Виборчі перегони крізь правову невизначеність

Вперше за історію українських виборів виникло декілька обставин, що можуть, врешті-решт, призвести до негативних наслідків цьогорічних виборів.

По-перше, нагадаємо, що майже 60 тис. осіб залучені не командами претендентів, а окружними виборчими комісіями до роботи у складі дільничних виборчих комісій. В команді кандидата В. Зеленського зазначили, що брак людей у виборчих комісіях зафіксовано у Дніпропетровській, Одеській, Луганській, Кіровоградській, Житомирській, Чернігівській областях та в Києві. Критична ситуація виникла також у Закарпатській області. І це свідчить про небезпеку зриву другого туру президентських виборів. Чинний глава держави П. Порошенко «подав недостатнє число для формування комісій». Тому «команда Зе» звернулась до виборців з проханням підтримати вибори. Як відомо, 31 березня 2019 р. ЦВК сформувала склади 199 окружних виборчих комісій. Згадані комісії мали сформувати склади 28 808 дільничних виборчих комісій, залучивши до їх роботи близько 413 тис. громадян. І оскільки один із кандидатів не використав свого права подати необхідну кількість кандидатур до складу дільничних комісій, окружні виборчі комісії вимушені доформувати ці склади до необхідної кількості. ЦВК вважає, що це стало справжнім викликом для комісій у понад 40 округах. Станом на 16 квітня 2019 року наявна інформація щодо призначення на посади голови, секретаря та членів дільничної виборчої комісії виконана до кількості 401 464 осіб: 195 026 — за поданням В. О. Зеленського, 147 228 — за поданням П. О. Порошенка, 59 210 — за поданням голів ОВК. Отже, небезпека зриву виборів дещо зменшена, але вона подолана зусиллями місцевих громад.

По-друге, виникла правова невизначеність у використанні передвиборної агітації у розважальному форматі, зокрема у день тиші. В першому турі виборів демонстрація серіалу за участі персони кандидата В. Зеленського в ролі героя цього серіалу пройшла як така, що не викликала запитань. Адже така ситуація не врегульована жодним чином. Тому висловити претензії щодо порушення закону не можна. Але в другому турі ситуація докорінно змінилася. Її повторення кандидатом у день тиші, зокрема використання творчих майданчиків, сцени, виступи по телевізору, розсил інформації по клієнтській базі тощо, може бути визнано прихованою політичною агітацією. Що, у свою чергу, може призвести для оскарження результатів виборів. І що далі… Як підстава для проведення повторних виборів це порушення в законі не зазначено. Правовий нонсенс, який потребує свого негайного вирішення. Бо кажуть, що агітація має бути оплачена з виборчого фонду. Та поява агітаційних матеріалів розважального формату без оплати з виборчого фонду свідчить лише про економію коштів кандидатами.

По-третє, лишається чимало й інших правових питань, зокрема про медіакілерство, маніпуляції громадською думкою, ворожа мова спілкування, джерелом якої є виступи та медіаматеріали претендентів на посаду Президента. Ймовірно, ЦВК, Нацрада з питань телебачення, профільний комітет свободи слова та інформації, мали б реагувати на ці прояви. Мовчанка з їхнього боку є незрозумілою. Вкрай необхідно встановити механізми обмеження політичної реклами, особливо прихованої, опосередкованої, розважальної, образливої тощо, що «вкладається» в передвиборну агітацію, оплачувану з фондів кандидатів або з інших джерел. Інакше, врешті-решт, будемо продовжувати «дурити» один одного. Замість того, щоб бути справжніми, а не обманутими господарями долі в своїй країні, «зшитій» по-новому, без образ і принижень.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути