Юридична практика
Давайте розірвемо замкнуте коло безправ’я і зловживання владою
Відкритий лист Президенту України
Володимиру Зеленському
Шановний Володимире Олександровичу!
Україна стала кандидатом у члени Європейського Союзу. Правова система країн ЄС визначає непорушність закону та незворотність покарання головними принципами функціонування держави. Саме тому статус та професійність державного апарату в країні мають відповідати найвищому рівню. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. А тому розвиток вітчизняної юриспруденції повинен формувати правову систему України відповідно до передових світових стандартів щодо дотримання прав людини, гарантій недоторканності особи та приватної власності.
Читайте також: Строк дії дозволів на користування надрами продовжується автоматично
Верховенство права має бути фундаментом забезпечення прав громадян, економічної безпеки, залучення інвестицій. Закон («Dura lex, sed lex») як інструмент повинен діяти автономно. Дієвий механізм у цьому напрямку може забезпечити лише правоохоронна та судова системи, засновані як неполітизовані регулятори наднаціонального характеру. Належне функціонування ефективних державних інституцій здатний забезпечити тільки рівновіддалений чиновницький апарат, захищений від протиправного зовнішнього впливу.
Лібералізація трудового законодавства є важливою та актуальною, проте вона не повинна обмежувати систему професійних гарантій для державних службовців. Важливу роль дотримання принципу верховенства права для забезпечення дотримання прав людини та небезпечну ситуацію правового вакууму мені довелося відчути на власному досвіді. Ця ситуація чітко вказує на прогалини в правовій системі, які шкодять державі для її розвитку як правової та соціальної, що закріплено Основним Законом країни.
Фактично утворене замкнуте коло, яке унеможливлює виконання рішення суду про моє поновлення на посаді державного службовця, що порушує принцип верховенства права, оскільки закон вимагає його негайного виконання. Ця історія розпочалася 4 вересня 2019 року, коли екс-головою Державної служби геології та надр України Олегом Кирилюком мене було незаконно звільнено з посади начальника юридичного управління (нагадаю, пізніше на Вашу вимогу цю людину було звільнено з посади голови через систематичні скарги щодо корумпованості у службі).
Була спроба підкинути мені до кабінету грошові кошти, які я, на превелике щастя, знайшла сама та викликала поліцію. Мали місце штучні дисциплінарні провадження, незаконність, яких повністю була доведена в судовому порядку. Підставою стала доповідна записка мого новопризначеного заступника Олени Циганенко, яка разом із головою дисциплінарної комісії Вадимом Гончаренком рік «розшукували» судові справи, з яких два пакети офіційно до служби не надходили, а інші знаходилися особисто у неї.
Одразу після незаконного звільнення в деяких ЗМІ з’явився ряд публікацій недостовірного змісту, в яких без жодних підстав спробували перекласти на мене його провину за правопорушення в службі, попри те, що я півтора року була відсторонена з посади. Це характеризує моральну складову в державному органі і дає розгорнуту характеристику особам, з якими доводиться мати справу.
Сім років я очолювала юридичну службу Державної служби геології та надр України. Мною розроблена практично вся нормативно-правова база в сфері надрокористування, включаючи електронні торги на користування надрами, що приносить Державному бюджету України мільйонні статки.
Моя кар’єра державного службовця розпочалася в далекому 2008 році в Міністерстві екології та природних ресурсів України, де я очолювала юридичний напрямок нормопроектування та законопроектної роботи, займалися переважно питаннями геології та адаптації законодавства України до європейського. Підставою для такого призначення стали мої досягнення в навчанні. Зокрема, я була стипендіатом Верховної Ради нашої країни.
Тому я не маю жодного відношення ні до корупції, ні до «спеціально програних судів на користь олігархів», як писали деякі недобросовісні ЗМІ, вочевидь у чиїхось інтересах перед конкурсним відбором голови відомства. Понад те, за своєчасно та правильно подані оскарження мене декілька разів намагалися звільнити, в тому числі ті, хто ці статті ініціював. На превеликий жаль, мені, висококваліфікованому юристу та державному службовцю зі стажем, довелося зіштовхнутися із ситуацією правового вакууму. Протягом останніх років навколо мене правове поле в штучному режимі «вимкнули».
Я чудово усвідомлюю, які ризики може нести мій відкритий лист, включаючи медійні атаки невдоволених та незгодних з моєю думкою щодо поваги до професії юриста, державної служби та прав людини в цілому. Проте для того, аби убезпечити десятки, а може й сотні людей, які можуть потрапити в аналогічну ситуацію, вважаю за доцільне висвітлити цю проблематику публічно.
Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах тривалий час грубо порушує закон і два з половиною роки ухиляється від виконання рішення суду про моє поновлення на посаді керівника юридичної служби та змушує мене тричі в суді доводити один і той же факт, встановлений до цього судом двічі.
Вдаючись до протиправних кадрових маніпуляцій, він наказом № 86-к поновив мене на неіснуючій посаді начальника юридичного управління, яка не введена до штатного розпису. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.10.2020 р. у справі № 640/18993/19 не визнав цей наказ виконанням рішення суду та встановив бездіяльність Держгеонадр, тобто виконання рішення суду фактично не відбулося.
Водночас суд, посилаючись на судову практику, визначив порядок і спосіб виконання такого рішення – або шляхом введення скороченої посади, або на рівнозначній посаді. Аналогічну позицію висловив і державний виконавець у вимозі від 31.07.2020 року.
Опісля він направив ще й повторну вимогу від 13.10.2020 року, в якій зазначено, що «наказ Держгеонадр № 86-к про поновлення на посаді, яка не передбачена внутрішніми організаційно-розпорядчими документами роботодавця, зокрема штатним розписом, не забезпечує відновлення порушених прав особи та не відповідає законодавчо встановленим гарантіям».
Для того, аби ухилитися та унеможливити виконання рішення суду, опоненти вчинили низку протиправних дій:
1) на посаду, на яку мають поновити мене, призначено юриста Сергія Губу, який 2,5 року займає її незаконно та без підстав отримує бюджетну заробітну плату, завдаючи збитків державі та мені особисто;
2) державний виконавець Савка Л. О., ігноруючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, яка є в матеріалах справи, направила мені вимогу, де посилаючись на наказ № 86-к, не визнаний виконанням рішення суду, зазначила, що я маю з’явитися до Держгеонадр та надати трудову книгу для внесення запису про поновлення мене, державного службовця, на посаді, якої не існує.
Цей документ суперечить двом раніше винесеним вимогам виконавчої служби, двом постановам про накладення штрафів та повідомленню про вчинення кримінального правопорушення, оскільки роботодавець спочатку мав утворити умови для поновлення, а потім викликати особу.
У будь-якій цивілізованій країні в подібному випадку відповідальності підлягає як особа, що не виконує рішення суду, так і державний виконавець, оскільки замість вжиття заходів, спрямованих на виконання, вона чинила цьому перешкоди.
Про зазначений факт було повідомлено Державне бюро розслідувань відповідним клопотанням, яке було залишено без належного реагування. Міністр юстиції Денис Малюська та його заступник Андрій Гайченко на скарги також жодним чином не відреагували, у скасуванні документа відмовили, хоча мали всі законні на це повноваження, запропонувавши звернутися до суду.
Для того, аби уникнути протиправного закриття кримінальної справи за фактом невиконання судового рішення, документ довелося оскаржувати в судовому порядку. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 р. у справі № 640/22177/21, залишеним у силі апеляцією та касацією, цей документ було визнано незаконним та скасовано. Суд чітко прописав: навіть якщо внести в трудову книгу запис про поновлення мене на неіснуючій посаді начальника юридичного управління, поновлення на посаді не відбудеться, оскільки це не відновить моїх порушених прав.
Після цього рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 р. та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2021 р. раптово «перестала бачити» суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Н. Г. Вєкуа. Вона скасувала постанови про накладення штрафів на тій підстав, що я не з’явилася до Держгеонадр для ознайомлення з наказом про поновлення мене на неіснуючій посаді начальника юридичного управління, яка не введена до штатного розпису. Повторюся: оскільки наказ двічі не визнавався судом виконанням рішення суду, тому я не надала трудової книги для внесення запису про цю службову підробку.
Понад те, на цій підставі суддя Вєкуа Н. Г. дійшла висновку про те, що боржником (Держгеонадрами) «вчинені всі необхідні дії для виконання рішення суду». Таке враження, що суддя вважає себе вищою від Верховного Суду, який залишив у силі два рішення судів. Винесене нею рішення від 10.12.2021 р. суперечить їм та не враховує 4 томи доказів, які містяться в матеріалах справи. Мета його очевидна — заблокувати процес виконання рішення суду.
Це — перший випадок в історії України, коли особа третій раз підряд доводить в суді один і той самий факт, який до цього був доведений двічі. Цей прецедент дуже небезпечний, а його зміст – пряме порушення суддівської присяги. Такі неприпустимі вчинки окремих осіб, вважаю, посягають на державність, підривають довіру до судової системи, оскільки в таких правових реаліях жодна розвинена країна, яка прагне залучити інвестиції та досягти високого рівня розвитку, існувати не може.
Вища рада правосуддя, на жаль, на скаргу досі не відреагувала, хоча відповідальність є очевидною. Рішення суду виконується один раз у порядок та спосіб, встановлений законом, а в цьому випадку судом. На даний час воно не реалізоване.
Трійка суддів Шостого апеляційного адміністративного суду (Аліменко В. О., Бєлова Л. В., Кучма А. Ю.) має поставити крапку в цьому зрозумілому питанні, оскільки це саме той маленький відсоток судових справ, де рішення суду є очевидним та доведеним у суді вже двічі. Більше того, позиція повністю підтверджується висновком правової експертизи НАН України.
Умисел Романа Опімаха в тривалому невиконанні рішення суду, яке підлягає негайному виконанню, доведений. Адвокатські запити надали чітку відповідь, що скорочену посаду до штатного розпису не введено, а іншого наказу — про звільнення особи, яка займає рівнозначну посаду, та поновлення на цій посаді мене, немає.
Усе це відбувається за мовчазної згоди правоохоронних органів, до яких я зверталася за захистом, проте вони не реагують на скарги та клопотання належним чином. Понад те, справу, яка пролежала 1,5 року в одній інстанції без будьяких правових підстав, прокурор сумнівною постановою передав з однієї інстанції до іншої, вочевидь для того, аби затягнути процес її розгляду. Особи, які не допускають мене на робоче місце за допомогою низки зловживань, показують не своє відношення до мене, а свою правову культуру, повагу до прав людини, Конституції, закону, держави та права в цілому.
Служба геології складна, дуже важлива, але завжди мала корупційні ризики. Держава ефективна тоді, коли забезпечує баланс державних та приватних інтересів, включаючи систему безпеки. Оскільки процес, який відбувається навколо моєї особи, шкідливий для держави, підриває основи правосуддя, вказує на незахищеність чиновницького апарату від рейдерських дій з боку зацікавлених осіб, прошу Вашого особистого втручання в ситуацію, що склалася, щоб я змогла приступити до виконання своїх посадових обов’язків.
З повагою,
Крістіна БРАІЛОВСЬКА
Джерело: Юридичний вісник України
