Що таке договір довічного утримання (догляду) та які ризики він може нести?

Згідно зі статтею 744 Цивільного кодексу України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, на заміну чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Читайте також: Разом з вимогою зобов’язати банк здійснити реструктуризацію боргу за кредитним договором позивач не має подавати окрему вимогу про визнання неправомірною відмови банку

Як правило, такому виду договору віддають перевагу особи, які потребують сторонньої допомоги, а саме самотні сімейні пари, люди похилого віку позбавлені опіки та піклування близьких та інші, з метою забезпечення собі утримання та (в тому числі) довічного догляду. Відчужувачем за договором довічного утримання (догляду) може бути будь-яка дієздатна фізична особа, яка досягла повноліття або юридична особа.

Договір довічного утримання (догляду) укладається письмово та посвідчується нотаріально. Недотримання даної вимоги тягне за собою визнання договору недійсним. Зауважимо, що право на нерухоме майно виникає з дня державної реєстрації такого права в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Важливо розуміти, що право власності набувача є обмеженим, оскільки він не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Читайте також: Закінчення строку контракту є самостійною підставою звільнення працівника, але в разі неповідомлення роботодавцем працівника про звільнення завчасно, контракт продовжується на новий строк

На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Доцільно зазначити й те, що втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем. Крім того, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. У разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений. Також цей договір припиняється зі смертю відчужувача.

Підготуавав Ілля Мороз,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути