Юридична практика
Друга справа Романа Насірова – бліда тінь того, що задумувалося…
Восьмого травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін ухвалу слідчого судді ВАКС щодо продовження ще на два місяці арешту колишнього глави Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого цього разу підозрюють в одержанні хабара в сумі, еквівалентній 722 мільйонам гривень за безперешкодне відшкодування податку на додану вартість (3,2 млрд грн) компаніям агрохолдингу «Укрлендфермінг», який належить бізнесмену Олегу Бахматюку. Попри те, що особа, яка давала неправомірну вигоду, категорично відмовляється співробітничати з Національним антикорупційним бюро, доказова база сторони обвинувачення виглядає цілком достатньою для ухвалення обвинувального вироку. Єдина претензія до НАБУ полягає в тому, що бюро запізнилося з пред’явленням підозри на цілих п’ять років.
Штучні перешкоди відшкодуванню ПДВ
Арешт Насірова в березні 2017 року став, напевне, найбільшим успіхом НАБУ за весь час його діяльності – ніколи більше, ні до того, ні після, йому так і не вдалося запроторити до в’язниці прямо з керівного крісла очільника виконавчого органу влади, та ще й такого впливового, як ДФС. Цікаво, що на цій посаді він вважався максимально компромісною й безконфліктною фігурою, яка була доволі комфортною як для олігархічних угруповань, так і для фінансованих ними політичних партій. Головним ініціатором кримінального переслідування Насірова були урядові структури США – про це можна було здогадатися з того, яку активну участь у подіях, пов’язаних з його арештом, брали фінансовані з-за кордону громадські антикорупційні організації. Того разу зловмисника притягли до кримінальної відповідальності за незаконне надання розстрочок зі сплати податків на суму в два мільярди гривень газовим компаніям колишнього народного депутата Олександра Онищенка, але то була тільки зачіпка, оскільки насправді планувався грандіозний процес, причому не стільки над самим Насіровим, скільки загалом над системою вимагання «відкатів» за відшкодування ПДВ з експортерів аграрної продукції, від якої страждали, в тому числі, й ті українські підприємства, в розвиток яких американські інвестори вклали чималі кошти. Проте, як бачимо, конфлікт і в цьому випадку завершився компромісом, тому детективами по даній лінії була реалізована лише невелика частина зібраних матеріалів, та й то через багато років.
Читайте також: Міністри та керівники персонально відповідатимуть за виконання антикорупційних заходів
У числі доказів, зазначених у тексті повідомлення про підозру, є численні показання керівників аграрних підприємств про те, що одразу ж після призначення Насірова (5 травня 2015 року) головою ДФС у них почалися проблеми з відшкодування ПДВ, яких раніше не виникало. Попервах їм усім було відмовлено в звичному для них до того автоматичному його поверненні через те, що вони, нібито, не підпадають під критерії даної процедури. Потім пішли затримки, а іноді й офіційні відмови у виплаті відшкодування, безпідставність яких агроекспортери змушені були потім доводити в адміністративних судах, де ними були виграні всі процеси. Також свідки розповіли про дзвінки й пропозиції знайомих і незнайомих людей, які роз’яснювали, що проблеми з компенсацією ПДВ зникнуть лише в разі «відкату» в розмірі від 8 до 35 відсотків суми відшкодування – залежно від ступені його правомірності. При цьому співрозмовники запевняли, що за це нині платять усі, навіть народні депутати, причому зовсім необов’язково тягти в офіс готівкою – це можна зробити шляхом перерахування коштів на офшорні рахунки.
Дана інформація підтверджувалася документально зафіксованими фактами. В той період відшкодування ПДВ проходило в чотири етапи. Перший – платник податків, який мав право й бажання його отримати, подавав заяву до свого місцевого податкового органу. Другий – зазначений низовий орган проводив перевірку наявності підстав і складав свій висновок. Третій етап – правильність складеного висновку перевіряв центральний податковий орган, який потім узагальнену інформацію про те, кому й скільки належить відшкодувати, передавав до Державної казначейської служби України. Четвертий і останній етап – ДКСУ перераховувала кошти з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків у тому банку, в якому він обслуговувався.
Офшорні лабіринти
Після призначення Насірова проблеми з відшкодуванням почалися на третьому з наведених вище етапів, а саме на рівні центрального податкового органу, в ролі якого тоді виступала Державна фіскальна служба. На момент його приходу апаратом служби були складені й підготовлені для направлення в Держказначейство узагальнена інформація про відшкодування ПДВ за підсумками квітня 2015 року, але Насіров їх відкликав і суттєво відкоригував, після чого з переліку було викреслено 225 раніше включених до нього платників податків, зате вписано певну кількість тих, кого там не було. Така ж історія повторилася і зі списками за травень, червень і за всі подальші місяці.
Особливо цікавими виглядають показання одного з колишніх заступників голови ДФС того періоду про факти зловживань Насірова під час відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу «Укрлендфермінг». Його незаконність, мовляв, полягала в неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися. Офіційний допит зазначеного свідка стався вже після того, як 25 жовтня 2017 року було відкрите кримінальне провадження за статтею 368 ККУ – одержання неправомірної вигоди, але ж інформація про все це явно була надана в ході неофіційного спілкування задовго до того.
Усього в судових матеріалах перелічена 31 пов’язана з Бахматюком компанія, яка в період із серпня 2015-го по лютий 2016-го отримала відшкодування ПДВ на загальну суму 3,244 млрд грн. Не вся вона, очевидно, були сплачена незаконно, оскільки агрохолдинг «Укрлендфермінг» є одним із найбільших експортерів країни, особливо в частині курячих яєць, але в цій ситуації питання стоїть не про те, правомірно чи ні були компенсовані ці кошти, а про те, отримував чи ні за це хабар тодішній голова ДФС Насіров.
У даному кримінальному провадженні козирна карта сторони захисту полягає в тому, що з матеріалів провадження не вбачається встановлених фактів, які складають об`єктивну сторону кримінального правопорушення, а саме наявності факту прохання та одержання ним неправомірної вигоди, а відтак не встановлений факт і самої події кримінального правопорушення. Погодитися з цим можна, але тільки частково: факт прохання дійсно не встановлений, оскільки Насіров свою вину категорично заперечує, а Бахматюк, який нині переховується в Австрії від кримінального переслідування за привласнення коштів Нацбанку, також не налаштований зізнаватися у вчиненні ще одного злочину. Але факт одержання може бути встановлений і доведений навіть без його зізнань.
Читайте також: Домашнє завдання, або Очікувані результати виборів директора НАБУ
Підказку того, де саме треба шукати докази, детективи, напевне, отримали від недоброзичливців Насірова, які, працюючи з ним у ДФС, знали деякі його таємниці. А от конкретні докази були здобуті шляхом направлення численних запитів до компетентних органів Швейцарської Конфедерації, Латвійської Республіки, Британських Віргінських Островів та багатьох інших країн. З вороху отриманих відповідей можна було простежити, як пов’язані з Бахматюком компанії транзитом через фірми-прокладки гнали кошти, які потім потрапляли на рахунки компаній, пов’язаних з Насіровим. У документах значилося, що їх засновником і директором колись був сам Насіров, але після того, як він із вільного птаха-інвестбанкіра став народним депутатом Верховної Ради від блоку Петра Порошенка, їх офіційними власниками стали дуже наближені до зловмисника люди – брат, тесть і ще одна дуже довірена особа, яка в парламенті працювала його помічником-консультантом, а в стінах Державної фіскальної служби – радником на громадських засадах. Усього ж на рахунки цих офшорно-підставних компаній із серпня 2015-го по лютий 2016-го було перераховано 5,6 мільйона доларів США і 21 мільйон євро, що в еквіваленті й складає суму 722 млн грн. Призначенням платежу значилася оплата пшениці й кукурудзи врожаю 2016-го року, але довести безтоварність даних операцій уже не складало особливих труднощів. Таким чином, у випадку з агрохолдингом «Укрлендфермінг» рівень «відкату» за відшкодування становив 22 відсотки.
Друге ув’язнення
Підозра у вчиненні цього злочину була пред’явлена Насірову 17 жовтня 2022 р. – рівно через п’ять років після того, як було почате розслідування. Такий тривалий час можна було пояснити необхідністю дочекатися відповідей на всі міжнародні запити, розіслані по різних кутках планети, але не тільки це стало причиною такого великого інтервалу. Судова система явно хотіла тихо «поховати» й першу, «газову», справу колишнього очільника ДФС, тож для того, щоб запустити в активний рух ще й другу, потрібен був слушний політичний момент. Як відомо, в березні 2017-го року Солом’янський районний суд Києва призначив Насірову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю вийти під заставу в сумі 100 млн грн, але з вимогою здати закордонний паспорт і нікуди за межі країни не виїжджати. Згодом розмір застави було зменшено до 31 млн грн і знята заборона подорожувати світом. Як повідомила сторона захисту, з 2019 року Насіров 35 раз виїжджав за кордон, у тому числі й після запровадження режиму воєнного стану, як батько трьох неповнолітніх дітей. Усе це мало свідчити на користь того, що він не збирається переховуватися від слідства й суду, але слідчий суддя звернув увагу й на інший факт – ще в травні 2021 року Насіров звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій зазначив усіх членів своєї родини, а це, мовляв, уже може свідчити про реальний характер намірів підозрюваного залишити територію України.
З огляду на це та інше, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.10.2022 р. зловмиснику було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю вийти під заставу в сумі 523 млн грн. Таких грошей у Насірова та його компанії не знайшлося, тож він уже сім місяців перебуває в стінах Державної установи «Київський слідчий ізолятор». Тим часом детективи НАБУ завершили досудове розслідування і в перших числах лютого відкрили стороні захисту доступ до матеріалів справи, які налічують 179 томів.
Костянтин Юрченко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
