Connect with us

В Україні

Верховний Суд України: крапка чи три крапки?..

Людмила СЛИВА, менеджер проектів, юрист компанії «ЧЕСНО. Фільтруй Суд!»

Конституційний Суд нарешті висловив свою позицію щодо окремих аспектів судової реформи 2016 року. Про те, що саме вирішив суд та що це може означати, і піде мова в цьому матеріалі.

Нагадаємо, 18 лютого професійну юридичну спільноту струсило повідомлення: Конституційний суд визнав неконституційним конкурс до Верховного Суду. Надвечір 19 лютого КСУ на своєму сайті опублікували уже повний текст свого рішення.

Що ж насправді вирішив єдиний і неповторний орган конституційної юрисдикції і що це може означати? Перше, неконституційним визнаний п. 7 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині ліквідації Верховного Суду України. Саме в цьому пункті йде мова про припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України (далі — ВСУ) і вищих спеціалізованих судів. На думку Конституційного Суду, ліквідувати конкретно ВСУ таким чином було неправильно, адже він є конституційним органом. Згадка про ВСУ була в ст. 125 Конституції України: «Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України».

Конституційний Суд подумав, порадився і вирішив, що, зрештою, вилучення слова «України» з власної назви на конституційний статус цього органу не вплинуло, а тому, як зазначено в рішенні, ліквідовувати конституційним орган простим законом — не вірно. А з цього випливає наступне: неконституційним визнаний п. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у контексті суддів ВСУ. Як зазначається у вищезазначеному пункті, судді ВСУ мають право брати участь у конкурсі на зайняття посади судді Верховного Суду.

Оскільки, як ми вже з’ясували раніше, різниці між Верховним Судом України та Верховним судом КСУ не вбачає, то й статус суддів цих судів однаковий. А отже, судді ВСУ, на думку Конституційного Суду, повинні просто продовжувати роботу у Верховному Суді.

Станом на кінець 2018 року у Верховному Суді України працювало (лишилося) всього 12 суддів. Серед них, зокрема, Світлана Вус, котра виносила рішення з порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і на додачу не вказала про це в декларації доброчесності. Або ж Микола Короткевич, який був у списку тих, чий дипломатичний паспорт, виданий Януковичем своєму оточенню, було анульовано МЗС у 2015 році. Там же в списку і суддя Олег Кривенда, який був у складі колегії суддів, котра фактично скасувала накази Державної служби геології і надр України, якими були анульовано спеціальні дозволи на користування надрами ТОВ «Голден Деррік». Як повідомляють «Наші гроші», за часів Януковича дане товариство контролювало бізнес-середовище екс-міністрів Миколи Присяжнюка, Едуарда Ставицького та колишнього народного депутата Юрія Іванющенка. Що ж, потенційно тепер суддівський корпус Верховного Суду поповниться новими недоброчесними.

Далі. Неконституційним визнаний і п. 25 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно із Законом право на довічне утримання судді у відставці за «підвищеними тарифами» (закон 2016 року значно підвищив рівень суддівської винагороди) мали лише ті судді, які пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання й підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та після цього пропрацювали у суді ще мінімум 3 роки.

Нагадаю, що в період із 2016 року чисельність суддівського корпусу зменшилася на понад 1,5 тисяч осіб. Більшість з них пішли у відставку. Пішли, ймовірно, від обов’язку подавати електронні майнові декларації, декларації родинних зв’язків, проходити кваліфікаційне оцінювання тощо. І тепер з кишень українців їм здійснять суттєвий «перерахунок» до і так досить пристойного (за середніми українськими мірками) грошового забезпечення судді у відставці.

Як наслідок, ми можемо отримати достатньо сумнівне поповнення чисельності складу Верховного Суду й витрати в мільйони гривень — виплати з державного бюджету суддям у відставці, в тому числі й людям із достатньо сумнівною репутацією. Тепер ще цікавіше буде дізнатися, чи визнають конституційним чисельне скорочення суддів Верховного Суду до 100, як це передбачено законом 2019 року.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Законопроект, який дасть змогу розпочати формування ВККС, потрібно ухвалювати невідкладно

Як заявив Голова Вищої ради правосуддя, законодавчі зміни у сфері правосуддя мають бути спрямовані на поновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і, як результат, – наповнення судової системи новими кадрами.

Ухвалення проекту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» № 3711 дасть змогу розпочати формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Запропоновані зміни покликані привести законодавство у відповідність з рішеннями Конституційного Суду України та дадуть можливість Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України і, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішити інші питання суддівської кар’єри.

Законопроект потрібно ухвалювати невідкладно, інакше у найближчій перспективі суди можуть втратити ще частину кадрів, адже в умовах правової невизначеності, складнощів із матеріально-технічним і соціальним забезпеченням судді звільнятимуться у відставку.

«Тенденція справді загрозлива: 32 % суддівських посад вакантні, понад 30 % суддів мають право на відставку. Кожного тижня ВРП розглядає все нові й нові заяви про відставку. Упродовж півтора року дев’ять судів не здійснювали правосуддя через відсутність у їх складі повноважних суддів. Значна частина апеляційних судів укомплектована менше ніж на половину. Вплив кадрового голоду в апеляційних судах дуже негативний, адже набрання рішенням законної сили пов’язують саме із судом апеляційної інстанції», – повідомив Голова ВРП Андрій Овсієнко.

Читати далі

В Україні

19 вересня – третя сесія іспитів з іноземної мови для вступників до магістратури

Відповідно до наказу МОН від 6 серпня 2020 р. № 1010 для вступників у магістратуру, які не змогли з тих чи інших причин скласти чи бажають перескласти єдиний вступний іспит (ЄВІ) з іноземної мови, третю сесію перенесли з 31 жовтня на 19 вересня.

Рішення дає шанс вступникам до магістратури, які не мали можливості взяти участь в основній та додатковій сесіях або не склали їх, все ж таки вступити до ЗВО до початку осіннього призову.

Як і минулого року, результати третьої сесії ЄВІ можна буде використати для вступу лише на контракт. Третя сесія – платна, вартість окремо визначатиме Український центр оцінювання якості освіти.

Реєстрація на третю сесію триватиме з 17 до 25 серпня за таким самим алгоритмом, що і на основну сесію. Перед цим вступникам обов’язково необхідно уточнити, чи передбачені Правилами прийому обраного ЗВО додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

Пункти проведення ЄВІ створять у 9 містах – Вінниці, Дніпрі, Івано-Франківську, Києві, Львові, Слов’янську, Одесі, Херсоні, Харкові.

Читати далі

В Україні

«Великий розпродаж в’язниць» розпочато

«Ми розпочинаємо великий розпродаж в’язниць. І першим об’єктом, який ми пропонуємо придбати бізнесу, є Державна установа «Ірпінський виправний центр (№132)» у смт Коцюбинське», – повідомив Міністр юстиції України Денис Малюська.

Виручені кошти будуть розподілені на дві частини: частина піде на розбудову нової в’язничної інфраструктури, інша частина – поповнить державний бюджет.

Ключова цінність цих об’єктів для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з уже підведеними інженерними мережами.

Продаж в’язниць не означає, що засуджених випустять на свободу. Буде реалізовуватися лише надлишкове майно, на утримання якого витрачаються державні кошти.

Міністр юстиції зазначив, що «великий розпродаж в’язниць» виглядатиме так:

  1. продаються законсервовані в’язниці, які не використовуються, але кошти на їх охорону витрачаються;
  2. оптимізується мережа існуючих в’язниць, вивільняються, консервуються і продаються ще до десятка поки що функціонуючих в’язниць;
  3. обираються міста, у яких слідчі ізолятори будуть виводитись із центральних частин міста у промзону або взагалі за міську смугу;
  4. проектуються та будуються перші нові сучасні слідчі ізолятори на околицях;
  5. продаються старі слідчі ізолятори у центральних частинах міст та переїжджають у нові;
  6. повторюються кроки 4 та 5 доти, поки не буде отримано повністю нову мережу сучасних СІЗО;
  7. будуються/реконструюються установи виконання покарань.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram