В Україні
Відповідно до викликів сьогодення
Чому абітурієнти обирають Київський університет права НАН України? Про це в інтерв’ю з його ректором, кандидатом юридичних наук, професором, заслуженим юристом України Юрієм Бошицьким.
– Юрію Ладиславовичу, розкажіть, будь ласка, що собою сьогодні представляє КУП НАНУ?
– Це – сучасний європейський університет, головне завдання якого полягає в тому, щоб дати студентам повноцінні юридичні знання з навчальних дисциплін, прищепити їм навички вмілого застосування теоретичних положень під час практичної діяльності, сформувати в них переконаність у тому, що із закінченням навчального закладу не закінчується процес пізнання, що тільки безперервне вдосконалення своїх знань, збагачення їх досягненнями теорії та практики – ключ до успіху в діяльності кожного юриста. В КУП НАНУ навчання студентів орієнтовано на формування освіченої, гармонійно розвиненої молодої людини, яка здатна постійно оновлювати свої фахові знання. Для забезпечення цієї мети широко використовуються сучасні надбання в сфері вітчизняної і європейської освіти, впроваджуються новітні інформаційні технології навчання, креативні педагогічні та науково-методичні досягнення. Ми постійно вдосконалюємо форми і методи своєї роботи, поліпшуємо умови праці наших співробітників та студентів.
Читайте також: Складено перелік громад за рівнем ризику безпеки в системі освіти
Сучасний КУП НАНУ живе в якісно нових умовах, у світі електронних технологій. Більшість наших студентів розуміє й відчуває вплив нового електронного середовища. Використання інформаційних технологій у житті університету, зокрема в навчальному процесі, дає змогу підвищити якість підготовки та викладання навчального матеріалу, створити викладачеві додаткові можливості для побудови індивідуальних «освітніх траєкторій» студентів.
Думається, цікавим буде приклад вдалого запровадження новітніх технологій при підготовці фахівців-юристів, що використовуються упродовж тривалого часу в нашому університеті. У 2007 році ми першими в Україні започаткували впровадження майстер-класів у сфері юриспруденції як сучасної інноваційної форми навчання студентів. До їх проведення запрошуються найкращі вітчизняні та іноземні фахівці різних галузей права, авторитетні юристи-практики. Тільки упродовж цього начального року студенти мали змогу прослухати майстер-класи як вітчизняних, так і авторитетних вчених із США, Португалії, Бельгії, Франції, Угорщини, Німеччини, Швейцарії, Іспанії, Словаччини, Болгарії, Литви, Молдови тощо.
– Які спеціальності пропонує університет майбутнім здобувачам освіти?
– Для початку скажу, що сьогодні Київський університет права здійснює підготовку та перепідготовку фахівців-юристів за освітніми ступенями «Бакалавр», «Магістр» (спеціальності 081 «Право» та 293 «Міжнародне право»). Проте, ми не зупиняємося на досягнутому і вже працюємо над відкриттям нової освітньо-професійної програми «Правоохоронна діяльність» для підготовки здобувачів освіти освітнього ступеня «Бакалавр» із галузі знань 26 «Цивільна безпека». Доцільність відкриття нової освітньо-професійної програми зумовлена декількома факторами: по-перше, це відповідність викликам сьогодення, адже реалізація реформ, пов’язаних із децентралізацією влади, боротьбою з корупцією, захистом прав людини потребує відповідної підготовки фахівців, а самі такі відносини потребують детального правового врегулювання з метою забезпечення розбудови сучасної демократичної держави Україна. По-друге, реформи в правоохоронній системі потребують нових підходів та інноваційних рішень. Фахівці з правоохоронної діяльності повинні володіти не тільки юридичними знаннями, а й соціально-психологічними компетенціями, вмінням працювати в команді та використовувати сучасні технології.
– Ваш університет має в своїй структурі такі потужні підрозділи, як, скажімо, Рівненський інститут. У чому його фішка?
– Найперше хочу зазначити, що Рівненський інститут, який ось уже більше як три десятиліття розширює обрії юридичної освіти та підвищує правову культуру своїх вихованців, поєднавши професійну діяльність із загальними цивілізаційними цінностями. На сьогодні інститут є своєрідним майданчиком для формування професійних перспектив студентства. В інституті склалася потужна традиція формування особистісної професійної траєкторії майбутнього юриста, котрий має вирішувати завдання на перетині права та інших сфер діяльності, орієнтуватися на високі корпоративні стандарти. Ми зуміли створити там належне освітнє середовище, насичене інтелектуальними імпульсами, що стимулюють освітній процес, сприяють професійній комунікації, спонукають до творчості та відкриттів. Здобувачі вищої освіти РІ КУП НАНУ навчаються в сучасних мультимедійних аудиторіях, серед яких зала судових засідань, дві конференційні зали, навчально-практичний комплекс «Право».
Для кожного з них важливим є той факт, що у стінах інституту вони отримують класичну юридичну профільну освіту, що відповідає всім галузевим стандартам. Тут щороку проводяться дві всеукраїнські науково-практичні конференції «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» і «Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні і правові підходи, комунікативні та педагогічні стратегії». Її учасниками традиційно є представники різних закладів вищої освіти України. Традицією стало й проведення круглого столу «Концепція державотворення в поезії Тараса Шевченка», приуроченому вшануванню пам’яті великого Кобзаря.
Ці та інші заходи відбуваються за активної участі студентського парламенту інституту. До цих заходів постійно долучаються й представники органів МВС та юстиції, зокрема налагоджена співпраця з Рівненським НДЕКЦ МВС України, Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області та його територіальними структурними підрозділами. Така співпраця спонукає в майбутньому з-поміж безлічі пропозицій щодо працевлаштування зробити успішний професійний вибір. Ви можете реалізувати себе в державних і правоохоронних органах, органах виконавчої влади, судах, прокуратурі, нотаріаті тощо.
– Що визначає, на Вашу думку, зміст і характер освітнього процесу в Київському університеті права НАНУ та його структурних підрозділах?
– Це, мабуть, відповідність сучасним освітнім вимогам. Скажімо, є в нас Вінницький науково-консультативний центр, який здійснює свою діяльність в єдиному комплексі освітньої, наукової та науково-дослідної діяльності університету. Заснований він був у 2011–2012 навчальному році з метою підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі юриспруденції для потреб цієї області й сусідніх регіонів. Перший набір на заочну форму навчання за спеціальністю «Правознавство» складав лише 48 студентів та вже через два роки кількість збільшилася до 209. В цілому за період 2011–2024 рр. в центрі було підготовлено понад 800 висококваліфікованих юристів. Іншою метою науково-консультативного центру є організація робіт з впровадження, спільної науково-виробничої діяльності та надання навчальних, науково-консультаційних послуг населенню, громадам регіону, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, іншим юридичним і фізичним особам. Уточню, що науково-консультативний центр у Вінниці працює винятково під патронатом Київського університету права НАНУ. В рамках організаційної роботи зі студентством, а також з метою ознайомлення з роботою вищих органів державної влади України керівництвом університету та керівником науково-консультативного центру щороку організовуються поїздки студентів у Верховну Раду України, Кабінет Міністрів, КСУ. Додам і те, що за період своєї діяльності, центром налагоджені партнерські відносини з багатьма навчальними закладами, також підписані меморандуми про співпрацю з Вінницькою міською радою, Вінницькою та Хмільницькою районними адміністраціями, іншими державними структурами. Вказана співпраця дає можливість студентам проходити стажування на їх базі, а в подальшому працевлаштуватися в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органах. Тісні зв’язки центр має і з навчальними закладами Житомирщини та Хмельниччини, випускники яких продовжують здобувати вищу юридичну освіту на його базі. Це – яскравий приклад того, як регіональна політика КУП НАНУ надає можливість навчатися студентам в максимальному наближенні до їх місця проживання та роботи.
– Чи забезпечується у Вашому університеті академічна мобільність здобувачів вищої освіти?
– Беззаперечно забезпечується, адже університет здійснює освітню діяльність на засадах студентоцентрованого навчання, в основу якого покладено розширення прав і можливостей здобувачів освіти, розробку нових підходів до викладання й навчання, навчальних програм, що формують практичні вміння, навички і компетенції в майбутніх фахівців. У 2024 році університетом було відкрито відбір на проект Європейського Союзу Еразмус+ за напрямом КА1: «Навчальна (академічна) мобільність», за результатами якого буде обрано студентів з високою успішністю, які поїдуть навчатися до Варненського вільного університету Чорноризця Храбра (Болгарія). Дану можливість студенти отримали завдяки укладеному договору про співпрацю між КУП НАН України та вказаним університетом. Ініціатором підписання такого договору був саме КУП НАНУ. Сьогодні ми ведемо такі ж переговори із закладами вищої освіти Туреччини.
– Я знаю, що в структурі університету діють центри, які займаються міжнародною роботою. Якщо можна, конкретніше про це…
– Як я вже зазначав вище, у нас ведеться активна міжнародна діяльність. У структурі ВНЗ є два міжнародні центри: Міжнародний центр правових та історико-політичних досліджень країн Центрально-Східної Європи (м. Львів) і Міжнародний центр правових та економіко-соціальних досліджень країн Центрально-Східної Європи (м. Ужгород). Перший є відокремленим науковим структурним підрозділом КУП НАНУ, який здійснює свою діяльність в єдиному комплексі освітньої, наукової та науково-дослідної діяльності університету. Урочисте відкриття цього центру відбулося 17 квітня 2015 року. Зважаючи на прагнення України стати повноправним членом Європейського Союзу, основними завданнями, які ставить перед собою цей центр, є сприяння гармонізації українського законодавства із європейським правовим полем у суспільно-політичній, економічній, культурно-просвітницькій, освітньо-науковій та інших сферах суспільного життя, а ще формування національно-патріотичного світогляду серед широких верств населення і національної еліти як Львівщини, так і України загалом; реалізація суспільних ініціатив шляхом взаємодії з центральними і місцевими органами влади. Для виконання поставлених завдань центр за всебічної підтримки КУП НАНУ організовує та проводить лекції, семінари, тренінги, конференції, зустрічі та інші науково-практичні й освітні заходи видає колективні монографії, навчально-методичні посібники, збірники документів та сприяє впровадженню результатів наукових досліджень у навчальний процес і бере участь у розробці нормативно-правових актів, організовує та проводить громадські експертизи проектів законів, програм, рішень та інших нормативних документів.
Основними завданнями Міжнародного центру правових та економіко-соціальних досліджень країн Центрально-Східної Європи КУП НАНУ в Ужгороді є комплексне дослідження актуальних питань, що стосуються розвитку та поглиблення співпраці з країнами Центрально-Східної Європи у правовій, економічній, освітній, науковій, культурній та інших галузях, окрім того, увага Центру зосереджена й на дослідженні можливостей транскордонного співробітництва, різноманітних проблемах правового регулювання, зокрема права інтелектуальної власності, вивчаються та аналізуються міграційні процеси, соціально-гуманітарний розвиток країн Центрально-Східної Європи в цілому.
– Одним із важливих видів навчальної роботи є практика здобувачів вищої освіти. Скажіть, будь ласка, як і де проходять практику студенти Вашого університету?
– Не без гордості можу сказати, що такими базами для наших студентів є: Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вища рада правосуддя, Офіс Ради Європи в Україні, Державна судова адміністрація України, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), а ще судові органи, Національна поліція, прокуратура та інші правоохоронні органи України, як і юридичні фірми, адвокатські бюро та об’єднання.
У серпні 2007 року наказом ректора було створено Юридичну клініку «Фенікс», яка в 2021 році стала членом Асоціації юридичних клінік України. Юридичний клінічний рух забезпечує системну підготовку юристів, готових до практичної професійної діяльності, тим самим сприяючи утвердженню в українському суспільстві верховенства права, доступу до правосуддя та підвищення рівня правової культури.
– На скільки нам відомо, в університеті є низка музеїв. Розкажіть детальніше про них.
– Дійсно, в нас уже багато років успішно функціонують сім музеїв та кабінетів-музеїв, які використовуються як у навчальному процесі, так і в науково-дослідній діяльності університету. Ідея створення, основне завдання та структурна побудова цих музеїв і тематичних кабінетів полягає в популяризації історичної та наукової спадщини видатних українських державних діячів та науковців – академіків В. М. Корецького, М. П. Василенка, В. М. Глушкова, В. І. Семчика та інших.
Скажімо, Музей криміналістики імені Ганса Гроса, створений професором КУП НАНУ Г. С. Семаковим для проведення навчальної, наукової та освітньої робіт, збереження, вивчення й використання в якості експонатів об’єктів, що були речовими доказами та використовувалися в проведенні криміналістичних досліджень: зброя, знаряддя скоєння злочинів та інші предмети, які становлять науковий і практичний інтерес. Є також Музей підробок та піратства – перший в Україні університетський музей, створений спільно Українським альянсом по боротьбі з підробками та піратством та патентно-юридичною фірмою «Пахаренко і Партнери». В його експозиції представлені контрафактні товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення або вивіз яких на територію України призводять до порушення прав власників. Варто сказати й про Музей комп’ютерних технологій та криміналістичної техніки імені В. М. Глушкова, який відображає розвиток світової та вітчизняної обчислювальної техніки з середини 40-х рр. до наших днів, висвітлює вклад академіка В. М. Глушкова в розвиток інформаційних технологій. Кабінет-музей міжнародного права імені академіка В. М. Корецького створений з метою вшанування пам’яті видатного юриста-міжнародника, фундатора школи сучасного міжнародного права. Експозиція відтворює життєвий і науковий шлях академіка та містить добірку праць відомого юриста-міжнародника. Є ще кабінети-музеї аграрного та земельного права імені професора В. І. Семчика та історії українського права імені академіка М. П. Василенка, конституційного права імені Ю. А. Кармазіна, Історико етнографічний музей КУП НАНУ.
– В Україні йде війна. Яким чином повномасштабне вторгнення рф на територію нашої країни вплинуло на пріоритетні напрямки діяльності закладу вищої освіти, який Ви очолюєте?
– Неспровокована агресія державитерориста на нашу Батьківщину стала надзвичайним викликом не тільки для Київського університету права, а й для всієї країни та українського громадянського суспільства в цілому. Перед нами постало два основні питання: найперше, питання виживання нашого закладу вищої освіти та збереження трудового та колективу здобувачів університету, а по-друге ‒ ролі університету в спротиві окупантам. Можу без перебільшення сказати, що з перших днів збройної агресії КУП НАНУ перетворився в своєрідний волонтерський хаб, навколо якого згуртувалися працівники і здобувачі університету, реалізуючи різноманітні благодійні та гуманітарні ініціативи. Наприклад, наші співробітники почали випікати на університетській кухні хліб, який безкоштовно роздавався місцевим мешканцям, а продукти для його виготовлення постачали здобувачі-волонтери. Також координувалася діяльність благодійних організацій, учасниками/засновниками яких виступали наші співробітники чи здобувачі, з акумуляції та розподілу гуманітарної допомоги серед тих, хто її найбільше потребував. Згодом на перше місце вийшло питання всебічної допомоги Збройним силам України, оскільки через бюрократичні державні механізми та тяганину, питання матеріально-технічного забезпечення наших воїнів потребувало якнайшвидшого вирішення. КУП НАН України і сьогодні не припиняє всіляко сприяти та в міру можливостей допомагати тим, хто боронить нашу Батьківщину на передовій лінії оборони. В університеті неодноразово проходили благодійні заходи, спрямовані на допомогу окремим підрозділам Збройних сил України, а Вченою радою КУП НАНУ було ухвалено рішення про спрямування частини прибутку університету на потреби захисників України. Слід відмітити, що навколо цих благодійних ініціатив допомоги ЗСУ та протистояння збройній агресії трудовий колектив університету та колектив здобувачів вищої освіти тісно згуртувалися.
Читайте також: Членів наглядових рад трьох університетів відбиратимуть міжнародні експерти
Водночас основна мета університету залишається незмінною – не просто підготувати для країни правознавців з глибокими, класичними знаннями в галузі юриспруденції, але й виховати передусім особистість – висококультурну людину, фахівця зі зразковими морально-етичними якостями, патріота своєї країни та професії. З цих міркувань потенціал університету надзвичайно потужний та різноманітний. Наші науково-педагогічні працівники максимально сприяють тому, щоб студенти стали висококваліфікованими, авторитетними та успішними фахівцями, корисними своїй державі. Це – наше прагнення, наш стиль роботи і власна філософія, яка базується на славних традиціях Національної академії наук України.
Пріоритетом університету сьогодні є максимальне сприяння широкоаспектному всебічному розвитку здобувачів, поглибленню їх професійних навичок та здібностей і допомога в їх реалізації на практиці. Інтелігентність та ввічливість, яку з любов’ю виховали в наших студентів їх батьки, ми прагнемо примножувати. Так в університеті діють студентські наукові гуртки, різні креативні проекти, юридична клініка, яка допомагає поглибити фахові знання, отримати навички практичної роботи. Але найголовніше, що ми навчаємо наших студентів бути корисними соціально незахищеним верствам населення міста та країни, які потребують безкоштовних юридичних консультацій. Безпосередньо дбаємо і про те, щоб кожен з наших студентів зміг знайти простір для розвитку своїх здібностей, повною мірою проявити свою індивідуальність та самоствердитися як особистість. Київський університет права НАН України – це велика родина, де домінують знання, доброзичливість та повага. Ми живемо і працюємо за принципом: – «Навчати студентів не догмі закону, а духу права», а наш девіз залишається незмінним – «Discere est vincere» – «Навчатися, щоб перемагати»!
– Працевлаштування, перше робоче місце. Чи проводите Ви моніторинг щодо реалізації своїх випускників після закінчення закладу вищої освіти і чи підтримуєте з ними зв’язок?
– Щодо співпраці з нашими випускниками-стейкхолдерами, то хочу зазначити, що ми щороку проводимо опитування серед них щодо працевлаштування після отримання дипломів та оновлюємо рубрику «Випускники» на нашому офіційному сайті. Багато студентів, за сприяння та рекомендацією керівництва університету, починають проходити стажування та працевлаштовуються до наших же випускників, які є успішними адвокатами, займають керівні посади в органах судової гілки влади тощо. Зазначу й те, що студенти, які обрали наукову подальшу діяльність, продовжили навчання в аспірантурі КУП НАНУ, успішно захистили свої дисертаційні дослідження, отримали наукові ступені і тепер вже надають освітні послуги нашим здобувачам.
– Ви можете так одразу назвати три ключові конкурентні переваги, які мають спонукати абітурієнтів вступати до КУП НАНУ?
– Вважаю, що перевагами нашого університету з поміж інших є: 1) поєднання принципів студентоорієнтованого підходу та практичної складової підготовки фахівців та залучення до освітнього процесу висококваліфікованих фахівців-практиків; 2) набуття компетентностей із вузькоспеціалізованих освітніх компонентів, які дають можливість випускникам здійснювати професійну діяльність; 3) наявність налагодженої співпраці з потужною мережею роботодавців та стейкхолдерів.
– Дякую, пане ректоре, за розмову й змістовні відповіді, а заодно від імені редакції ЮВУ вітаю Вас із ювілейним Днем народження. Здоров’я Вам, пане Юрію, і нових вершин в освітньо-науковій діяльності.
Спілкувався Федір Іллюк,
ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України