Про дарування коштів, що знаходяться на рахунку в банку

У практиці Верховного Суду сформувалося, по суті два взаємовиключних підходи щодо допустимості укладення договору дарування коштів, які знаходяться на рахунку в банку.

Касаційний адміністративний суд вважає, що такий договір допустимий, але має бути реалізований, і обдаровуваний повинен вступити у фактичне володіння коштами, що знаходяться на рахунку дарувальника.

Читайте також: Ініціювання Chargeback є правом, а не обов’язком банку, і можливе лише до завершення транзакції в межах систем взаєморозрахунків за операціями з платіжних карт

Касаційний цивільний суд натомість зазначає, що за своєю правовою природою договір банківського вкладу передбачає, що банк приймає від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад). З внесенням вкладу до кредитної установи припиняється право власності вкладника на переданий вклад та виникають зобов`язальні відносини між банком та вкладником. Таким чином, вкладник не вправі розпоряджатися вкладом, внесеним на депозит банку, оскільки відносини власності у зв`язку з укладенням зазначеного договору трансформувалися у зобов`язально-правові відносини.

Обміркувавши викладене, касаційний суд зауважує, що:

– майнове право — це суб`єктивне цивільне право, спрямоване на майно, яке здатне до самостійного, незалежного від речі обороту як об`єкт цивільного права;

– майновими можуть бути як права на чужі речі, так і зобов`язальні за своєю сутністю права;

– під правом на вклад розуміється майнове зобов`язальне право вимоги, носієм якого виступає особа-вкладник (сторона договору банківського вкладу);

– дарування має бути спрямоване на збільшення майна обдаровуваного, що є безпосередньою метою договору дарування. Категорія «збільшення майна» охоплює й дарування не лише речей, а й майнових прав. Можуть бути такі способи дарування: а) передання дарувальником у власність обдаровуваного речі; б) передання обдаровуваному майнового права, що існує або виникне в майбутньому;

– парламентом розмежовано випадки, коли даруються дарувальником гроші (тобто ті які не знаходяться на рахунку в банку чи іншій фінансовій установі), та власне коли право на вклад (тобто, коли дарувальник дарує майнове зобов`язальне право);

– право вкладника за договором банківського вкладу є майновим зобов`язальним правом вимоги, що становить об`єкт цивільного обороту. Тому його дарування слід кваліфікувати як безоплатне відчуження майнового права, яке відповідає як конструкції договору дарування, так і загальним принципам приватного права;

– сучасна цивілістична доктрина виходить з того, що автономія волі учасників цивільних правовідносин є фундаментальною засадою приватного права. Цей підхід підтримується і практикою касаційного суду, який підкреслює, що завдання приватного права полягає у створенні умов для максимальної реалізації приватного інтересу особи. У цьому контексті констатація неможливості дарування права на вклад без прямої законодавчої підстави суперечила б диспозитивному характеру цивільно-правового регулювання;

Читайте також: Договір позики, за яким один із подружжя отримує гроші в борг, не потребує письмової згоди іншого з подружжя

– якщо дарувальник подарував обдаровуваному право на вклад (тобто, майнове зобов`язальне право) на підставі нотаріально посвідченого договору і помер, обдаровуваний, з урахуванням такої фундаментальної засади приватного права, як автономія волі, може реалізувати таке право на вклад після смерті дарувальника. Приватне право не повинно створювати для обдаровуваного штучні перешкоди в реалізації набутого ним майнового права на вклад.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути