Connect with us

В Україні

Як відновити втрачений документ про професійну освіту?

Відповідно до щойно опублікованого роз’яснення директорату профосвіти МОН особи, які втратили документ про професійну освіту або додаток до нього, можуть відновити документи, звернувшись до закладу, який їх видав, із відповідною заявою.

Якщо профтех припинив свою діяльність – заяву потрібно адресувати до його правонаступника. Інформацію про правонаступника профтеху можна дізнатися в місцевому управлінні освіти.

Якщо ж правонаступник відсутній, заяву потрібно подати в управління освіти Міністерства освіти і науки АР Крим, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або в місцеву облдержадміністрацію. Вони мають визначити заклад, який замовить та видасть дублікат документа.

У заяві про виготовлення дубліката документа про професійну освіту потрібно зазначити:

  • прізвище, ім’я та по батькові людини, на ім’я якої видано документ;
  • місце проживання особи, на ім’я якої видано документ;
  • телефон особи, на ім’я якої видано документ (за наявності);
  • назву закладу освіти та рік його закінчення;
  • назву документа, який втрачено/пошкоджено;
  • причини втрати або пошкодження;
  • інші відомості, які заявник вважає суттєвими для отримання дубліката.

Дублікат документа замовляється через Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО). У дублікаті буде відображено назву закладу на момент його закінчення випускником, печатку, посаду, підпис, прізвище та ініціали керівника закладу освіти, який його видав. У верхньому правому куті також проставляється відмітка «Дублікат».

Якщо інформації про документ немає в ЄДЕБО, то заклад профосвіти може замовити дублікат, використовуючи інші відомості, наприклад, виписку з архіву. В іншому випадку особі потрібно звернутися до суду для встановлення юридичного факту здобуття відповідної освіти.

Інформація про процедуру виготовлення дублікатів також є в наказі МОН «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку документів про професійно-технічну освіту державного зразка» від 2 квітня 2015 р. № 387.

В Україні

Релігійні свята зроблять вихідними днями для тих, хто їх святкує

Ми вже писали, що Президент доручив Кабінету Міністрів опрацювати питання визначення статусу окремих релігійних свят та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект.

Заступник керівника Офісу Президента розкрив деякі особливості законопроекту про надання державного статусу окремим релігійним святам.

«Пропонується надати державний статус таким релігійним святам, як Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду. Відповідно до законопроекту, роботодавцю рекомендується надавати вихідний день співробітнику, який відзначає одне з цих свят відповідно до належності до тієї чи іншої релігійної конфесії», – пояснив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква.

Такий підхід дасть змогу забезпечити дотримання традицій святкування та продемонструє відданість України принципам рівності, толерантності та взаємоповаги. Крім того, представники релігійних громад зможуть реалізувати своє право на вільне віросповідання без жодних порушень споконвічних традицій.

Читати далі

В Україні

Правники – проти поновлення на посаді звільненого за порушення директора Укрпатенту

Комітет Асоціації правників України з інтелектуальної власності звернувся до Прем’єр-міністра України та Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України з вимогою зупинити блокування реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності та нарешті завершити її, забезпечивши швидкі та прозорі процеси створення Національного органу інтелектуальної власності.

Причиною обурення правників стало повторне призначення на посаду генерального директора Укрпатенту Андрія Кудіна – в листопаді 2019 р. його було звільнено за низку грубих порушень законодавства. Серед них – системне невиконання запланованих фінансових показників, необґрунтоване збільшення витрат на оплату праці Кудіна, неефективні управлінські рішення при придбанні активів тощо.

Експерти Комітету АПУ нагадали, що Укрпатент виконує основні функції державної системи правової охорони ІВ, а, відтак, відіграє ключову роль у її реформуванні. Крім того, на базі інституту буде створений НОІВ, на що спільнота ІВ очікує понад 5 років, з моменту ухвалення концепції реформування відповідної держсистеми. Необхідність такого реформування зумовлена проблемами, які виникли саме через непрофесійний менеджмент Укрпатенту.

Попри зазначене, 22 липня генерального директора Укрпатенту – Андрія Кудіна все ж поновили на посаді:

«Відповідальність за вказані порушення винні особи досі не понесли. Через відновлення Керівника Укрпатенту професійна спільнота стурбована можливим блокуванням реформи та завершенням формування НОІВ», – зазначається у зверненні АПУ.

З повним текстом звернення можна ознайомитися за посиланням.

Читати далі

В Україні

Яка різниця між викривачем і заявником?

У Національному агентстві з питань запобігання корупції нагадали, що кожен українець, іноземець чи особа без громадянства може повідомити про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону «Про запобігання корупції». Такі повідомлення можна надсилати до правоохоронних органів чи спеціалізованих, наприклад, НАЗК чи НАБУ.

Законодавство України розрізняє заявників та викривачів. 

У чому різниця?

Будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною. Але не завжди той, хто повідомив про корупцію, є викривачем.

Викривач – це особа, яка надає достовірну інформацію про корупційне правопорушення, якщо ця інформація стала їй відома під час її трудової, професійної, господарської, громадської діяльності.

Відмінності між викривачем та заявником полягають у тому, що Закон «Про запобігання корупції» має вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути:

  • трудова і професійна діяльність – тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи;
  • господарська діяльність;
  • громадська діяльність;
  • наукова діяльність;
  • проходженням служби чи навчання;
  • участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення акту корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину.

Окрім цього, викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені законом способи. Ці способи визначені у Законі «Про запобігання корупції».

Отже, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію – особа є заявником.

Детальніше дізнатися про статус викривача можна у роз’ясненні за посиланням.

Читати далі

В тренді

Telegram