В Україні
Забезпечення незалежності та ефективності судової влади
Звернення Світового конгресу українських юристів
м. Київ
24 листопада 2021 року
Важливою складовою забезпечення конституційних гарантій прав, свобод та інтересів людини і громадянина є подальше вдосконалення доступного правосуддя, що має здійснюватись у розумні строки і базуватися на засадах верховенства права.
Світовий конгрес українських юристів констатує, що за останні роки Президентом України, Верховною Радою та урядом ухвалювалася низка рішень, що мали на меті подальше вдосконалення системи правосуддя.
Читайте також: Зарплати в судах визначатимуться профільним законом
Зокрема, Указом президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021 затверджена Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки, завершується розробка відповідного Плану дій щодо її реалізації.
Верховною Радою України ухвалені Закони України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування»; від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».
Кабінет Міністрів України Постановою від 3 березня 2021 року № 179 прийняв Національну економічну стратегію на період до 2030 року, у якій визначені заходи щодо забезпечення справедливого правосуддя в Україні.
Світовий конгрес українських юристів є послідовним прихильником законодавчих змін, спрямованих на розвиток системи правосуддя та вдосконалення судочинства.
Згідно з пунктами 33 і 34 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати як незалежний і безсторонній суд, а також щоб судді могли ефективно працювати. З приводу визначення обсягів асигнування коштів на утримання судів як необхідної умови забезпечення їх незалежності говориться у рішенні Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99: «Однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів. Важливим механізмом забезпечення такої гарантії є встановлений частиною першою статті 130 Конституції України обов’язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів шляхом окремого визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів. Централізований порядок фінансування судових органів з Державного бюджету України в обсягах, які мають забезпечувати належні економічні умови для повного і незалежного здійснення правосуддя, фінансування потреб судів (витрати на розгляд судових справ, комунальні послуги, ремонт і охорону судових приміщень, придбання оргтехніки, поштові витрати тощо) має обмежити будь-який вплив на суд і спрямований на гарантування судової діяльності на основі принципів і приписів Конституції України». Також згідно з Принципом III.1.b Рекомендації (94) 12 Комітету Міністрів Ради Європи щодо незалежності, ефективності та ролі суддів розмір їхньої винагороди має «відповідати гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе».
Читайте також: Ні ліцензії на протиправність. Про право зворотної вимоги до суддів і прокурорів
Світовий конгрес українських юристів зауважує, що, незважаючи на зусилля останніх років, привести систему правосуддя до європейських стандартів, стан зі здійсненням судочинства в Україні залишається вкрай складним, якщо не критичним, що підтверджується не тільки аналітичними дослідженнями, але й численними соціологічними вимірами.
Серед основних причин – стійкий дефіцит суддівських кадрів, який наближається до критичних позначок та істотно обмежує доступ до правосуддя. У 2018 році в країні на 100 тис. осіб доводилося близько 13 суддів, що майже вдвічі менше, ніж у Польщі та Німеччині (26 і 25 суддів, відповідно). Станом на жовтень 2021 року понад 2,5 тисячі посад суддів є незайнятими, що становить одну з головних причин перевантаженості судів і тривалості строків розгляду справ. До кінця 2021 року більше 400 суддів втратять повноваження. Приблизно така кількість суддів, за розрахунками Вищої ради правосуддя, в найближчі роки піде у відставку. У цей же час за відсутності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України більше двох років не проводилися конкурси на зайняття вакантних посад, добір суддів і кваліфікаційне оцінювання. На системну проблему дефіциту суддівських кадрів, і, як наслідок, тривалість розгляду справ вказує і Європейський Суд з прав людини, зокрема в рішеннях від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), від 9 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України» (заява № 41984/98). Загалом на сьогодні загальна кількість рішень Європейського Суду, у яких констатована надмірна тривалість розгляду справ, перевищує чотириста, що складає значну частину рішень Європейського Суду у справах проти України.
Не менш складна ситуація із забезпеченням місцевих та апеляційних судів приміщеннями. За даними Державної судової адміністрації України, лише 22 відсотка від усіх приміщень відповідають стандартам для цієї категорії будівель. За існуючими нормативами розрахункова потреба у площах становить 1,6 млн квадратних метрів, фактично – 52 і 70 відсотків для місцевих та апеляційних судів, відповідно. Два роки поспіль засоби інформатизації для судів зазначених ланок майже не придбавалися. Не випадково Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки серед основних проблем, які зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, визначила неефективність системи фінансового, матеріально-технічного та соціального забезпечення гарантій незалежності судової влади.
Однак проектом Закону про Державний бюджет України на 2022 рік, прийнятого за основу 2 листопада цього року, передбачено фінансування системи правосуддя в розмірі 18 519,3 млн гривень, що задовольняє реальні потреби системи правосуддя лише на 69,4 відсотка. При цьому бюджет формувався з розрахунку збільшення кількості суддів у 2022 році приблизно на 1 тис. осіб. Водночас видатки на добір кандидатів на посаду судді та їх спеціальну підготовку не передбачені. Сьогодні, як і в наступному році, середня заробітна плата працівників апаратів місцевих судів становитиме близько 11 тис. гривень, що лише на третину більше мінімальної заробітної плати і, по-суті, унеможливлює істотне підвищення якості добору кадрів середньої ланки.
Світовий конгрес українських юристів звертає увагу, що річні бюджетні асигнування судової гілки влади мають не лише «підтримувати її на плаву», але й «розшивати вузькі місця», вирішувати проблемні питання, які накопичувалися роками. Невжиття заходів щодо належного і достатнього фінансування системи правосуддя «може призвести до зниження довіри громадян до державної влади, загрожувати реалізації гарантованого Конституцією України права людини і громадянина на судовий захист», про що прямо вказано в рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002.
Світовий конгрес українських юристів закликає Парламент і уряд України при підготовці до другого читання проекту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік врахувати пропозиції органів суддівського врядування України, Державної судової адміністрації України, правничої громадськості і збільшити бюджетні асигнування на потреби судової системи до необхідних параметрів, що гарантують належне здійснення правосуддя.
Світовий конгрес українських юристів висловлює впевненість, що забезпечення незалежності та ефективності судової влади, успішна реалізація положень Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021—2023 роки, Національної економічної стратегії, а також поточних планів заходів на їх виконання багато в чому залежать не тільки від законодавчого та організаційного забезпечення цього процесу, але й від належної та своєчасної матеріальної і фінансової підтримки судової гілки влади.
Джерело: Юридичний вісник України
