В Україні
Виклик для країни. Про громадянський мир у період війни
Безумовно, «Міндічгейт», стане чи не головною подією каденції Володимира Зеленського. З ним не порівняється корупція ні в Міноборони, ні у Верховному Суді, ні загалом у судовій та правоохоронній системах. Більше того, ця подія може стати й фактором внутрішньополітичної напруги, конфліктів і неприємних ситуацій наступного року, особливо в разі завершення війни та повоєнних виборів.
Політична криза, звісно, надзвичайно послабить Україну. Чи не вперше ми маємо тотальний скандал з корупцією та державною зрадою в безпосередньому оточенні президента України. І момент для цього дуже несприятливий: на фронті критична ситуація, росія масштабує спроби прорвати фронт, готується до масової мобілізації; а наше суспільство виснажене й фактично вигоріло; бюджет не затверджений, а грошей нема де взяти, Україна ризикує вперше за час великої війни опинитися з незакритою дірою в бюджеті. Ведеться несприятливе обговорення долі заморожених російських активів.
Головний фігурант цієї справи Тимур Міндіч – це не просто співвласник «Кварталу 95». Це людина, яка має вплив на єдиний телемарафон, контролювала грошові потоки від Центренерго до Фонду держмайна, займалася алмазним бізнесом у росії, будувала фортифікації через свого підрядника тощо. Але головним чином вибудовувала схеми й крала. Кажуть, сьогодні «Кабмін» по суті перетворився на «Кабміндіч», адже стільки потоків в одних руках ми ще не бачили. Тому на питання як так сталося, що Міндіч спокійно виїхав з країни, коли депутатів від опозиції не випускають на міжнародні зустрічі, можна не відповідати. Все зрозуміло. Думаю, справа розкручуватиметься довго. Її головний суспільно-політичний виклик ще не реалізований. Хоча певний баланс між повноцінним розслідуванням, розглядом справи в суді і збереженням суспільно-політичної стабільності в умовах гібрідної війни очевидно стане головним викликом для держави. І про це мають пам’ятати в першу чергу й у владі, і в опозиції, і в слідчих органах.
Добре, що влада не заважає, принаймні поки-що, розслідуванню й не починає нову війну проти НАБУ. Це збереже хоча б залишки міжнародної репутації, відносини з партнерами. Схоже всі розуміють, що справа є величезним політичним ризиком для Президента Володимира Зеленського. Хоча зараз головним викликом для нього і для громадянського суспільства є гібридна війна. Для опозиції безумовно виникає величезне бажання розпочати нову атаку на Президента. В мирних умовах, мабуть, так воно і було б. Але в умовах масованої гібридної війни починати внутрішню політичну війну ‒ це крок до внутрішньополітичної кризи, яка, безумовно, послабить державу, а може призвести й до військової поразки. У НАБУ, певно теж розуміють, яку «скриньку Пандори» вони відкрили. Йдеться про загальнополітичний резонанс під час війни. Але є ще правова проблема, про яку слід пам’ятати, аби не допустити помилок попередників. Гучний початок справи зовсім не означає її успішного завершення. Пам’ятаємо про «бурштинову справу», про спецагентку Катерину, про використання аудіо- та відеозаписів. Далі в суді справа була розвалена, зокрема тому, що доказова база була визнана неналежною.
Читайте також: Визначення розміру застави для підозрюваних у практиці Вищого антикорупційного суду
Глава уряду запевнила, що КМУ готовий «надавати повне сприяння» НАБУ та САП щодо розслідування даної справи. Двох міністрів уже звільнено з посад. Правова доля Галущенка знаходиться в межах розслідування. Щодо Міндіча, то незважаючи на політичні рішення, матимемо ще одного «біженця», який ховатиметься від правосуддя за кордоном. Загалом дана справа стане ще одним важким випробуванням для країни, для державних керманичів і загалом політикуму, а також для антикорупційних інституцій. Важливо тут пам’ятати і про пробіли процесуального законодавства. «Скринька Пандори» лише почала відкриватися, і з неї незабаром «поповзуть ще страшніші чудовиська». Буде важко, але краще зараз, аніж потім. Не праві ті, хто каже, що нічого не доведено, і ми маємо класичну ситуацію зливу оперативної інформації.
Ключ до розв’язання цієї кризи знаходиться в парламенті. Саме він рятував Україну в усіх політичних кризах новітньої історії. Потрібні парламентська коаліція, уряд національного порятунку, розблокування конкурсів на керівників правоохоронних органів, які перетворилися на владоохоронні органи. Але головне – потрібна виважена публічна комунікація. З цією справою дехто пов’язує й можливості для путіна. Не дамо йому можливості перемогти нас. Бо занадто багато жертв ми вже понесли в цій війні.
Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
