Юридична практика
Про спадок на тимчасово непідконтрольній території України
Ірина ШАПОВАЛОВА,
керуючий партнер, юрист з питань господарського права, ІТ-права, корпоративного, фінансового, податкового, кримінального права у сфері економіки LLP
«IMM» London
В останні роки громадяни України зіткнулися з колапсом вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили по собі спадок. Перш за все варто зазначити, що ця процедура однакова як для переселенців, так і для тих, хто досі мешкає в Криму чи на окупованому сході України.
Отже, коротко про дії, які необхідно здійснити.
Оскільки документи про смерть людей, видані самопроголошеною владою так званих «ЛНР», «ДНР» та Криму на території, підконтрольній Україні, не визнаються, спадкоємці мають доводити цей факт у суді.
1. Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця в судовому порядку.
Для цього не потрібно мати довідку внутрішньо переміщеної особи або прописку. Згідно норм статті 257-1 Цивільного процесуального кодексу, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Іншими словами, із вказаною заявою можна звернутися до будь-якого місцевого суду на підконтрольній Україні території.
Які докази (документи) необхідно долучити до заяви:
1. Отримати відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) у видачі свідоцтва про смерть.
Така відмова видається одразу після письмової заяви до них про реєстрацію факту смерті за відсутності належних документів (як правило, родичам померлого видаються документи так званих «ДНР» та «ЛНР», а такі документи на підконтрольній Україні території не визнаються)
2. До заяви необхідно долучити докази факту смерті (медична довідка лікаря щодо факту смерті, документи, які свідчать про родинні відносини, за якими є право отримання свідоцтва про смерть);
3. Останнім етапом при зверненні до суду є сплата судового збору (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що в 2020 році складає 840 грн 80 коп.).
Зверніть увагу! Необхідно долучити всі наявні докази, оскільки така заява розглядається невідкладно, а також судовий збір не стягується за подання заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.
Після задоволення судом заяви, засвічену копію рішення подають до органу РАЦС. На підставі судового рішення РАЦС невідкладно вносить відповідний реєстраційний запис до реєстру та видає свідоцтво про смерть. При собі отримувачу свідоцтва необхідно мати власний паспорт та ідентифікаційний код.
2. Наступні дії: звернення до нотаріуса.
Отримавши свідоцтво про смерть встановленого зразка спадкоємець має звернутися до нотаріуса, згідно зі ст. 11 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18) і ст. 91 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18), якщо останнє місце проживання або основна частина нерухомого майна спадкодавця знаходиться в зоні АТО чи окупованому Криму, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємцем. Іншими словами, спадкоємці можуть звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній уряду території України із заявою про прийняття спадщини.
Звертаємо особливу увагу на терміни подання заяви. Зробити це необхідно не пізніше, ніж через 6 місяців з дати встановлення факту смерті, в інших випадках для отримання спадщини необхідно звертатися до суду для визначення додаткового строку прийняття спадщини. Вести спадкову справу може лише той нотаріус, в якого ви її відкривали. Ви можете подивитися, чи продовжує він свою діяльність на контрольованій території в Єдиному реєстрі нотаріусів.
У разі, якщо ваш нотаріус залишився працювати на непідконтрольній території, і там же знаходяться всі його нотаріальні архіви, звертатися до нього немає сенсу, оскільки його діяльність не визнається державою, а сам він не має доступу до державних реєстрів.
Джерело: Юридичний вісник України
