Юридична практика
Контрагент – нерезидент. Чи резидент? Головне — не переплутати…
Операції з нерезидентами з погляду оподаткування мають низку особливостей, визначених Податковим кодексом України (далі — ПКУ). Через це одна й та сама господарська операція може мати різні податкові наслідки залежно від того, хто є контрагентом — резидент чи нерезидент. Водночас, за певних обставин нерезидент має або може бути платником українського податку на прибуток, а також деяких інших податків.
Отже, якщо він є платником українських податків, то чи поширюються на нього «нерезидентські» особливості?
Платник податків (назвімо його Підприємство А), який вважає, що отримує рекламні послуги від нерезидента і водночас платника українського податку на прибуток на загальних підставах, звернувся до податкового органу із такими запитаннями:
1) чи має він скласти податкову накладну у разі отримання послуг від нерезидента;
2) чи має він збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30 % вартості імпортованих послуг, як того вимагає п.п. 140.5.4 ПКУ?
У роз’ясненні від 17.03.2025 р. № 1461/ІПК/99-00-21-03-02 фахівці ДПС України ствердно відповіли на запитання щодо податкової накладної і нагадали умови, за яких застосовують п.п. 140.5.4 ПКУ, який поширюється винятково на операції з нерезидентами. Отже, у зверненні Підприємства А вони побачили операцію з нерезидентом і проігнорували те, що він є платником українського податку на прибуток.
Проте згодом Підприємство А отримало, як зазначено у роз’ясненні ДПС від 05.05.2025 р. № 2470/ІПК/99-00-21-03-02, «доповнення» до попередньої ІПК. Як з’ясувалося, «нерезидент» насправді є юридичною особою, яка зареєстрована в Україні як суб’єкт господарювання, перебуває на обліку як платник податків, зокрема, й як платник ПДВ. Тож у «доповненні» податківці нагадали підприємству А, хто такі нерезиденти відповідно до пп. 14.1.122 ПКУ, а також пояснили:
1) оскільки Підприємство А є отримувачем послуг від резидента – платника ПДВ, а не їх постачальником, підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної при отриманні таких послуг у нього немає;
2) положення п.п. 140.5.4 ПКУ не поширюється на операції з придбання послуг у платника податку на прибуток.
Отже, висновок простий: варто бути уважними до своїх контрагентів, а у разі звернення до ДПС — повідомляти перевірені й підтверджені відомості. Лише тоді є шанс отримати правильну (а, можливо, й бажану) відповідь.
Ірина Назарбаєва
