Гроші «пішли», дохід лишився… Податкові наслідки шахрайського транзиту

Зазвичай шахраї прагнуть заволодіти чужими грошима або майном. Зазнавши матеріальних втрат, потерпіла особа має підстави звернутися до правоохоронних органів чи (залежно від ситуації) до суду, аби спробувати повернути втрачене.

А якщо шахрайські дії не призвели до матеріальних втрат?

Можна, звісно, полегшено зітхнути, вжити заходів, аби унеможливити подібне в майбутньому, а те, що вже сталося, залишити в минулому. Неприємний, але не надто болісний спогад: мовляв, вчимося на власних помилках… Проте не тоді, коли жертва – платник податків, а об’єктом вчинення шахрайських дій став його банківський рахунок.

Отже, підприємство – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % – повідомило податкову службу, що стало жертвою злому банківських персональних даних. У результаті на рахунок підприємства надійшли кошти від суб’єктів, з якими у нього не було ані договірних, ані будь-яких інших відносин. Втім, отримані кошти дуже швидко було перераховано далі – іншим суб’єктам господарювання (різним ФОПам).

Тож фактично підприємство не зазнало втрат: що прийшло, те й пішло. Тому підстав для звернення до правоохоронних органів начебто й не має. Натомість з’явилися підстави для звернення до податкової служби, адже неважко припустити, що шахрайський транзит будь-яких сум через рахунок підприємства може мати певні (і, вочевидь, не надто приємні!) податкові наслідки.

Читайте також: Хвиля віддалених фінансових шахрайств. Чому клієнти банків залишаються з боргами? Чи наживаються лише злочинці?

Тож у зверненні до податкової служби підприємство поставило два запитання щодо сум, які внаслідок шахрайських дій транзитом пройшли через його банківський рахунок:

1) чи підлягають ці суми оподаткуванню єдиним податком;

2) чи впливають вони на річний ліміт доходу?

Відповідаючи на запитання, у роз’ясненні від 30.01.2026 р. № 602/ІПК/99-00-04-03-03 фахівці ДПС нагадали базові правила застосування спрощеної системи оподаткування. Зокрема, відповідно до статті 292 Податкового кодексу України (ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, отриманий, зокрема, у грошовій формі. Датою отримання доходу є дата надходження коштів на рахунок платника.

Отже, за висновком податкового органу, суми, що надійшли на рахунок підприємства, зокрема, й унаслідок шахрайських дій, включаються до доходу платника єдиного податку, оподатковуються за обраною ставкою та враховуються при визначенні річного ліміту доходу.

ДПС також звернула увагу на те, що перевищення встановленого обсягу доходу тягне за собою застосування підвищеної ставки єдиного податку до суми перевищення та обов’язок перейти на загальну систему оподаткування з відповідного періоду.

Читайте також: ЗЕД-шахрайство. ДПС застерігає та надає рекомендації

Посилання на норми ПКУ, наведені у роз’ясненні № 602/ІПК/99-00-04-03-03 як обґрунтування позиції податківців, не виглядають аж надто переконливими. Проте й платнику податків шукати підтримки в самому Кодексі не варто, адже в переліку сум, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку (пункт 292.11 ПКУ), не згадується ані про шахрайські, ані навіть про помилково зараховані суми.

Натомість, вочевидь, підприємство може спробувати уникнути негативних наслідків шахрайських дій, звернувшись до суду із позовом про скасування індивідуальної податкової консультації як такої, що:

1) містить формальну відповідь, адже висновок не випливає з процитованих норм ПКУ;

2) не враховує всіх обставин того, що відбулося.

Читайте також: Шахрайство з картковими рахунками: як виграти в банку судовий спір про повернення вкрадених коштів?

Втім, для такого звернення потрібні переконливі докази наявності шахрайських дій, тож без заяви до правоохоронних органів та збору банківських документів не обійтися.

Варто також розуміти, що подібна ситуація може мати негативні наслідки не лише для платника єдиного податку, а й для платника податку на прибуток. Адже податківці завжди знайдуть причини для визнання отриманої суми доходом (зазвичай вважають її безповоротною фінансовою допомогою), а от для визнання витратами списаних з рахунку сум потрібне документальне обґрунтування…

Тож, платникам податків варто бути пильними та намагатися вчитися на чужих помилках, дізнатися про які можна, зокрема, й з роз’яснень податкових органів. У розділі «Офіційні роз’яснення» системи Lex щодня з’являються нові матеріали (листи, консультації, повідомлення тощо), а їх загальна кількість уже становить понад п’ять тисяч.

Ірина Назарбаєва, консультантка з питань оподаткування й бухгалтерського обліку ActiveLex

Поділитися

Твітнути