Юридична практика
Дистанційна робота: чи можна відмовитися?
Поняття «дистанційна робота» у вітчизняному Кодексі законів про працю з’явилось лише під час пандемії COVID-19, а до цього умови віддаленої роботи врегульовувалися Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС № 275/17-99 від 29 вересня 1981 р.
Так, Законами «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ введено низку нових положень, які визначають як перевести працівників на дистанційну роботу, зокрема, і в умовах пандемії.
Опублікована на аналітично-правовій платформі Lex процедура Переведення працівника на дистанційну (віддалену) роботу в умовах протидії поширенню COVID-19, зокрема, містить покроковий алгоритм застосування цих положень та аргументи на користь того, що працівник не може відмовитися від переведення на дистанційну роботу в умовах епідемії, а так само не може вимагати повідомлення про таку зміну умов праці за 2 місяці.
Леонід Лазебний
