Connect with us

В Україні

ВРП пропонує поділити гроші Вищого суду інтелектуальної власності серед місцевих судів

Дата публікації:

Вища рада правосуддя звернулася до Міністерства фінансів України, комітетів Верховної Ради України з питань бюджету та з питань правової політики із проханням невідкладно здійснити перерозподіл коштів Державного бюджету України на 2020 р. задля збільшення видатків на виплату суддівської винагороди, заробітної плати працівникам апаратів судів та на здійснення судочинства.

ВРП заявляє, що з початку року надходять численні звернення від місцевих судів різних регіонів України про неналежне фінансування як у частині оплати праці працівників апаратів судів, так і в частині інших видатків на здійснення правосуддя.

На запит Вищої ради правосуддя Державна судова адміністрація України повідомила, що станом на 1 листопада 2020 р. додаткова потреба до кінця року у поштових марках, конвертах та на оплату послуг маркувальних машин становить 284,9 млн гривень, на інформатизацію, забезпечення канцелярським приладдям, утримання будівель, зв’язок – 70,0 млн гривень.

ДСА України також здійснено розрахунок необхідного фонду оплати праці на листопад – грудень 2020 р., виходячи з обов’язкових складових заробітної плати працівників апаратів судів без урахування стимулюючих виплат, загальний дефіцит становить 335,4 млн гривень. На сьогодні не розподілені асигнування, що планувалися на суддівську винагороду призначеним у 2020 р. суддям у сумі 240,0 млн гривень. У разі їх розподілення для працівників апаратів судів необхідно додатково 95,4 млн грн та 21,0 млн грн на нарахування.

ВРП зазначає, що станом на 17 листопада 2020 р. Вищий суд з питань інтелектуальної власності не розпочав своєї діяльності, конкурси на посади суддів цього суду не завершені через відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Із передбачених у Державному бюджеті України на 2020 р. видатків на цей суд бюджетні асигнування у розмірі 5 215 100,0 грн залишаються невикористаними і підлягають поверненню до бюджету. Відповідно до ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду.

З огляду на зазначене та враховуючи наближення закінчення бюджетного періоду, ВРП просить Міністра фінансів України у якомога стислий строк внести до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо зменшення бюджетних асигнувань Вищому суду з питань інтелектуальної власності за бюджетними програмами «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» і «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» та збільшення бюджетних асигнувань ДСА України за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».

ВРП просить парламентські комітети сприяти у якнайшвидшому внесенні та розгляді відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

В Україні

Презентовано Концепцію електронного аудиту платників податків

Опубліковано

on

Міністерством фінансів розроблено Концепцію впровадження електронного аудиту (е-аудиту) для платників податків.

Метою Концепції є перехід до якісно нового рівня здійснення контрольно-перевірочної роботи.

Інструмент електронного аудиту платників податків запроваджено в різних країнах світу і з кожним роком він доводить свою ефективність, – переконані у Міністерстві.

Такий механізм базується на інформації, отриманій від платників податків у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T), розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Цей файл є легким у використанні та призначений для здійснення заходів податкового контролю із застосовуванням спеціалізованого програмного забезпечення.

Автоматизована обробка отриманого аудиторського файлу надасть можливості для швидкого виявлення найбільш ризикових як суб’єктів (платників податків), так і об’єктів (транзакцій) для податкових перевірок.

Результати такої обробки можуть бути використані для оперативного виправлення виявлених розбіжностей платниками податків, або під час відбору платників податків для проведення податкової перевірки.

Ознайомитись з презентацією Концепції можна за посиланням.

Читати далі

В Україні

Морську природоохоронну стратегію пропонує до обговорення Міндовкілля

Опубліковано

on

Для імплементації Рамкової Директиви ЄС про морську стратегію Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів підготувало проект Морської природоохоронної стратегії України, яким передбачено заходи для поетапного досягнення та підтримки доброго екологічного стану морського середовища.

Стратегія передбачає розроблення:

  • морських національних планів дій для досягнення та підтримки доброго екологічного стану Азовського і Чорного морів на період 2022-2027 та 2028-2034 роки;
  • програми державного екологічного моніторингу морів України;
  • порядку розроблення і затвердження Планів інтегрованого управління прибережними територіями;
  • планів інтегрованого управління прибережними територіями Азовського і Чорного морів;
  • Національної доповіді про досягнення доброго екологічного стану Азовського та Чорного морів.

Пропозиції та зауваження до проекту надсилати до 25 грудня 2020 р. на е-mail: bon@mepr.gov.ua.

Читати далі

В Україні

Школи мають вибудовувати внутрішню систему якості освіти

Опубліковано

on

Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти.

Відповідно до рекомендацій система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.

Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:

  • стратегію забезпечення якості освіти;
  • необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;
  • прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;
  • механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • сучасну інформаційну систему управління школою.

Також важливо розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.

Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.

У школі також доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.

Результати самооцінювання також варто обговорювати з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів).

Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram