Юридична практика
Права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна (роз’яснення Центрального міжрегіонального управління юстиції)
Згідно українського законодавства, держава охороняє й захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Так, неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Зазначимо й те, що батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.
При вирішенні спору між батьками та малолітніми/ неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом. Майно, призначене для розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо) є власністю дитини. Майно, набуте батьками й дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. У разі виділу частки з майна, яке є в спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Звертаємо увагу на те, що батьки зобов’язані передати в користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Вони ж управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо ж малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.
Читайте також: Дитина має право стягнути через суд аліменти з батьків, які не можуть досягти згоди щодо сплати аліментів на її утримання
Водночас батьки (усиновлювачі) або опікуни малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування: відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації; видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини; вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (в тому числі шляхом зміни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, й лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
Підготував Артем Дмитренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
