Юридична практика
Чи оподатковуються кошти, отримані на виконання рішень українських судів?
Виплата коштів на виконання рішення суду – звичайна, досить поширена й неприємна для відповідача процедура. А якщо отримувачем коштів є фізична особа, йому (відповідачеві) доводиться вирішувати не лише фінансові, а й податкові проблеми. На виконання рішень судів юридичні особи здійснюють різні за характером виплати, тож і податкові проблеми не однакові. Зокрема, суд може зобов’язати відповідача компенсувати позивачу судові витрати та витрати на юридичну (правову) допомогу.
Відповідаючи на запитання щодо податкових наслідків у разі виплати фізичній особі сум відшкодування витрат на правову допомогу, фахівці Державної податкової служби України у роз’ясненні від 25.07.2025 № 4030/ІПК/99-00-24-03-03 зазначили, що такі суми не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором (ВЗ). Це роз’яснення проаналізовано в публікації «Чи оподатковуються кошти, отримані на виконання рішення Європейського суду з прав людини». З назви публікації зрозуміло, що у роз’ясненні йдеться про виплати, здійснювані за рішенням Європейського суду з прав людини. Але ж такі самі виплати можуть здійснюватися і за рішеннями українських судів. Що з оподаткуванням у такому разі?
Читайте також: Оподаткування в умовах війни: правові позиції Верховного Суду
На жаль, в українському податковому законодавстві чимало прикладів, коли однакові за характером, економічною природою, відображенням в бухгалтерському обліку тощо виплати оподатковуються по-різному. Причиною може бути статус (як того, хто платить, так і того, хто отримує кошти), передумови, умови та призначення виплати, а також інші численні фактори. У випадку, що розглядається, такими факторами є юрисдикція суду і джерело виплат. Саме від них залежить норма Податкового кодексу України (ПКУ), якою має керуватися особа, зобов’язана виплатити кошти.
Це може бути:
- або п.п. «ґ» п.п. 164.2.14 ПКУ,
- або п.п. «г» п.п. 2.17 ПКУ.
Зі змісту п.п. 164.2.14 ПКУ випливає, що суми відшкодування є оподатковуваним доходом платників податку, проте є винятки, серед яких передбачені п.п. «ґ» «виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України». Отже, як бачимо, ця норма стосується не лише Європейського суду з прав людини.
Натомість відповідно до п.п. 164.2.17 ПКУ до складу оподатковуваного доходу платника податку включається «дохід, отриманий… як додаткове благо», а різновидом додаткового блага згідно з п.п. «г» є «суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом».
На п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ посилаються податківці у роз’ясненнях щодо цього питання, наприклад, у нещодавніх роз’ясненнях від 31.07.2025 № 4127/ІПК/99-00-24-03-03 та від 22.07.2025 № 3943/ІПК/99-00-24-03-03.
Варто зауважити, що позиція податкової служби щодо оподаткування сум відшкодування витрат на правову допомогу, а також на сплату судового збору й інші подібні витрати, є сталою, про що свідчать інші, надані раніше роз’яснення ДПС (наприклад, роз’яснення ДПС від 02.11.2021 № 4152/ІПК/99-00-04-03-03-06), а також відповідь на запитання, розміщена у категорії 103.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на офіційному сайті ДПС.
Отже, якщо фізична особа звертається до Європейського суду з прав людини, вона отримає компенсацію свої попередніх витрат, пов’язаних зі зверненням, в обсязі, визначеному судом, а от якщо справа вирішуватиметься в українському суді, частиною отриманого відшкодування доведеться поділитися з державою. Втім, із таким підходом не завжди погоджуються отримувачі компенсаційних виплат.
Читайте також: Чи оподатковуються кошти, отримані на виконання рішення Європейського суду з прав людини
У роз’ясненні від 22.07.2025 № 3943/ІПК/99-00-24-03-03 описано ситуацію, коли підприємство виплатило суму відшкодування витрат на правову допомогу, утримавши з неї ПДФО і військовий збір. Тобто, підприємство добросовісно виконало функції податкового агента і… наразилося на неприємності: «від позивача ….. в телефонному режимі в особі її адвоката поступила скарга щодо неправомірності оподаткування відшкодування витрат на правову допомогу і погрозою звернутися зі скаргою до Державної виконавчої служби щодо неповного відшкодування». Податківці лише повторили ті аргументи, які наводили у своїх попередніх роз’ясненнях, додавши для переконливості посилання на Конституцію України.
Проте цікаво, що буде, якщо позивачка, підтримувана адвокатом, таки звернеться до Державної виконавчої служби? Робити якісь узагальнення без статистичних даних безвідповідально, а от навести приклад доречно. Тим паче, коли приклад запозичено із судової практики – ухвала одного з районних судів м. Миколаєва від 29.04.2024 у справі № 489/3392/23. Стисло: суми податків, утримані підприємством із сум відшкодування, були стягнуті з цього підприємства на користь позивача у примусовому порядку. Суд, до якого звернулося підприємство, не підтримав його. Тож підприємству доведеться визнати втрати, фактично сплативши податки за власний рахунок, тобто, не виконавши функції податкового агента…
У цій сумній історії підприємство скаржилося на державного виконавця, який готував документи щодо стягнення. А скаржитися, мабуть, варто було б на… Податковий кодекс, в якому роками лишається незмінною сила-силенна подібних «дрібниць».
Ірина Назарбаєва,
консультантка з питань оподаткування й бухгалтерського обліку ActiveLex
