Як керівництво НААУ нищить адвокатське самоврядування:

Інна Рафальська,
голова Ради адвокатів міста Києва,
заслужений юриcт України

Замість епіграфа. Відсутність НААУ у «засновниках» не нівелює статусу КДКА міста Києва як юридичної особи публічного права та її повноважності на здійснення передбачених законом функцій і прийняття рішень, віднесених до її компетенції. З аналізу змісту Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є правонаступниками аналогічних комісій, що функціонували до набрання чинності цим законом. Не передбачається утворення нових кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 р. у справі No 826/13030).

Факти. Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ)

1. НААУ не виконує постанову Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 р. No 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Відповідно до п. 11 зазначеного положення для розпорядників усіх реєстрів, які формуються та публікуються відповідно до законів України, є обов’язковим застосування інтерфейсу прикладного програмування (server-side Web АРІ), захисту від свавільних змін (Blockchain) та доступ з єдиного державного веб-порталу data.gov.ua

2. На сьогодні адміністратором ЄРАУ є приватний підприємець, відомий лише керівництву НААУ. Він володіє всіма особистими даними адвокатів від індивідуального податкового номеру до складу майна. При тому відсутня згода адвокатів на обробку персональних даних.

3. Адміністратор безперешкодно на власний розсуд змінює дані про адвокатів у ЄРАУ. Втрачаються данні про зміну адрес, телефонів, зупинення свідоцтв інше.

4. Згідно законодавства НААУ не має права «затемнювати» адвокатів у ЄРАУ, але робить це незважаючи на рішення судів. Як приклад, наведемо низку справ:

• справа No 822/4689 (к 800/21758/14) — «затемнено» 662 хмельницьких адвокатів, визнано незаконним;
• справа No 820/2998 (к/800/55049) — (Харків), визнано незаконним;
• справа No 826/16854/14 (Київ) — «затемнено» 5 000 адвокатів, визнано незаконним;
• справа No 826/1765/18 — «затемнення» інформації про адвоката є незаконним та порушує професійне право.

5. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено дослідження закритої інформації в ЄРАУ. Встановлено, що інформація щодо адвокатів внесена до ЄРАУ, але публічно не відображається (кримінальне провадження No 42016101070000148).

6. Органами досудового розслідування (Національна поліція України) провадиться досудове розслідування кримінального провадження No 42016101070000148 за статтями 361, 362 КК України (незаконне втручання в електронні системи), ст. 364 ( створення другої КДКА).

Чому? Із 2013 року Л. Ізовітова особисто «коригує» ЄРАУ під обрання потрібного їй складу органів адвокатського самоврядування в регіонах.

Рада адвокатів міста Києва

1. У столиці не існує двох рад адвокатів міста Києва. Є лише одна, дані про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 38517528). Недостовірна інформація про існування в місті «двох рад адвокатів» спростовується відповідними витягами з державного реєстру. Відповідно до положень частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. No 755-IV законодавець надав статусу достовірності тим документам та відомостям, які внесені до Єдиного державного реєстру.

2. Рада адвокатів міста Києва єдина та має місцезнаходженням адресу: м. Київ, вул. Білоруська, 30. Те, що склад ради та її керівник не подобаються Л. Ізовітовій, жодним чином не впливає на легітимність цього органу самоврядування, оскільки дані питання вирішують виключно адвокати регіону у відповідності до вимог статті 47 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а рішення конференцій не вимагають визнання Радою адвокатів України, з чим, до речі, погоджуються і представники НААУ у справі No 758/14638/16 ц.

3. Ізовітова Л. чи Рада адвокатів України, або жодна інша особа не зверталися до суду з вимогами про визнання конференцій адвокатів міста Києва, які обрали І. Рафальську головою регіонального самоврядування, незаконними/неправомірними. Рішення конференцій адвокатів міста Києва є чинними на сьогодні.

4. Рафальська І. В. представляла та представляє Раду адвокатів міста Києва як посадова особа відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій, фізичних осіб підприємців.

5. Рішення «конференції» 36 адвокатів про обрання себе самих до складу Ради адвокатів міста Києва, КДКА міста Києва 8 жовтня 2016 року, начебто, головою ради П. Рябенка, а КДКА І. Орлова, скасовано відповідно до статті 47 Закону No 5076 конференцією адвокатів міста Києва 05.11.2016 року.

6. Зазначені особи не мають представницького мандату та повноважень. За два роки вони так і змогли віднайти списки тих «делегатів», які їх обирали, а рішення конференції адвокатів міста Києва від 05.11.2016 року ніким, у тому числі самими П. Рябенком, І. Орловим та/чи Л. Ізовітовою до суду не оскаржені і не скасовані.

7. Щодо спроби рейдерського захоплення органів адвокатського самоврядування до голови РАУ—НААУ Ізовітової Л. 12 серпня 2016 року звернулися керівники ВГО «Асоціації правників України», Асоціації адвокатів України та ВОА безоплатної правової допомоги — жодної реакції.

Чому? Ізовітовій Л. не подобаються адвокати, які не приймають «струнко» за її командою. Київські адвокати— «не стадо».

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва

Заяви Ізовітової Л. П. про те, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва є громадською організацією об’єктивно спростовуються:

1. Відповіддю Міністерства юстиції України від 19.07.2016 р. за No 25218/19281-0-33-16/19 про те, що Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва не вносилася та не перебувала в Реєстрі громадських об’єднань ніколи.

2. Щоб пересвідчитися в цьому Л. Ізовітовій достатньо було отримати витяг з державного реєстру юридичних осіб на дату прийняття власних рішень. Про те, що перевірка спеціальною комісією НААУ не проводилася, свідчить відповідний акт, підписаний тими ж членами комісії.

3. Судовими рішеннями у справі No 826/5078/17 І. Орлову відмовлено в позові про скасування державної реєстрації Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії міста Києва (No 21707287).

Чому? Єдиної відповіді тут не існує. Бо, по-перше, Київ не виконував бажання Л. Ізовітової, ніколи не вчиняв розправу над адвокатами, не діяв на замовлення. Як кажуть у керівництві НААУ — «непідконтрольна КДКА».

У противагу їй у 2016 році Л. Ізовітова створює «підконтрольну» «КДКА МКИЄВА» (дослівна назва) під керівництвом І. Орлова, але як громадську організацію (код 96.12). Перевірити можна за кодом ЄДРПОУ 40895265. Тепер «підконтрольна» КДКА Ізовітової викидає адвокатів зі справ за приватними проханнями.

По-друге, Київ — найбільша адвокатська спільнота, при тому спільнота демократична. На думку Л. Ізовітової — демократія в адвокатурі не прийнятна.

По-третє, створення хаосу в системі правосуддя може бути перспективним для резонансних кримінальних справ.

Організаційні форми органів адвокатського самоврядування як підстава та головний доказ заяв Л. Ізовітової

Національна асоціація адвокатів України є громадським професійним об’єднанням з автоматичним членством, яка створена за рішенням з’їзду адвокатів України. При цьому законодавець організаційно-правову форму НААУ визначив як недержавну некомерційну організацію. В Державному класифікаторі організаційно-правових форм такий код відсутній, тому НААУ була зареєстрована як «ІНШЕ» (995).

2. Вищий адміністративний суд України у справі No 826/23832/15 зазначив, що код 84.11. (державне управління) не відповідає меті, цілям та видам діяльності органів адвокатського самоврядування і НААУ як громадському об’єднанню і що доцільно використовувати код 96.12 (діяльність громадських організацій), проте рішення суду НААУ не виконано.

3.Кабінет Міністрів України підтвердив ту обставину , що у зв’язку з прийняттям у 2012 році чинного Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачалася ліквідація діючих юридичних осіб публічного права — кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, створених Указом Президента України 05.05.1993 р. No 155, та утворення будь-яких нових комісій.

4. Зазначене підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП ГФ щодо юридичної особи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) (код ЄДРПОУ 26080214), підставою для заснування якої станом на сьогодні є Указ Президента України від 05.05.1993 р. No 155, листом Міністерства юстиції України від 27.12.2013 р.

5. Також відповідно до інформаці ї , яка міститься в ЄДРЮОФОП ГФ усі кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури зареєстровані та діють на підставі зазначеного указу у період з 1993 по 1996 роки, а станом на 1 листопада 2012 року, тобто до створення НААУ (19.11.2012 р.), були сформовані за новим законом та провели свої перші засідання відповідно до абзацу 1 пункту 7 розділу 10 (Перехідні положення) Закону No 5076.

У НААУ відсутні повноваження щодо створення органів адвокатського самоврядування

Утворення органів адвокатського самоврядування Національною асоціацією адвокатів України не передбачено ані Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ані статутом самої організації.

Усі рішення РАУ, на які посилається Л. Ізовітова, оскаржені в судовому порядку. Справа No 757/7023/17 розглядається Подільським районним судом міста Києва.

Жодне з рішень Ради адвокатів міста Києва, конференцій адвокатів міста Києва не скасовані, Л. Ізовітова до суду з такими позовами не зверталася.

З’їзд на ланцюгу

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває справа No 758/733/18 про визнання незаконними рішень звітно-виборчого з’їзду адвокатів України (9 червня 2017 року) у зв’язку з відсутністю встановленого кворуму для прийняття рішень, оскільки половина делегатів покинула зібрання одразу після його початку. Цим з’їздом Ізовітову Л. П. без кворуму «переобрано» на новий 5-річний термін, затверджені драконівські норми в ПАЕ, майно регіональних спільнот адвокатів передано в розпорядження НААУ.

Чому? Відсутній механізм контролю (моніторингу) за діяльністю самоврядних організацій. Керівник організації безконтрольно може вчиняти, що забажає.

Незаконне переслідування адвокатів

1. Існує систематична практика ініціювання особисто Л. Ізовітовою дисциплінарної відповідальності щодо адвокатів-членів органів адвокатського самоврядування, якщо позиція цих органів в питаннях діяльності самоврядної організації не співпадає з позицією голови НААУ.

2. Міжнародна комісія юристів у 2015 році дійшла висновку, що зазначені дії є тиском на членів органів адвокатського самоврядування та суперечить міжнародним актам щодо діяльності адвокатури. Встановлено порушення Принципів 16, 23, 28 Основних положень про роль адвокатів, п. 97 Декларації про незалежність правосуддя (Декларація Сінгхві).

3. Постановою КААС від 18.06.2018 р. (справа No 826/689/18) порушення дисциплінарного провадження щодо Іванова І. О. та Рафальської І. В. визнано неправомірним, а рішення Рівненської КДКА скасоване. Оцінючи доводи відповідача про те, що КДКА звільнена від виконання вимог закону рішеннями РАУ та зверненнями Ізовітової Л. П., судова колегія вимушена була нагадати про те, що закон вищий за внутрішні акти приватних організацій.

4. Судовими рішеннями у справі No 800/141/16 встановлено, що адвокатська діяльність і діяльність в органах адвокатського самоврядування не є тотожними, зупинення дії свідоцтва не впливає на можливість роботи в органах адвокатського самоврядування. Аналогічна позиція висловлена Радою суддів України щодо обрання на посаду голови суду судді, відстороненого від правосуддя (рішення 19.06.2018 р.)

На відміну від Л. Ізовітової, вважаємо, що силові методи — не кращий вихід із ситуації. Для її врегулювання слід провести з’їзд адвокатів із широким представництвом.

Ці та інші проблеми доведені до відома законодавців. Крім проекту закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ці проблеми також відображені в Концепції законодавчого регулювання саморегулівних організацій, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. No 308-р. У цьому документі, зокрема, зазначено, що повноваження, якими наділяються існуючі саморегулівні організації, варіюються в кожному окремому виді діяльності, а їх обсяг та зміст часто призводять до викривлення самої сутності явища саморегулювання; відсутня належна законодавча основа для контролю за виконанням саморегулівними організаціями делегованих їм владних повноважень.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути