В Україні
ВРП – проти повторної повної перевірки декларацій суддів
Вища рада правосуддя надала Національному агентству з питань запобігання корупції зауваження та пропозиції до проекту Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею, а також до проекту Порядку здійснення моніторингу способу життя судді.
ВРП наголошує, що їх затвердження в запропонованій редакції не відповідатиме у повній мірі міжнародним стандартам та висновкам Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 27 жовтня 2020 р. № 13-р/2020 (стосовно вимог до нормативно-правових актів щодо реалізації контрольних функцій щодо суддів).
Проект Порядку перевірки декларації містить ряд положень, які не усувають, а навпаки – створюють передумови для можливого незаконного впливу та втручання у діяльність судді в ході проведення перевірки.
ВРП вважає строки перевірки необґрунтовано тривалими – запропонований загальний можливий строк перевірки становить 180 днів, тобто пів року. На думку ВРП, обґрунтований і розумний строк повної перевірки має бути значно меншим (від 30 до 45 днів), а підстави для його продовження мають бути ретельно виважені.
Проектом Порядку проведення перевірки передбачено можливість проведення повторної повної перевірки декларації, поданої суддею (за процедурою та в строки, визначені для повної перевірки). Зазначені норми ВРП вважає неприйнятними, оскільки така процедура не передбачена жодним законодавчим актом як у сфері судоустрою, так і у сфері запобігання корупції.
Проект Порядку здійснення моніторингу способу життя судді не визначає ні чіткої процедури початку здійснення моніторингу, ні строків його проведення, ні вимог щодо перевірки достовірності інформації, на підставі якої розпочинається моніторинг.
ВРП вважає, що вкрай важливо, аби процедура початку моніторингу (форма прийняття рішення про початок, вичерпні приводи і підстави для прийняття відповідних рішень, визначення уповноважених осіб, строків тощо) була чітко унормована. Рішення про початок моніторингу має приймати Голова НАЗК чи його заступник. У проекті також відсутні вимоги щодо можливості початку моніторингу виключно на підставі достовірної інформації.
Окрім того, необхідно закріпити обов’язок повідомляти про початок повної перевірки декларації та про початок проведення моніторингу та про його результати не тільки ВРП, а й самого суддю.
У порядках також необхідно передбачити можливість оскарження дій та рішень НАЗК, прийнятих під час проведення повної перевірки та під час здійснення моніторингу.
