В Україні
Земля громадам. Продовження земельної децентралізації в Україні
Довгоочікуваний і дискутований закон з реформування земельних відносин та відміни обмежень господарської діяльності нарешті прийнято. Йдеться про Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Перед тим народні депутати більше місяця розглядали тисячі поправок до нього, погоджували зміни до останньої хвилини.
Із прийняттям закону значно простішим став доступ до земельних ресурсів. Скасовано зайві дозволи та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою, як і багато чого іншого, що заважало використання земель, віднині піде в історію. Замість цього буде запроваджена сучасна інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної документації і діяльності. Крім того передбачено страхування професійної відповідальності землевпорядників, зменшення вартості їх послуг. Також очікується зменшення ризиків хабарництва та корупції.
Цьому слугуватиме й інша важлива новація, яка стосується того, що скасовуються вимоги щодо цільового використання земель сільськогосподарського призначення й запроваджуються нові умови зміни цільового призначення земельних ділянок. Відтепер надання дозволу органів виконавчої влади, місцевого самоврядування на таку зміну та її розроблення не потрібно. Тобто знято ризик шалених хабарів та корупції.
Загалом новації цього закону є місткими та фронтальними. Так, встановлено новий розмір площі орендованої земельної ділянки для надання громадянинові (до 6 га), а площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, право оренди, емфітевзису якої виставляється на земельні торги — до 20 гектарів.
Але головні новації полягають у тому, що землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) будуть передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад, тобто громадам. Таким чином відбудеться величезна децентралізація земельного фонду. Загальна площа переданих земель по країні близька до території деяких європейських держав. Тож мова про величезний капітал, який дістанеться територіальним громадам. Тому з 1 липня цього року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки площею до 100 га (для сільгоспвиробництва), а з 1 січня 2024- го року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці, які зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. При цьому заборонено продаж державних і комунальних земель. Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.
Разом із тим прийняття цього закону супроводжувалося зняттям безлічі спекулятивних питань. Головне з них: «нашу землю приберуть іноземці», що все це «робиться для МВФ». І такі спекуляції не полишають політиків на кшталт народних депутатів від партій «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя». Відповідаючи на подібні закиди можна навести аргументи з досвіду децентралізації земель в інших країнах. Так, проросійськи налаштованим депутатам відомо, що в тій же Росії ринок землі є відкритим. І функціонує він досить активно, як і в більшості європейських країн. А земельні сервітути та іпотека стали інструментом збільшення інвестицій у всьому світі.
Окреме питання про державну охорону земель. Як вказується порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється цим законом, Земельним кодексом України, законами України «Про охорону земель» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому запроваджується інститут громадських інспекторів з контролю за використанням та охороною земель. Їх призначатиме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюватимуть виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю. Для полегшення цього завдання документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Така документація має бути публічною та загальнодоступною.
Отже, земельна децентралізація продовжує наступ. Тепер важливо не втратити темпів земельної реформи й не загубити її мету — захист інтересів громад та людей, які живуть і користуються цими землями, які мають бути в їх повній власності, тобто у володінні, використанні та розпорядженні.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
