Адмінсудочинство: проблеми і пріоритети Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підбив підсумки роботи в 2020 році - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Юридична практика

Адмінсудочинство: проблеми і пріоритети Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підбив підсумки роботи в 2020 році

Дата публікації:

Відбулися збори суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Йшлося про підсумки роботи КАС ВС у минулому році, його досягнення, наявні проблеми та пріоритети на наступний період. Нагадаю, це наш третій рік роботи у складі нового Верховного Суду, який, як відомо, розпочав свою роботу 15 грудня 2017 року.

Процесуальна діяльність

Сьогодні можна сказати, що статистичні показники надходження справ і матеріалів до КАС ВС протягом 2018–2020 років є підставою для констатації факту того, що суд працює в умовах колосального навантаження всі останні роки. Так, протягом цього періоду на розгляд до Касаційного адміністративного суду надійшло 146 694 справи і матеріали. За цей період розглянуто 129 118 справ, з яких по суті — 51 284, або 40 % загальної кількості розглянутих справ і матеріалів. Зокрема, в 2018 році надійшли 71 101 справа та матеріал, з них нових – 29 517 тисяч та ще 42 400 переданих із Вищого адміністративного суду України, розглянуто 37 449. Із них по суті розглянуто 16 622 справи. В 2019 р. — 37 959 нових справ і матеріалів, розглянуто 45 570. З них по суті розглянуто 18 852 справи. В 2020 році — 37 634 нових справи та матеріали, розглянуто — 46 099. По суті розглянуто 15 810 справ.

Загалом упродовж січня — грудня 2020 року на розгляді в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду перебувало 64 612 справ і матеріалів, з урахуванням тих, які не розглянуто на початок звітного періоду. Цей показник становить 11 292 справи і матеріали, передані з ВСУ та ВАСУ, з яких станом на 1 січня 2021 року не розглянуто 4 020 справ та 53 320 нових справ і матеріалів, з них станом на початок року не розглянуто 14 493 справ.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Також зазначу, що із 42 400 справ та матеріалів, які в 2018 році були передані з Вищого адміністративного суду України до КАС ВС, протягом трьох років розглянуто 38 380. Думаю, в цьому році поряд із розглядом нових справ і матеріалів ми завершимо й розгляд останніх 4 020 справ і матеріалів, провадження в яких було відкрито ще ВАСУ. Це — єдиний шлях досягати балансу між кількістю справ і матеріалів, які надходять на розгляд, та зменшенням кількості справ, що очікують розгляду.

Касаційне провадження

Загалом у 2020 році Касаційний адміністративний суд із 64 612 справ і матеріалів розглянув 46 099 таких справ і матеріалів, що становить 71 % від загальної їх кількості. З них більшість, а саме 98 % — справи та матеріали, розглянуті як судом касаційної інстанції.

Зазначу, що минулого року суддями Касаційного адміністративного суду за результатом розгляду матеріалів касаційних скарг повернуто 9 363 такі скарги, відмовлено у відкритті провадження щодо 20 198 скарг. Загалом же впродовж 2020 року по суті судді розглянули 15 810 справ, із них 15 490 — у касаційному порядку. Для порівняння скажу, що це трохи менше, ніж у 2019 році. За результатами розгляду справ за касаційними скаргами, в яких судові рішення переглянуто, 9 229 таких рішень залишено без змін, або 60 % загальної кількості розглянутих справ у касаційному порядку, 6 261 судове рішення змінено або скасовано.

Як і в попередні роки, в 2020-му серед показників надходження та розгляду справ і матеріалів за категоріями адміністративних справ найбільшу кількість становлять податкові справи: надійшло 18 032, 19 571 — розглянуто. Наступною категорією справ, які домінують у надходженні й розгляді, є так звані соціальні справи. Надійшло їх — 5 203, розглянуто — 6 527.

Якщо за категоріями, то з відносин публічної служби надійшло 3 950 справ і матеріалів, розглянуто — 4 866. Справ і матеріалів з приводу регулювання містобудівної діяльності та землекористування надійшло 1 808, розглянуто — 2 683. В цьому сенсі слід звернути увагу ще на одну категорію справ — це справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, яких надійшло — 3 593, розглянуто — 5 904.

Апеляційне провадження

У 2020 році на розгляд КАС ВС надійшло 80 справ за апеляційними скаргами. З них 18 — за апеляційними скаргами у справах, пов’язаних із проміжними виборами народного депутата України, 41 — у справах, пов’язаних із проведенням чергових місцевих виборів, 14 — у справах щодо примусового відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (у 2019 — 10) та 7 апеляційних скарг у справах інших категорій.

Таким чином, з урахуванням нерозглянутих справ на розгляді КАС ВС станом на 1 січня 2020 року загалом перебувало 85 справ за апеляційними скаргами. У цьому ж році суд ухвалив 65 судових рішень, якими 10 апеляційних скарг повернуто, 2 — залишено без розгляду, щодо 2 — відмовлено у відкритті провадження та в 51 справі здійснено апеляційний перегляд судових рішень. Станом на 1 січня 2021 року не розглянуто 13 справ за апеляційними скаргами. Це, так би мовити, загальні показники здійснення судочинства Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом апеляційної інстанції. Щодо розгляду окремих категорій справ, то, скажімо, апеляційних скарг у справах, пов’язаних із виборчим процесом чергових місцевих виборів, у минулому році до КАС ВС надійшло понад чотири десятки, якщо точніше — 41 (10 — щодо оскарження результатів виборів, 7 — щодо їх інформаційного забезпечення, 3 — щодо висування та реєстрації кандидатів, 2 — щодо формування складу виборчих комісій, 19 — в інших справах щодо організації та проведення виборів). За результатами їх розгляду ухвалено 36 рішень, якими 8 апеляційних скарг повернуто, 2 — залишено без розгляду, щодо 1 — відмовлено у відкритті провадження та в 25 справах здійснено апеляційний перегляд судових рішень. Із них у 17 справах судові рішення залишено без змін, у 7 — рішення скасовано та в 1 — змінено.

Щодо апеляційних скарг у справах, пов’язаних із проведенням проміжних виборів народних депутатів України, то, як уже було зазначено, на розгляд до КАС ВС надійшло 18 таких апеляційних (13 — щодо оскарження результатів виборів, 4 — щодо висування та реєстрації кандидатів, та 1 — щодо організації та проведення виборів). За наслідками розгляду цих апеляційних скарг у 17 справах судові рішення залишено без змін і в 1 справі судове рішення скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено повністю.

Щоб трохи відійти від цифр, зазначу, що положення КАСУ регламентують особливості провадження у справах, пов’язаних із виборчим процесом, зокрема, встановлюють стислі процесуальні строки щодо підготовки до розгляду та розгляду таких справ (дводенний строк для розгляду позовних заяв та апеляційних скарг). З урахуванням швидкоплинності виборчого процесу законодавець надав право звертатися, зокрема, з апеляційною скаргою в справі, пов’язаній із виборчим процесом, не лише в робочі дні та години, а й у позаробочий час, вихідні, святкові, неробочі дні. Тож, незважаючи на те, коли надійшли до Касаційного адміністративного суду такі позовні заяви чи апеляційні скарги, робота з їх опрацювання здійснювалася невідкладно. Разом із тим вчинення всіх необхідних підготовчих дій потребувало певного часу, тому розгляд таких справ призначався і на 17:00, і пізніше, відтак розгляд таких справ, з урахуванням усіх процесуальних стадій, подеколи тривав до двох–чотирьох годин ночі. Додам також, що всі апеляційні скарги в справах, пов’язаних із виборчим процесом, були розглянуті судом у дводенний термін.

Забезпечення єдності судової практики

Як і раніше, формування єдиної судової практики, спрямованої на захист прав людини, залишається головною метою й пріоритетом діяльності суду. Що пропонує нам з цього приводу законодавство? По-перше, застосування процесуального механізму розгляду справи «палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду». Нагадаю, відповідно до КАС України, в разі виникнення потреби відступити від раніше сформованої позиції колегія суддів передає справу на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду; палата — на розгляд об’єднаної палати або Великої Палати; об’єднана палата — на розгляд Великої Палати. До складу об’єднаної палати увійшли по два судді, обрані зборами суддів КАС ВС, зі складу кожної з трьох судових палат строком на три роки та голова суду за посадою. Персональний склад об’єднаної палати КАС ВС становить 7 суддів.

Судові палати. Упродовж 2020 року на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів як колегії передано 12 справ. З урахуванням нерозглянутих справ станом на 1 січня 2020-го року в палаті перебувало на розгляді 18, з них розглянуто 15 справ за касаційними скаргами, станом на 1 січня 2021 року 3 справи залишилися нерозглянутими. На розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав як колегії передано 10 справ. З урахуванням нерозглянутих справ станом на 1 січня 2020-го перебувало на розгляді 11 справ, з них розглянуто 7 справ за касаційними скаргами. Станом на 1 січня 2021 року нерозглянутими залишилися також 3 справи.

На розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян як колегії передано 6 справ. З урахуванням нерозглянутих справ станом на 1 січня 2020-го перебувало на розгляді 8 справ, з них розглянуто 3. Станом на 1 січня 2021 року 5 справ залишилися нерозглянутими.

У 2020 році на розгляд об’єднаної палати було передано 6 справ. З урахуванням нерозглянутих справ станом на 1 січня перебувало на розгляді 7 справ, з них розглянуто 4. Станом на початок року 3 справи залишилися нерозглянутими. Разом із тим за результатом розгляду справ об’єднана палата сформулювала низку правових висновків у постановах Верховного Суду:

– від 17 березня 2020 р. у справі № 520/8309/18 (про строк подання до суду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу);

– від 2 жовтня 2020 р. у справі № 808/1422/17 (про визначення порядку оскарження аудиторського звіту й уповноважених суб’єктів реалізації права на звернення до суду);

– від 2 грудня 2020 р. у справі № 357/1436/17 (про набрання чинності актом органу місцевого самоврядування щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів);

– від 22 грудня 2020 року у справі № 260/1743/19 (про неможливість одночасного притягнення фізичної особи–підприємця, яка використовує найману працю, до фінансової та адміністративної відповідальності).

При тому варто сказати, що в практичній діяльності доволі непоодинокими є випадки безпідставної передачі справи на розгляд об’єднаної палати. Така практика породила іншу, яку можна було б переймати і Касаційному адміністративному суду — за безпідставної передачі повертати справу назад відповідним колегії суддів або палаті.

Єдність судової практики й інститут зразкової справи

У 2020 році КАС ВС продовжив реалізовувати такий процесуальний інструмент, визначений у КАС України, як розгляд зразкових адміністративних справ та постановлення зразкових рішень, який, нагадаю, було впроваджено в адміністративне судочинство для сприяння забезпеченню єдності правозастосовної практики, зменшення навантаження на суддів та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ. У звітному періоді до суддів КАС ВС надійшло 33 подання про розгляд типових справ як зразкових. З урахуванням кількості нерозглянутих подань на початок звітного періоду в КАС ВС перебувало 38 таких подань. Так, упродовж січня — грудня 2020 року розглянуто 37 подань. Із них щодо 30 (81 %) у відкритті провадження в зразковій справі відмовлено. На підставі 7-ми подань, або 9 % від розглянутих, справи вирішено по суті. Із них вимоги задоволено в 4 справах.

Незважаючи на те, що інститут зразкової справи практично реалізовується вже протягом трьох років, відмова у відкритті провадження в зразковій справі щодо 81 % відсотка подань спонукає нас до роздумів про, можливо, недостатнє розуміння в адмінсудах суті цього правового інституту та до необхідності проведення правовим управлінням ґрунтовного аналізу питання впливу зразкових рішень, постановлених за результатами розгляду зразкових справ, на розгляд типових адміністративних справ.

Науково-практична та методична робота

Минулий рік відзначився й активною співпрацею КАС ВС із Науково-консультативною радою при Верховному Суді з проблемних (спірних) питань, які виникали під час здійснення правосуддя, зокрема щодо:

– держреєстру ФОП та сплати ЄСВ, у тому числі в період антитерористичної операції; оформлення актів перевірки податковими органами; оподаткування ПДВ коштів, отриманих згідно із дистриб’юторським договором; природи адміністративної відповідальності;

– виплати пенсії працівникам льотно-випробувального складу; виплати пенсії шахтарям; строків накладення фінансових санкцій;

– поновлення на роботі внаслідок люстрації, поновлення на роботі в митному органі; адвокатської діяльності; здійснення особистого прийому Президентом України та інших.

Загалом упродовж 2020 року Касаційний адміністративний суд надіслав до НКР 22 запити про надання наукового висновку. У відповідь на них нам надійшло 66 наукових висновків. Водночас із метою забезпечення окружних та апеляційних адміністративних судів методичною інформацією з питань правозастосування у 2020 році КАС ВС надіслав до них 4 листи узагальненої та систематизованої інформації про справи, розглянуті об’єднаною судовою палатою та судовими палатами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в минулому році та 8 листів про огляди судової практики та актуальні правові позиції Верховного Суду щодо оподаткування, публічної фінансової політики, митної справи тощо. Й ми націлені на те, що в цьому році взаємодія КАС ВС з окружними та апеляційними адміністративними судами з метою забезпечення їх методичною інформацією з питань правозастосування буде посилюватися.

Якість судових рішень

Говорячи про статистичні показники здійснення правосуддя у КАС ВС, хочу ще раз наголосити на важливості швидкості розгляду адміністративних справ. При тому, я переконаний, що це не має якогось негативного впливу на якість судових рішень як за змістом, так і за формою. Дотримання цього балансу буде забезпечуватися й надалі, адже якість судового рішення є однією з надважливих складових забезпечення поваги й довіри до судової влади.

Позапроцесуальна діяльність суддів

Загальні збори суддів. У 2020 році варто відзначити й активну, а, головне, конструктивну, діяльність зборів суддів КАС ВС, що дало змогу своєчасно приймати ефективні рішення з надважливих питань внутрішньої діяльності суду. Так, протягом минулого року загалом проведено 9 засідань загальних зборів суду, за результатами проведення яких було прийнято 19 рішень. Із метою забезпечення рівномірного розподілу справ між суддями збори суддів, зокрема, визначили коефіцієнт адміністративних посад. А з огляду на зміну кількості суддів у Касаційному адміністративному суді, закінчення повноважень суддів, обраних до складу об’єднаної палати та ВП ВС, збори суддів ухвалили низку рішень щодо кількісного та персонального складу судових палат, персонального складу постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судових палат, обрали суддів до складу об’єднаної палати та ВП ВС. Водночас для забезпечення своєчасного розгляду виборчих справ було затверджено Порядок організації роботи Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час виборчого процесу.

Участь суддів у науково-практичних заходах. Належне здійснення судами правосуддя, виключного повноваження, яке закріплено конституційно (ст. 124 Конституції України), є центральним елементом механізму, покликаного забезпечити існування ефективної та доступної судової системи. Поряд із цим ефективність діяльності судів давно перестала асоціюватися виключно з належною реалізацією ними своїх повноважень у процесуальний спосіб. Сьогодні також надзвичайно важливим є прогрес у розвитку стандарту публічності й відкритості судової влади, що забезпечується, зокрема, шляхом активної комунікації між судом та юридичною спільнотою.

У зв’язку з цим відзначу, що в 2020 році судді КАС ВС продовжили активну участь як основні доповідачі в заходах, на яких обговорювалися найактуальніші для юридичної спільноти питання, зокрема, слухання у профільних комітетах Верховної Ради, тематичні міжнародні правові форуми, конференції, круглі столи, дискусійні клуби, семінари, практикуми, тренінги й вебінари. Організаторами та співорганізаторами багатьох теоретико-практичних платформ для фахового діалогу з правової тематики став КАС ВС та його давні партнери — Національна школа суддів України, Асоціація правників України, Асоціація розвитку суддівського самоврядування, НААУ.

У рамках Днів адміністративної юстиції, які традиційно тривали з 20 червня до 10 липня 2020 року, з нагоди відзначення 15-ї річниці прийняття Кодексу адміністративного судочинства України 6 липня 2020 року відбулося онлайн-засідання круглого столу «Адміністративне судочинство України: стан і виклики». Організованого КАС ВС спільно з Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва та Федеральним адміністративним судом Німеччини. Соціальні права та державно-правові механізми їх захисту; сучасний стан і перспективи розвитку адміністративного судочинства щодо захисту соціальних прав; процесуальні засоби забезпечення ефективності правосуддя в соціальних спорах — цим темам були присвячені три сесії ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні права та їх захист адміністративним судом», яку 4 вересня 2020 року провів КАС ВС. Крім того, за темою цієї міжнародної науково-практичної конференції судом було проведено низку вебінарів для суддів адміністративних судів. На липень цього року заплановано проведення IV Міжнародної науково-практичної конференції «Захист виборчих прав адміністративними судами в Україні».

До початку виборчого процесу місцевих виборів в Україні, що відбулися 25 жовтня 2020 року, КАС ВС організував онлайн-семінар «Виборчий кодекс: структура й основні новели» для суддів та їх помічників у судах, задіяних у розгляді виборчих спорів. А для обговорення проблем застосування виборчого законодавства у КАС ВС організовано та проведено ряд зустрічей із представниками/делегаціями іноземних держав та міжнародних організацій.

Для висвітлення питання розгляду практики податкових спорів Касаційним адміністративним судом спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування та Асоціацією правників України було проведено спеціальний вебінар, а питання про дотримання строків у судових спорах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів судді КАС ВС, юристи-практики, науковці у сфері юриспруденції обговорювали під час дводенного вебінару в травні 2020 року.

Додам і те, що на виконання ч. 8 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді КАС ВС пройшли навчання з метою підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України, що вони зобов’язані робити один раз на три роки. За результатами навчання кожен отримав відповідний сертифікат.

Робота секретаріату суду

Переконаний, що не тільки я, а й кожен із суддів, свідомий того, що досягти високих показників роботи та забезпечити безперервну діяльність суду було б неможливо без того рівня організаційного забезпечення роботи КАС ВС, який професійно, виважено й грамотно здійснювала заступник керівника апарату — керівник секретаріату КАС ВС Наталія Богданюк та кожен працівник відповідного структурного підрозділу секретаріату під її керівництвом, координацією та, головне, у співпраці. По-перше, у 2020 році в КАС ВС із часу запровадження карантину та під час продовження його дії на постійній основі якісно, своєчасно та ефективно здійснювалися протиепідемічні заходи. По-друге, з метою забезпечення здійснення правосуддя безперервно, а головне — в умовах, безпечних для здоров’я суддів, працівників апарату, а також інших осіб, які відвідують суд, та запобігання поширенню COVID-19, у КАС ВС було невідкладно створено відповідні умови та надано можливість учасникам справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. І вже 15 квітня 2020 року було проведено перше таке судове засідання. По-третє, своєчасно вжиті організаційні заходи в суді забезпечили якісний розгляд справ, пов’язаних із виборчим процесом місцевих виборів в Україні, які відбулися у минулому році. По-четверте, належна організація роботи щодо забезпечення дистанційного спілкування в онлайн-режимі надала можливість провести низку надважливих науково-практичних заходів за участю суддів, суддів у відставці, науковців, представників державних органів України та зарубіжних країн, провідних українських і міжнародних експертів, під час яких висвітлено чимало актуальних питань та проблем зі спільним пошуком дієвих рішень для їх розв’язання.

Хочу зазначити й те, що всі ці здобутки й досягнення в діяльності КАС ВС у 2020 році є результатом справді титанічної роботи (іноді 24 години на добу й 7 днів на тиждень), яка має бути належним чином оплачена. Та, вочевидь, законодавець цього не розуміє і вкотре забув про роль і місце працівників суду в суспільстві, свідченням чого є встановлений в абз. 5 ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IIIX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму (2 102 грн), який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Думаю, з цього приводу ми ініціюватимемо перед головою Верховного Суду В. І. Данішевською питання про необхідність звернення до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) абзаців 5, 6, 7 ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» положенням Конституції України.

Насамкінець хочу запевнити, що судді КАС ВС не знижуватимуть набраний темп роботи, який ми утримуємо вже протягом трьох останніх років, аби, зокрема, першочергово завершити розгляд справ і матеріалів, отриманих із ВАСУ та Верховного Суду України, а ще дотримуватися строків розгляду судових справ.

Михайло СМОКОВИЧ,
голова Касаційного адміністративного суду
у складі Верховного суду, доктор юридичних наук

Джерело: Юридичний вісник України

Юридична практика

Не кийком, то батогом

Опубліковано

on

От

Ігор СТЕПАНОВ,
адвокат, директор ГО «Центр правового захисту та правової освіти»

Як НАЗК перевіряє криптовалюту в деклараціях. 

Згідно з позицією головного антикорупційного органу декларанти мають підтверджувати й наявність в них біткоїнів. Уперше біткоїн з’явився в провадженні НАЗК у 2018 році, коли за результатами перевірки декларації народного депутата України були встановлені ознаки незаконного збагачення. Тоді суб’єкт декларування вказав у декларації грошових коштів на суму понад 14 млн грн, походження яких пояснив операціями з біткоїном. Колегіальні НАЗК дійшло висновку про наявність ознак незаконного збагачення, адже не було підтверджено законність підстав набуття грошових активів у значному розмірі. Після чергових парламентських виборів і формування монобільшості суб’єктів декларування зобов’язали вказувати в декларації за 2020 рік криптовалюту як нематеріальний актив. Хвиля щорічного декларування наповнила Реєстр декларацій віртуальною валютою на понад 2,7 млрд доларів.

Читайте також: Криптобіржі мають розкрити структуру власності щоб працювати в Україні

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Очільник НАЗК обіцяв прискіпливо перевіряти всі «ноу-хау» і вже висунув звинувачення у вчиненні злочину голові Державної регуляторної служби України, який не зміг підтвердити належними доказами набуття у власність 77 біткоїнів. На підставі інформації з реєстрів за період з 2001 по 2018 рік НАЗК зробило висновок, що декларант та член його сім’ї не мали законних доходів для придбання криптовалюти в розмірі 77 біткоїнів, притому не взявши до уваги пояснень декларанта про те, що криптовалюту він придбав ще до набуття повноважень суб’єкта декларування за готівкові кошти. У даному випадку НАЗК дійшло висновку, що в декларації містяться недостовірні відомості на понад 13 млн гривень, ознак незаконного збагачення не було встановлено.

Читайте також: Криптовалюта в Україні 2021: купівля, правовий статус та оподаткування

Про направлення матеріалів до правоохоронних органів саме із цих підстав широко не повідомляється, натомість поширено припис КМУ з вимогою провести службове розслідування. Тут, напевно, доречно буде згадати, що однією з підстав визнання попередньої редакції статті Кримінального кодексу України про незаконне збагачення неконституційною було покладення тягаря доказування на підозрюваного, обвинуваченого.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Юридична практика

Акціонери дерибану, або Як АМКУ програв справу іноземному дилеру

Опубліковано

on

От

Юрій Котнюк,
ЮВУ

Минулого місяця у Верховному Суді завершився процес за позовом британської компанії «Мостон Пропертіс Лімітед» до Антимонопольного комітету, рішенням якого на неї було накладено штраф у 340 тисяч гривень за антиконкурентні дії під час продажу обладнання на суму 6 мільйонів доларів США акціонерному товариству «Укргазвидобування». Попри те, що справа пройшла два кола розгляду, юристам державних структур так і не вдалося переконати суддів у тому, що за, нібито, іноземним позивачем стоять вітчизняні казнокради.

Сумнівний контракт

«Укргазвидобування» є таким собі філіалом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», який спочатку функціонував у формі дочірнього підприємства, потім у статусі акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать Нафтогазу. Як відомо, з 2010 року в «Укргазвидобуванні» хазяйнували ставленики Дмитра Фірташа, які не зникли навіть після того, як у 2014 році було знято з посади голову правління Юрія Борисова, а самого Фірташа ув’язнено у Відні. Ситуація почала більш-менш мінятися лише з приходом у червні 2015 року ставленика, умовно кажучи, американської команди Олега Прохоренка, який виявив у ввіреному йому господарстві чимало неподобств і, зокрема, звернув увагу на те, що зовсім недавно — в травні того ж 2015 року — попереднім керівництвом товариства було придбано за явно завищеними цінами блочно-модульний комплекс колтюбінгової установки, яку використовують для підвищення ефективності видобування газу з уже наполовину висмоктаних родовищ. Її виробником була відома китайська компанія, а от продавцем — нікому невідома офшорна фірма «Мостон Пропертіс Лімітед». За придбане обладнання було заплачено 5,849 мільйонів доларів США, що за результатами спеціально проведеного дослідження було як мінімум на 616 тисяч доларів дорожче, аніж найдорожча установка аналогічного типу, яку в той час можна було знайти на світовому ринку, а взагалі, якщо добре пошукати, то можна було купити те ж саме й за 2,984 млн доларів.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: В основу рішення АМКУ не може бути покладено висновки з інших справ, у яких сторона спору не брала участі

Після того, як установка прибула в Полтаву, керівництво «Укргазвидобування» дало команду не перераховувати другу половину коштів за неї, ініціювавши, натомість, відкриття кримінального провадження за фактом зловживання службовим становищем, а також позов до господарського суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу, але обидва ці процеси не були результативними для їх ініціатора. Компанія «Мостон» теж не сиділа склавши руки й подала позов до Лондонського міжнародного арбітражного суду про стягнення другої половини обумовлених контрактом коштів. Їй пощастило більше і 22 вересня 2017 року арбітр з нехарактерним для Англії прізвищем Дмитро Євсєєв задовольнив позовні вимоги, присудивши, що «Укргазвидобування» має заплатити позивачеві 2,436 мільйона доларів основного боргу, три відсотки річних за період з 1 жовтня 2015 року й до моменту повного виконання вердикту, а крім того 97 тисяч фунтів стерлінгів арбітражно-процесуальних витрат. Дане рішення було пред’явлене до виконання відповідним органам Міністерства юстиції України. «Укргазвидобування» спробувало зупинити процес стягнення, але суддя Шевченківського районного суду Києва Ірина Макаренко, посилаючись на вимоги Законів України «Про міжнародне приватне право» та «Про міжнародний комерційний арбітраж», своєю ухвалою від 5.04.2018 р. (залишеною без змін судами всіх наступних інстанцій) надала дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення Лондонського МАС.

Читайте також: Законодавство не обмежує осіб, які беруть участь у справі, у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду справи АМКУ

Не добившись у такий спосіб матеріальної компенсації завданих збитків, «Укргазвидобування» спробувало добитися хоча би моральної сатисфакції й подало до Антимонопольного комітету України заяву про порушення компанією «Мостон» положень Закону «Про захист економічної конкуренції», яке виразилося в узгодженій антиконкурентній змові з іншою офшорною компанією під назвою «Норт Шале Ентерпрайзіс», в якої вона виграла конкурс. Прийнявши до розгляду цю заяву, АМКУ почав розслідування, за підсумками якого своїм рішенням від 30.08.2018 р. наклав на компанію «Мостон» штраф у сумі 340 тисяч гривень. Саме це рішення й стало предметом господарської справи, яка протягом трьох років двічі розглядалася судами всіх трьох інстанцій.

Процедура понад усе

Окрім позивача — компанії «Мостон» і відповідача — АМКУ, участь у процесі брали «Укргазвидобування» як третя особа на стороні відповідача і тодішній заступник Генпрокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Попервах справа йшла успішно для української сторони: рішенням Господарського суду Києва від 15.03.2019 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного госпсуду від 16.10.2019 року в задоволенні позову було відмовлено. Адвокати позивача наполягали на тому, що відповідно до чинного законодавства, акціонерне товариство «Укргазвидобування» має право купувати що завгодно, в кого завгодно й за якою йому заманеться ціною, оскільки на нього не поширювалися вимоги чинних тоді законів «Про здійснення державних закупівель», «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», а також прийнятого пізніше на заміну їм Закону «Про публічні закупівлі». Суди погодилися з тим, що придбання «Укргазвидобуванням» колтюбінгової установки не підпадало під категорію державних закупівель, але зазначили, що в даному випадку розглядається зовсім інше питання, яке пов’язане з тим, чи були в діях компанії «Мостон» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідальність за яке настає незалежно від того, спричинили ці порушення, чи ні які-небудь негативні наслідки у вигляді завдання збитків для кого-небудь. Варто зазначити, що правильність такого висновку не ставилася під сумнів і Верховним Судом, а от з іншими моментами виявилося значно складніше.

Читайте також: Проти непритаманних повноважень виступив і сам АМКУ

Попереднє керівництво «Укргазвидобування» опублікувало оголошення про конкурс на закупівлю колтюбінгової установки 7 травня 2015 року і вже через п’ять днів на неї відгукнулися дві фірми: «Мостон Пропертіс Лімітед» з пропозицією 5,849 млн доларів і «Норт Шале Ентерпрайзіс», яка запросила ціну 6,009 млн доларів. Вибрали, звичайно, ту котра дешевша, але нове керівництво надало Антимонопольному комітету два вагових докази, що ці дві компанії були у змові. Перший полягав у тому, що їх уповноважені представники Олександр Забіяка і Борис Діхтяр в період проведення конкурсу вели між собою доволі жваві телефонні переговори, про що свідчила інформація, отримана в рамках кримінального провадження від оператора мобільного зв’язку ПрАТ «Водафон Україна». Другий доказ був отриманий у процесі Лондонського арбітражу — відповідно до матеріалів його справи обидві названі вище фірми — учасниці конкурсу опосередковано через низку офшорних компаній контролювала одна й та ж людина — іноземець на прізвище Франц Бронте, який, швидше за все, був номінальним засновником, за спиною якого стояли люди Фірташа.

Ці докази виявилися переконливими для суддів ГС Києва та Північного АГС, але колегія суддів Верховного Суду у складі Тетяни Малашенкової, Богдана Львова і Володимира Селіваненка знайшла причину для того, щоб скасувати їх вердикти й відправити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вони знайшли недолік, який полягав у тому, що переклад на українську мову отриманих із Лондону матеріалів не був нотаріально засвідчений. Це, на їх думку, було достатньої причиною для того, аби визнати доказ недопустимим, оскільки відповідно до чинних процесуальних норм документи, складені нерезидентами, мають прийматися судами лише після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку. В принципі таку позицію зрозуміти можна, оскільки існує ймовірність, що переклад може спотворювати зміст документу, викладеного мовою оригіналу. Правда, в даному випадку позивач — фірма «Мостон» — не заперечувала достовірність викладеної в лондонських паперах інформації та судді Верховного Суду все одно вирішили, що процедура понад усе.

Другий раунд виявився провальним

На другому колі даного процесу ГС Києва рішенням від 6.08.2020 р. вдруге задовольнив позов з огляду на те, що «Укргазвидобування», як того й вимагав Верховний Суд, надало нотаріально засвідчений переклад отриманих з Лондона документів, але 17 березня поточного року колегія суддів Північного АГС, всупереч очікуванням, скасувала цей вердикт і ухвалила новий, яким задовольнила позов компанії «Мостон» і скасувала рішення АМКУ про накладення на неї штрафу в сумі 340 тисяч грн. Судді вирішили, що факт пов’язаності учасників конкурсу через їхнього спільного власника ще не свідчить про те, що вони вчиняли узгоджені антиконкурентні дії, тож факт телефонних переговорів між їхніми уповноваженими представниками під час проведення тендерних процедур не є доказом порушення українського законодавства про захист економічної конкуренції — мало про ще можуть балакати по телефону люди, які працюють в одній корпорації.

Ще більш цікавими виявилися аргументи суддів, які спростовували закиди «Укргазвидобування» з приводу штучно завищеної ціни на придбане обладнання. Тут служителі вітчизняної Феміди послалися на роздуми їхнього лондонського колеги Дмитра Євсєєва, який у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що така розбіжність цін на одну й ту ж колтюбінгову установку пояснюється терміном поставки: так, за п’ять мільйонів доларів, мовляв, можна купити вже готове до відвантаження обладнання, а от за три мільйони — неіснуюче, яке ще треба буде виготовити, на що може піти від шести до восьми місяців. Загалом же висновок ПАГС полягав у тому, що «Укргазвидобування» саме винувате, що придбало обладнання за ціною, яку вважає завищеною й нема чого в даній ситуації кивати на узгоджені антиконкурентні дії двох офшорних фірм. Менеджерам зазначеного акціонерного товариства треба було вести більш активний пошук ймовірних постачальників обладнання, або вести більш жорсткі переговори з тими фірмами, які відгукнулися на його оголошення. Про те, що станом на травень 2015 року ці менеджери працювали на інтереси бізнес-імперії Фірташа, а не держави, як єдиного акціонера «Укргазвидобування», судді, звичайно, згадувати не стали — не їхнє це діло. Ну а наступна колегія суддів Верховного Суду у складі Ірини Булгакової та вже знайомих нам по першому колу справи Богдана Львова і Володимира Селіваненка своєю постановою від 17.08.2021 р. відмовили в задоволенні касаційних скарг АМКУ і «Укргазвидобування» й залишили постанову ПАГС без змін.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Юридична практика

Два роки міфів і результати: чим живе ВАКС?

Опубліковано

on

От

Олена ТАНАСЕВИЧ,
голова Вищого антикорупційного суду

У міжнародних правових актах корупцію ідентифікують як реальну загрозу інститутам демократії, а переважна більшість українців визнає її найбільшою загрозою для національної безпеки нашої держави.

Читайте також: ВАКС vs місцеві загальні суди: критерії розмежування юрисдикції

Вартові суспільних настроїв

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Дійсно, наслідки корупції є більш руйнівними, ніж здається на перший погляд. Йдеться не лише про спотворення суспільно-політичного життя, а й про приниження людської гідності. Адже корупція неминуче формує в громадян відчуття власної вразливості та неспроможності захистити себе. Враховуючи масштабність цього негативного явища в Україні та суспільний запит на його подолання, цілком логічними є підвищені очікування від діяльності Вищого антикорупційного суду.

За два роки суддям Вищого антикорупційного суду довелося почути чимало зауважень до своєї професійної діяльності: від тверджень про обвинувальний ухил та правосуддя нашвидкуруч, без об’єктивного аналізу доказів, до діаметрально протилежних доводів щодо надмірно поблажливого ставлення до обвинувачених та надто повільного розгляду справ.

Читайте також: ВАКС вимагає гарантій незалежності

Крім того, періодично лунають і нічим не підтверджені дорікання щодо іноземного впливу або «зовнішнього керування» судом, а в медіа-просторі з’являються дописи або сюжети про суддів, де навмисно перекручуються реальні події через штучне надання їм негативного забарвлення.

Звертає увагу також той збіг обставин, що після ухвалення перших вироків з реальним покаранням у виді позбавлення волі 49 народних депутатів України звернулися з поданням щодо конституційності закону про Вищий антикорупційний суд при тому, що у 2018 році п’ятеро з них особисто голосували «за» прийняття цього закону. Звичайно, наведене не впливає на незалежність і неупередженість суддів. Але оскільки правосуддя має не лише здійснюватися — повинно бути видно, що воно здійснюється, то для досягнення цієї мети публічні закиди вимагають публічного спростування. Кращим спростуванням є реальні результати діяльності суду, а такими широкий загал вважає кількість розглянутих кримінальних проваджень та ухвалених вироків.

Усупереч усім міфам невідворотність справедливого
покарання за корупцію стає нормою

На сьогодні шість колегій суддів Вищого антикорупційного суду ухвалили 45 вироків (щодо 50 осіб), з яких, всупереч думці прибічників «обвинувального ухилу» суду, 7 є виправдувальними: у шістьох кримінальних провадженнях обвинувачених повністю виправдали, ще в одному — особу виправдали щодо частини пред’явленого їй обвинувачення.

Читайте також: Прапор ВАКС на Хан-Тенгрі

А загалом за два роки діяльності Вищого антикорупційного суду частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, склала 14 відсотків. При цьому варто зазначити, що за відомостями, наведеними в Аналізі стану здійснення судочинства судами кримінальної юрисдикції у 2017— 2020 роках, здійсненому Верховним Судом, частка виправданих осіб від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, становила лише 1% у 2020 році та 1,2 % у 2019 році.

Із 39 обвинувальних вироків (щодо 44 осіб) 14 ухвалені із затвердженням угод про визнання винуватості, а 25 — за результатами судового розгляду. Реальне покарання у виді позбавлення волі строком від 2 до 9 років призначено 27 особам. Поміж них народні депутати України та депутати місцевих рад, керівники державних підприємств, судді, прокурори й адвокати. Зараз у провадженні першої інстанції Вищого антикорупційного суду перебувають 184 кримінальних провадження за обвинуваченням 440 осіб, тобто в середньому на розгляді кожної колегії суддів одночасно перебуває 30—35 кримінальних справ здебільшого щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

За усіма класифікаторами справи Вищого антикорупційного суду мають найвищу категорію складності. Обсяг письмових матеріалів більшості кримінальних проваджень сягає кількох десятків, а в окремих випадках і сотень томів, тоді як розмір завданих збитків інколи обраховується сотнями мільйонів гривень. Зазвичай привласнення державного майна та заволодіння бюджетни – ми коштами відбувається із застосуванням складних схем, зокрема, з використанням іноземних суб’єктів господарювання, за допомогою яких злочинній за своїм змістом діяльності намагаються надати рис законності.

Наші судді щодня аналізують величезний обсяг інформації, тому в таких справах об’єктивно потрібен значний час для ухвалення вироків.

На запит суспільства щодо вироків саме в кримінальних провадженнях із найбільшим розміром завданих державі збитків, необхідно роз’яснити, що законодавець не передбачив можливості пріоритезаці ї розгляду таких справ. Кримінальний процесуальний кодекс України не дозволяє судді пришвидшувати або, навпаки, пригальмову – вати розгляд кримінальних проваджень на власний розсуд. Тому на виконання вимог закону суд прагне бути максимально ефективним одночасно в усіх кримінальних провадженнях.

Разом із тим, як свідчить практика, для продуктивної діяльності доцільно призначати до розгляду не більше двох—трьох справ на день, а це лише 10—15 судових засідань на тиждень в одній колегії суддів. Об’єктивно виходить так, що судове засідання в кожній справі відбувається щонайбільше двічі на місяць.

Погляд у майбутнє

Корупційні «традиції» у нашій державі формувалися десятиліттями, тому цілком логічно, що зміна світогляду багатьох людей відбувається повільно, потребує певного часу та зусиль всіх і кожного. Проте усвідомлення проблеми, системні правові кроки та поступові, але однозначно позитивні зміни в суспільно-політичному житті свідчать про дієвість запровадженого антикорупційного законодавства. Після двох років щоденної та, без перебільшення, самовідданої роботи суддів у режимі 24/7 опонувати скептикам та тим, хто свідомо прагне дискредитувати суд, стає щораз простіше. Вищий антикорупційний суд і надалі здійснюватиме правосуддя з тим, щоб забезпечити дотримання права на справедливий суд та зробити свій вагомий внесок у розбудову правової держави.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link