. Завдяки такому інструменту гроші російських олігархів і бізнесменів можуть піти на відновлення України, але сам цей механізм ще потребує доопрацювання.
Про що говорять дослідження?
Результати комплексного дослідження «ТІ Україна» свідчать про позитивну динаміку у роботі суддів. Упродовж трьох років спостерігається низький відсоток процедурних і процесуальних порушень, а судді — якісно формулюють судові рішення.
Сам ВАКС із кожним роком вдосконалюється: про це свідчить, зокрема, як поступове зниження середнього загального показника порушень, так і збільшення щорічної кількості вироків.
Читайте також: З вірогідністю 89% неупереджений ВАКС
Серед негативних тенденцій у роботі суддів варто відзначити тиск і погрози. Так, наприклад, у 2020 році у подвір’ї ВАКСу стався вибух, який пошкодив будівлю суду. Як відповідь на виклик, судді ВАКС отримали право притягувати до адміністративної відповідальності учасників процесу за неповагу до суду. Так, адвокатська спільнота місцями зловживала правами та порушувала правила етичної поведінки: зривала засідання, перебивала суддів, заявляла відвід без мотивування тощо.
Війна і вироки: справа Інституту титану та Харківської ОДА
ВАКС продовжує здійснювати правосуддя й після початку повномасштабного вторгнення росії. З 24 лютого і по 5 вересня суд ухвалив уже 13 вироків. Серед них найбільш серйозні покарання отримали четверо фігурантів:
— Андрій Рачков, екс-перший заступник генерального директора Державного науково-дослідного та проектного інституту титану: 10 років тюрми з конфіскацією всього майна й забороною обіймати державні посади 3 роки. У квітні 2022- го колегія суддів Антикорсуду засудила його за зловживання службовим становищем, а саме — перерахування 1,258 млн доларів Інституту титану на рахунки офшору за послуги, які не надавалися;
— Геннадій Дьяченко, колишній виконувач обов’язків директора «Повітряного експреса», та Іван Радик, власник приватного підприємства «Сапфір Фінанс»: 11 та 10,5 років тюрми, відповідно. Обидва використовували понад 20 фіктивних підприємств, що призвело до розкрадань близько 116 млн грн. Крім основного, ВАКС призначив обвинуваченим і додаткове покарання — конфіскація всього майна та заборона обіймати певні посади 3 роки. Суд також задовольнив цивільні позови прокурора САП про відшкодування обвинуваченими збитків на понад 35 млн грн та 81 млн гривень.
— Андрій Винниченко, екс-директор одного з департаментів Харківської ОДА: 7 років тюрми з конфіскацією всього майна, позбавленням шостого рангу держслужбовця і права обіймати держпосади 3 роки після відбуття покарання. Винниченка засудили за отримання 1,32 млн грн хабаря. За гроші він обіцяв «допомогти» приватному підприємцю під’єднати електроустановки його компанії до електричних мереж.
Водночас у цей же період (під час воєнного стану) Апеляційна палата ВАКС залишила в силі три вироки, ще в одному частково змінила покарання й скасувала один — щодо закарпатського судді Михайла Пака. Окрім профільних функцій, Антикорсуд разом зі сторонами в справах підтримує Україну на фронті. За пів року війни ЗСУ отримали понад 450 млн грн застав у справах НАБУ та САП. Заставодавці виявили бажання таким чином підтримати Україну, ВАКС ухвалив відповідні рішення.
Більше вироків у резонансних справах
Декілька років громадськість очікує на вироки у «газовій справі» екс-нардепа Онищенка, земельній справі та справі заводу «Краян» мера Одеси Труханова, бурштиновій справі, де фігурують екс-депутати Поляков і Розенблат, «справа Енергоатому» та багато інших. Так, є розуміння, що справа екс-голови Державної фіскальної служби Романа Насірова складається з 240 томів. Аби ознайомитися з ними, потрібен час. Крім цього, в справі фігурують десятки свідків, яких також треба допитати. А адвокати інколи ще й зловживають своїми процесуальними правами, аби затягнути розгляд. Подібна ситуація склалася і в справі «Енергоатому», в якій фігурує екс-нардеп Микола Мартиненко. Понад рік його адвокати зривали та відтягували судовий розгляд: ігнорували та самовільно покидали засідання, погрожували суддям. До слова, НАБУ і САП оголосили про нову підозру Мартиненку. Йому інкримінують одержання 311 тисяч євро хабара та відмивання коштів.
Повномасштабна війна також вплинула на темпи розгляду справ. Так, упродовж лютого—березня у справі екс-судді Миколи Чауса не було зрушень, у квітні суд не поновлював розгляд, оскільки адвокати Чауса перебували не в Києві, і тільки в травні це вдалося зробити. Наразі суд допитав більшість свідків сторони обвинувачення, очікуємо на вирок цього року.
Хотілося б сказати, що Антикорсуд не може оголошувати вироки — і в одноепізодних хабарах, і багатоетапних схемах із виведення коштів в офшори за кордон — однаково оперативно. Інколи судовий розгляд тривалий: залежить від складності справи, кількості томів і фігурантів, умисного затягування представниками деяких сторін тощо.
Утім, для простого українця саме вироки в найрезонансніших справах залишаються лакмусовим папірцем роботи суду (і всієї антикорупційної екосистеми теж). Тому градус напруги з боку громадськості та ЗМІ навряд чи спаде.
Тож попри всі виклики, Антикорсуд має показувати приклад усій судовій системі, віддано виконувати свої функції, зберігати незначний рівень порушень, впроваджувати нові й вдосконалювати старі практики та ефективно здійснювати правосуддя. ВАКС має місію та мусить і надалі тримати рівень, як би інколи не було важко. Багато чого вже зроблено. Очікуємо на справдження сподівань суспільства й подальшу високу якість юридичної роботи.
Джерело: Юридичний вісник України
