Юридична практика
Покращення та не те: як армійцям хотіли підсунути «лажу»
У Законі України «Про публічні закупівлі» є чимало моментів, які можуть бути використані плутягами для того, щоб нажитися на бюджетних коштах. Так, у його статті 36 зазначено, що умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Начебто, все зрозуміло, але іноді за привабливим словом «покращення» може ховатися зовсім інше, в чому, наприклад, можна переконатися, знайомлячись із матеріалами справи за позовом Фастівського заводу технічних масел «Аріан» до Міністерства оборони України, яка була остаточно вирішена постановою Верховного Суду від 6.07.2021 р.
Читайте також: Коли природний газ купуватимуть, минаючи публічні закупівлі?
Історія з цим господарським спором почалася 21 листопада 2019 року, коли між військовим відомством і ТОВ «Аріан» було укладено договір про поставку мастильних засобів, а саме 40 тонн моторної універсальної оливи фірмового виробництва під назвою «Аріан дизель преміум» на загальну суму півтора мільйона гривень. Одержувачами були вказані чотири військові частини, а прийом товару мав проходити відповідно до двох нормативних актів, затверджених наказами МОУ: Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин та компонентів ракетного палива у Збройних Силах України та Інструкції з обліку військового майна у ЗСУ.
Мастило надійшло за адресою у визначені договором терміни, але там відмовилися його приймати, посилаючись на те, що «Аріан» привіз не той товар, який обіцяв: у специфікації було вказано, що олива має бути виготовлена за «Технічними умовами України № 20574128.002-98 зі змінами № 1–5», а на залізничні станції військових частин прибула олива, зроблена з тим же номером технічних умов, ось тільки зміни до них мали інший номер — заміть № 1–5 було 1–6. Саме це й стало причиною відмови прийняти поставлений товар. Якщо висловлюватися зовсім точно, то мастило все ж таки було розвантажено й розміщено на складах військових частин, але в режимі надання постачальнику платних послуг відповідального зберігання, а от Акти приймання-передачі товару підписані не були, а відтак не було й офіційної підстави для перерахунку грошей за нього. «Аріан» попервах пробував пояснити чиновникам МОУ, що насправді ним було поставлено товар вищої якості, аніж було обіцяно в договорі, та ще й без зміни ціни, але оскільки він так і не зумів достукатися до їхніх сердець, то подав до Господарського суду Києва позов, в якому просив зобов’язати міністерство прийняти товар.
Рішенням судді Сергія Балаца від 9 грудня 2020 року даний позов було задоволено. Позивач завбачливо прийшов до суду не з порожніми руками, а з двома експертними висновками — один з яких було зроблено приватним підприємством «Дісма», другий — фахівцями Київської торгово-промислової палати, в яких, зокрема, було написано, що поставлена олива має кращі фізико-хімічні характеристики, зокрема вищі значення щодо лужного числа, вмісту кальцію, цинку в порівнянні з оливою, прописаною в договорі, що свідчить про її покращену якість. Спираючись на ці докази, суддя вирішив, що даний випадок цілком підпадає під дію зазначеної вище статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак позовні вимоги «Аріану» є цілком обґрунтованими.
Інакше подивилися на цю ситуацію в Північному апеляційному господарському суді, де судді більш уважно вислухали аргументи іншої сторони. Як з’ясувалося, експертне дослідження було проведено, м’яко кажучи, однобоко: зосередившись на фізико-хімічних характеристиках, дослідники обійшли стороною експлуатаційні властивості оливи. Розхвалене у висновках експертів покращення показників спірної продукції відбулося за рахунок використання присадок моторної оливи, які збільшують її сульфатну зольність, надлишкова кількість якої збільшує нагароутворення, що, в свою чергу, негативно випливає на роботу автомобільно-військової техніки.
Виходячи з цього колегія суддів Північного АГС дійшли висновку, що дане порушення умов договору ніяк не підпадає під дію статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак рішення ГС Києва було скасоване й прийняте нове, яким у задоволенні позову ТОВ «Завод технічних масел «Аріан» до Міністерства оборони було відмовлено. За результатами розгляду касаційної скарги позивача Верховний Суд залишив постанову ПАГС без змін.
Костянтин ЮРЧЕНКО,
ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
