Не бійтеся погроз банків та колекторів. Як ПриватБанку не вдалося перемогти боржника в апеляції в кредитній справі 2012 року

Павло Васильєв,
адвокат

Стара справа 2012 року, за якою клієнт переміг, а ПриватБанк – програв. Сьогодні спробуємо цю справу розібрати в подробицях. Покажемо, як попри такий проміжок часу клієнту вдалося здобути перемогу.

Суть справи

Двадцятого лютого цього року Дніпровський апеляційний суд розглянув справу щодо апеляції ПриватБанку на рішення районного суду в справі ПриватБанку до двох боржників та Акцент банку про стягнення заборгованості. Слід зазначити, що позов банк подав ще у березні 2012 року. Отже, банк був упевнений, що здобуде перемогу, але не вийшло.

Читайте також: Скасувати борг за мікрокредитом: коли суди приймають сторону боржників

Часто боржники вважають, що в їхні старі кредитні справи, а це рішення було прийнято давно і щодо нього боржник програв, тож не варто й порушувати це питання. А мій клієнт виявився впертим, не відступив, а продовжив судову боротьбу. З ним ми почали співпрацювати 3 роки тому. Потім – війна, воєнний стан і розгляд справи затягнувся. Проте і в першій інстанції, і в другій ми здобули перемогу. Надалі ПриватБанк так і не подав касацію, тобто погодився з попередніми рішеннями.

А ситуація у даній справі – класична: був взятий кредит, виникли проблеми зі сплатою, банк звертається до суду щодо стягнення заборгованості як із клієнта, так і з поручителя. Було заочне рішення – в 2012 р. суд задовольнив позов та стягнув гроші. У 2022 році вже я звертаюся до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення. Суд задовольняє мою заяву та скасовує заочне рішення 2012-го, через 10 років!

Особливість справи в тому, що під час її розгляду було встановлено, що матеріали вже передані до архіву. При цьому архів суду станом на 2022 рік знищив матеріали справи, тож від неї нічого не залишилося, лише текст рішення суду. Законом передбачено, що у такому разі має робити суд (відновлення втраченого судового провадження (стаття 488 Цивільно -процесуального кодексу).

Відтак суд зобов’язав ПриватБанк надати документи, на підставі яких банк у 2012 р. звертався до суду: позов та додатки до нього. Банк, звісно, надав копії зазначених документів. Ще одна особливість – рішення було ухвалено в 2012 році, а в 2015-му між клієнтом та ПриватБанком було підписано додаткову угоду до кредитного договору, на підставі якої сторони вирішили реструктуризувати заборгованість (сплачувати борг частинами). Відтак почали діяти нові правовідносини. Банк сам зазначив, що в зв’язку з проведеною реструктуризацією заборгованості, він зобов’язується надати до суду нову позовну заяву з новою прохальною частиною та обґрунтує розрахунок заборгованості і суму заборгованості, однак цього не зробив.

Отже, суд був обмежений старою позовною заявою при розгляді в 2022 році. На цій підставі суд першої інстанції вирішив, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню. ПриватБанк не погодився з такою позицією суду й подав апеляцію, вказавши, що за чинним законодавством та практикою Верховного Суду суд першої інстанції мав сам здійснити розрахунок заборгованості. В своїй апеляційній скарзі ПриватБанком було надано декілька посилань на постанови Верховного Суду.

Я проаналізував ці доводи й, виявилося, що вони не підходять до нашої справи, бо там різний предмет, різні обставини та різні моменти в справі, тобто практика ВС, на яку посилався ПриватБанк, не підходить. У підсумку, розглянувши всі обставини, апеляційний суд відмовляє банку в апеляції, вказавши, що попри те, що позивач (ПриватБанк) юридична особа з юридичним відділом в своєму штаті, представники банку повідомлені та поінформовані про норми процесуального права та принципи цивільного судочинства (принцип змагальності сторін, кожна сторона в цивільній справі має довести свою правоту). Окрім того, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення в справі, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. У свою чергу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданих у межах позовних вимог, на підставі доказів, наданих учасниками справ. Кожна сторона несе ризик негативних наслідків для себе, пов’язаних зі здійсненням чи не здійсненням процесуальних дій.

Відтак, апеляційний суд вказав, що хоча ПриватБанк і має юридичну службу, яка й мала надати позов та розрахунок заборгованості в матеріали справи, але банк не зробив цього, згідно з чим судам не вдалося розглянути справу по суті заявлених вимог. Це дало змогу суду першої інстанції та апеляційному суду цілком законно відмовити ПриватБанку в позовних вимогах. Так, апеляційний суд вказав: «апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення першої інстанції – без змін».

Читайте також: Що робити, якщо на вас оформили кредит – слушні поради від Судової влади

Я веду це до того, що отримавши позовну заяву від банку чи колекторів, не треба лякатися – підключайте адвоката, який спеціалізується з цих питань із необхідним досвідом.

Наостанок, трохи поговоримо про те, яких помилок найчастіше припускаються банки у кредитних справах? Скажу, дуже багато різних помилок. Є й часті та рідкісні. Мій сьогоднішній, наведений вище, приклад – рідкісна помилка, оскільки, як правило, після реструктуризації питання в банку до боржника відсутні. Також рідкісною помилкою є взаємозалік вимог.

До частих помилок відноситься: позовна давність (пропуск банком трирічного строку для стягнення тіла кредиту та один рік для неустойки (пеня, штраф); недоведеність боргу відповідними доказами; помилки в розрахунках заборгованості; не надання суду необхідних доказів (документів); припинення зобов’язання (боргового, іпотечного або поруки); переуступку боргу здійснено з порушеннями, наприклад, у банку чи колекторів не збереглися оригінали документів (після перепродажу боргу): кредитного договору, первинної бухгалтерської документації з оплатою, заборгованості, які можуть підтвердити факт кредитного зобов’язання; заміна сторони з помилками; помилки при видачі виконавчого напису нотаріуса та інші.

Що робити боржнику, якщо банк подав касаційну скаргу до ВС?

ПриватБанк зазвичай іде до кінця. Ще на стадії до подання позову до суду банк аналізує перспективу – їм це по кишені. Ризик касаційного перегляду високий. Але є таке поняття як «фільтри»: не кожна скарга, подана до Верховного Суду, підлягає розгляду та відкриттю касаційного провадження. Повинна бути обґрунтованість, у тому числі щодо відповідності чинній практиці ВС. Якщо цих умов буде дотримано в касаційній скарзі, то є ймовірність відкриття касаційного провадження. Якщо фінустанова ці підстави не покаже в скарзі, не буде доказів, нормативних обґрунтувань, то їй відмовлять у відкритті провадження.

Тому важливо контролювати хід справи, якщо буде відкрито провадження. Тоді в боржника є право: подати відзив на скаргу банку; надати додаткові письмові пояснення, наприклад, із посиланнями на нову судову практику Верховного Суду з аналогічних справ; залучити нові докази до справи (у деяких випадках); взяти безпосередню участь у розгляді або у режимі відеоконференції (в деяких випадках) тощо.

Які ще є способи перемогти кредиторів? Насправді підстав для перемоги ще більше, треба аналізувати кожен випадок конкретно, оскільки перемога над банком, колекторами, МФО – реальна!

Як діяти, коли дізнався про позов банку?

Рекомендую одразу: підключати адвоката, який спеціалізується на цих питаннях (звичайній людині важко ефективно захиститися, потрібен спеціаліст); читати та розуміти юридичні статті; підписатися на юридичні канали щодо кредитних правовідносин; дізнаватися про зміни в законодавстві; судову практику Верховного Суду з аналогічних справ, як вирішуються схожі відносини; підключитися до застосунку «ДІЯ», аби контролювати свої судові справи та виконавчі провадження.

Якщо ж банк захоче домовитися про все без суду, на яких умовах погоджуватися? Домовитися без суду – хороший варіант, тож треба домовлятися в разі такої можливості та на умовах, які підходять боржнику (у тому числі йти на компроміс). Суди затягуються надовго, витратна частина зростає як для боржника, так і для фінустанови. Останній при цьому потрібні «живі» гроші та швидке вирішення справи. Тому є можливість домовлятися за дисконт. Правда умови такої домовленості залежить від багатьох факторів: а) розмір боргу; б) чи був уже суд та результат розгляду справи; в) наявність іпотечного (заставного) майна; г) підстава виникнення боргу (рішення суду, виконавчий напис тощо); д) наявність виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, наприклад призначення електронних торгів арештованого майна СЕТАМ; е) наявність у боржника умов (бюджету) для домовленості; є) наявність адвоката, який зможе правильно підготуватися та оформити домовленість; з) банкрутство боржника-фізичної особи або реструктуризація боргу через суд іпотечного боржника.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути