Connect with us

В Україні

Відомості до електронних трудових книжок внесуть за 5 років

Дата публікації:

Мінсоцполітики інформує, що Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Ним встановлено, що ведення обліку трудової діяльності працівників здійснюватиметься в електронній формі у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Повідомляється, що відповідні цифрові соціальні сервіси будуть впроваджені через 3 місяці, тобто з дати набрання чинності Законом.

Облік даних про трудову діяльність, освіту та інших відомостей про працівника вестиме Пенсійний фонд.

Інформація про трудову діяльність за попередні роки в електронний реєстр зможе вноситися як самостійно працівником, так і його роботодавцем у вигляді сканованих або оцифрованих копій передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) з обов’язковим накладанням кваліфікованого електронного підпису.

За бажанням працівника роботодавець буде зобов’язаний продовжувати облік трудової діяльності в паперовій формі, однак у такому випадку паперова трудова книжка зберігатиметься в працівника.

Відомості з паперових трудових книжок передбачається внести до реєстру протягом 5 років після набрання Законом чинності. У цей перехідний період може застосовуватися і паперова, і електронна форма обліку трудової діяльності.

Інформацію про свою трудову діяльність і страховий стаж громадяни зможуть отримати у вигляді електронного документа через веб-портал Пенсійного фонду України, який матиме статус офіційного та зможе пред’являтися громадянами у формі витягу за потребою.

Електронна трудова книжка також створить можливість автоматичного призначення пенсії за віком через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

В Україні

Проблеми перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам

Опубліковано

on

Урядовці знову обіцяють і вчергове піаряться на тому, що і так повинні робити згідно з законодавством: з 1 квітня 2021 року будуть перераховувати пенсії працюючим пенсіонерам.

В Україні багато пенсіонерів змушені працювати і після виходу на засулжений відпочинок, бо не вистачає на найнеобхідніше. Таких пенсіонерів 2,7 млн, тобто, кожен четвертий пенсіонер продовжує працювати. Проте, не кожен із них отримає обіцяну надбавку до пенсії, 700 тис. осіб, що вийшли на пенсію після 1 квітня 2019 року залишаться без перерахунку.

Слід нагадати, що за часів уряду В. Гройсмана діяло обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам, їм виплачували лише 85% від розміру пенсії. Обіцяне збільшення пенсії залежить від зарплати і тривалості страхового стажу. Коефіцієнт страхового стажу враховується у відсотках: 1 рік=1%, до «пенсійної реформи Гройсмана-Реви» було 1,3% (зменшення коефіцієнту страхового стажу призвело до зменшення майже на чверть розміру пенсій тих, хто вийшов на пенсію після «реформи»).

Якщо працюючий пенсіонер заробляє менше, ніж до виходу на пенсію, при перерахунку буде врахований тільки додатковий стаж, а нова, нижча, зарплата – ні.

Поки точно не відомо, коли почнуть виплачувати перераховані пенсії працюючим пенсіонерам. В Мінсоцполітики обіцяють почати цей процес у кінці травня на початку червня.

До речі, у 2021 році працюючі пенсіонери ще мають право на збільшення доплати за понаднормовий стаж (більше 30 років для жінок і 35 років для чоловіків). За один рік понаднормового стажу, доплата складе 1% від мінімальної пенсії, тобто 17,69 грн, з 1 липня – 18,54 грнивень.

Крім того, варто нагадати, що надбавки, доплати і підвищення, які призначаються непрацюючим пенсіонерам (надбавка на непрацездатних членів сім’ї, встановлене підвищення за проживання на територіях радіоактивного забруднення, доплата до розміру пенсії з урахуванням індексації тощо) припиняються в разі працевлаштування пенсіонера…

Поки що працюючі пенсіонери змушені тільки чекати на обіцяне владою підвищення пенсій.

Разом з тим працюючі пенсіонери опинилися перед складним життєвим вибором. Справа в тому, що в умовах посилення карантинних заходів осіб старше 60 років визнано такими, що потребують самоізоляції, вони – в групі ризику щодо захворювання на коронавірус!

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Режим надзвичайної ситуації подовжено до 30 червня

Опубліковано

on

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Уряд продовжує до 30 червня режим надзвичайної ситуації.

«Надзвичайна ситуація насамперед стосується органів державної влади та їх постійної готовності щодо протидії пандемії. Водночас це ще одне нагадування всім українцям, що ми маємо залишатися обачними та обережними. Адже від цього залежить здоров’я та життя наших близьких. Особливо таку обачність та свідоме ставлення ми маємо показати в період травневих свят та Великодня. У ці дні ми закликаємо людей залишатися вдома», – прокоментував Д. Шмигаль.

Читати далі

В Україні

Кепські справи. ОАСК буде ліквідовано. Забудемо?

Опубліковано

on

Приймаючи рішення про ліквідацію ОАСК Президент України Володимир Зеленський в звичайній манері образних узагальнень повідомив: «Сьогодні я вношу в парламент законопроект про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Суду, який так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості. Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, пов’язаних з керівництвом суду осіб, або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують все в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал до ліквідації будь-якого суду, який зрадив повагу до закону». Мотивація Президента обумовлена тим, що стара, неефективна судова система не спроможна забезпечити запит українців на справедливість. А поданий законопроект засвідчує його вірність обіцянкам щодо повного очищення судової системи, яка втратила довіру громадян України.

Не просте це рішення полемічно сприйняте в політичному та експертному середовищі. При чому тема обговорюється не лише навколо повноважень глави держави щодо «закриття судів», з початку КСУ, а тепер і ОАСК. Відповідно до статті 125 Конституції України «суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя». На сайті Вищої ради правосуддя інформації про звернення Президенту з приводу ліквідації ОАСК ми не бачимо.

Не зайве нагадати, що обидві ці судові інстанції і КСУ і ОАСК є занадто важливими для державної влади. Лише вони мають право скасовувати ухвали органів центральної виконавчої влади. Наразі виходить, що КСУ заблокований. ОАСК ліквідують. Тому більшість думок сходиться на тому, що нічого доброго тут немає. Не є таємницею, що структура судів і чіткі їх функції, як правило, перебувають у відповідній єдності. І порушення функцій одним із судів може впливати на структуру, власне на юрисдикцію судів. Якщо ОАСК буде такі ліквідований, то потрібно буде формувати новий «ОАСК», бо юрисдикція суду, тобто власне предмет його діяльності не може залишитися відкритим. А він, цей суд, розглядав виключно «кепські справи» і приймав рішення, які не завжди подобалися владі. Відтепер оскаржувати неконституційні або незаконні рішення влади вже нема куди. Знищуючи таким чином інститут влади, гарант корегує і правову систему, ускладнює реалізацію принципу верховенства права. Безумовно, юрисдикцію буде змінено новим законопроектом, відповідно до якого акти центральних органів виконавчої влади оскаржуватимуться в Верховному Суді, що, звичайно, ускладнить доступ громадян до правосуддя. Потрібно зазначити, що справи ОАСК (їх кількістю перевищує за декілька десятків тисяч) будуть перерозподілені між суддями при передачі їх від ОАСК до нового суду. При кожній передачі справ розгляд буде починатися з самого початку. Чимало часу піде на постанову визначень про прийнятті справ до провадження тощо. І справи минулих років почнуть розглядатися через рік або навіть і через два. Тобто йдеться про реальне обмеження доступу до правосуддя і про нові тисячі скарг до ЄСПЛ. І тим не менше, Президент йде на те, щоб ще раз підтвердити свою вірність принципу справедливості. Але не забуваємо й те, що поданий ним законопроект буде розглядатися парламентом на фоні абсолютного дефіциту фінансування судової системи на самому початку поточного фінансового року.

ЗМІ повідомляють, що судова система України опинилася на межі катастрофи. Якщо ще рік тому йшлося про нестачу коштів на матеріально-технічне забезпечення роботи, то зараз виникли складності і з виплатою зарплати співробітникам апаратів. Відомо, що отримавши по декілька сотень гривень за роботу, секретарі, консультанти, помічники суддів та співробітники канцелярій судів звільняються. У той же час власне суди не можуть розсилати постанови, сплачувати комунальні послуги, зв’язок і інтернет. Все це лише зайвий раз затягує розгляд справ: в системі можуть зупинитися навіть карні провадження, що вимагають негайного прийняття рішень. Судова практика з інших проваджень може розтягнутися на роки. Причиною такої ситуації є не лише обмежене бюджетне фінансування, а й у недоведені до логічного завершення реформі всієї судової системи, що включає в себе запуск ефективного електронного суду. І ось тут керманичам держави бажано мати не лише відданість справедливості, але й настирливість, щоб довести судову систему до нормального стану. Бо «кепські справи» таки мають бути вирішені.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram