В Україні
Виборчий кодекс: що ж змінилося кардинально та чого чекати від місцевих виборів у жовтні?
Ростислав САЧОК,
юрист «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»
Уже в жовтні цього року відбудуться довгоочікувані місцеві вибори за дещо новими правилами, з урахуванням нещодавно прийнятого Виборчого кодексу України.
Найгучніша зміна, про яку мовчать
Гендерна квота, розмір застави, ліміти виборчих фондів, передвиборча агітація — яке питання найважливіше для територіальної громади, кандидата чи звичайного виборця? Спробуємо розібратися з основними змінами, які кардинально можуть вплинути на виборчий процес та загальний результат.
Звісно, що багато юристів уже тлумачили та розбирали на «запчастини» новий Виборчий кодекс, проте мало хто згадав про найважливішу, як на мене, зміну, яка може перетворити село на селище.
Що насправді відбулося? Право голосу на місцевих виборах мають виборці, які належать до відповідної територіальної громади. Саме належність того чи іншого громадянина до відповідної територіальної громади та/чи проживання його на відповідній території визначаються його виборчою адресою.
Отже, в даному випадку варто розібратися із законодавчим визначенням словосполучення «виборча адреса». Зараз ідеться про те, чи зможе громадянин України, будучи зареєстрованим в одній адміністративно-територіальній одиниці, голосувати в іншій. Відповідь на це запитання нам дає новий Виборчий кодекс та закон України «Про Державний реєстр виборців».
Як передбачає нинішній Виборчий кодекс, для підготовки та проведення голосування на виборах, орган ведення Державного реєстру виборців для кожної звичайної виборчої дільниці, утвореної на території, на яку поширюються його повноваження, складає на основі відомостей Держреєстру виборців попередні списки виборців.
Ведення Держреєстру виборців регулюється Законом «Про Державний реєстр виборців». Ключовим моментом є зміни до цього закону, передбачені підпунк- том 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу України. Вони набирають чинності вже з 1 липня 2020 року й будуть застосовані на найближчих виборах. Виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якщо інше не передбачене цією статтею. Разом із тим за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, ніж визначену відповідно до частини другої цієї статті.
До документів, що підтверджують фактичне проживання виборця за адресою, зазначеною в заяві, передбаченій частиною другою цієї статті, та належно обґрунтовують зміну виборчої адреси на підставах, передбачених частиною третьою статті 8 цього закону, належать:
- договір оренди житла за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
- виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування документ, що засвідчує здійснення виборцем підприємницької діяльності за адресою житла, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
- документ, що підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- документ, що засвідчує здійснення виборцем догляду за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
- документ, що засвідчує перебування виборця в шлюбі або в родинних відносинах з особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою.
Уточнимо, що законодавці додали в Закон «Про державний реєстр виборців» ч. 3 до ст. 8 та ч. 5 до ст. 20. Ними передбачено, що за мотивованим зверненням виборця, для визначення іншої виборчої адреси, ніж його зареєстроване місце проживання, останній може звернутися до органу ведення реєстру виборців із заявою, до якої треба додати один із вищезазначених документів, щоб використати своє право на голос з іншою територіальною громадою.
Якщо ж розглянути перелік документів як підстав для зміни місця голосування, які пропонує законодавець, можна звернути увагу, що останні п’ять документів видаються держорганами. Відповідно, отримати їх без законних підстав буде не легко. А ось щодо першого — це документ, який укладається між двома фізичними особами в звичайній письмовій формі та не підлягає обов’язковій державній реєстрації. Він може бути використаний для банального збільшення голосів для конкретного кандидата в депутати шляхом завезення автобусами людей з інших регіонів.
Проте чинний Житловий кодекс передбачає, що норма жилої площі встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу. Чи є на сьогоднішній день компетентний орган, який напередодні виборів перевірятиме кількість договорів оренди (осіб в одній квартирі), відповідно до житлової площі квартири — не впевнений.
Можна сказати, що дані зміни повернули виборчі правила гри 2010-го року: в кого більший фінансовий ресурс — той переможе, хто зможе більше підкупити та привезти виборців з інших регіонів — той сяде за місцевий трон.
Насправді ж питання спірне й надважливе. Хто в даному випадку виграє, а хто програє — невідомо, але чесним виборчим процесом тут не пахне. Ймовірно, дані зміни були запроваджені для надання права голосу особам-переселенцям. Хоча загадувати не варто, адже час ще є, і, можливо, законодавець все ще внесе зміни в частині визначення іншої виборчої адреси виборця, ніж адреса, за якою зареєстровано його місце проживання. Проте на сьогоднішній день актуальними залишаються питання, чи перетвориться село на селище, скільки осіб «проживатиме» в одній квартирі та чи виростуть ціни на оренду транспорту для перевезення?
Джерело: Юридичний вісник України
