Юридична практика
Шредер – не розкіш… Податкова служба розвіяла сумнів нотаріуса
Роз’яснення ДПС від 10.06.2025 р. № 3191/ІПК/99-00-24-03-03 викликає змішані почуття.
З одного боку, податківці прямо підтвердили: «фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус), має право включити витрати, понесені на придбання технічного засобу для подрібнення паперових листів (шредера) при визначенні сукупного чистого доходу». І це – добра новина. Особливо для тих, хто занадто буквально сприймає переліки витрат, які податківці вважають пов’язаними із нотаріальною діяльністю. Нагадаємо, переліки таких витрат наведено в:
Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС від 24.12.2012 № 1185 (далі – УПК № 1185);
Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 884 (далі – УПК № 884).
Згадки про шредер у цих консультаціях немає. Проте в роз’ясненні № 3191/ІПК/99-00-24-03-03 податківці пояснили, що шредер може розглядатися як канцелярське приладдя.
З іншого боку, те, що навіть такі витрати змушують платників податків сумніватися і шукати прямого підтвердження з боку контролюючих органів, є ознакою (однією з багатьох!) недосконалості вітчизняної податкової системи. Спроби скласти переліки на всі випадки життя приречені на провал, а надто тоді, коли їх складено за ініціативою та на розсуд самих податківців. У Податковому кодексі України, зокрема, у ст. 178 «Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність» лише зазначено, що «оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності». Отже, у ПКУ немає ані самих переліків витрат, ані доручення такі переліки скласти.
Читайте також: Нотаріус не є податковим агентом та не виконує його функції – НПУ
Хтось може заперечити: переліки – це конкретика, а конкретика додає впевненості. До того ж, УПК № 1185 та УПК № 884 містять переліки, які разом справді охоплюють більшість можливих витрат приватних нотаріусів. Крім того, деякі пункти переліків мають узагальнювальний характер, тобто, називають не конкретні предмети, а певну групу чи категорію. Як приклад можна навести те саме канцелярське приладдя, до якого податківці долучили і «наш» шредер.
Можна було б вважати, що самі по собі переліки є корисними (або, принаймні, не є шкідливими), якби практика не доводила інше. Часто-густо податківці використовують переліки для заборони визнання певних витрат в цілях оподаткування. У таких випадках варто згадати про судову практику щодо витрат самозайнятих осіб і правові висновки Верховного суду із зазначеного питання (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 у справі № 640/20551/20, постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 809/4194/15, від 27.09.2022 у справі № 813/8363/14 тощо).
Читайте також: Виплати самозайнятим особам. Яка довідка звільняє від податків?
Висновки судів щодо витрат, здійснюваних у межах незалежної професійної діяльності:
- з огляду на загальне описове визначення витрат незалежної професійної діяльності, наведене у п. 178.3 ПКУ, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати здійснені витрати за критеріями можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг) у незалежній професійній діяльності, ділової мети їх придбання, впливу цих витрат на отримання доходу, й за умови відповідності таким критеріям придбані товари (роботи, послуги) й здійснені витрати слід вважати такими, що необхідні для провадження незалежної професійної діяльності;
- визначальною ознакою витрат, пов’язаних із незалежною професійною діяльністю, є те, що вони спрямовані саме на забезпечення здійснення такої діяльності, тобто за умови їх здійснення відбуваються певні якісні зміни у провадженні незалежної професійної діяльності (матеріально-технічне забезпечення, охорона, оренда чи ремонт офісу тощо).
Висновки судів щодо узагальнюючих податкових консультацій: узагальнюючі консультації мають рекомендаційний характер, наведені в них переліки не є вичерпними, що свідчить про можливе віднесення до необхідних витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони відповідають вимогам п. 178.3 ПКУ;
До речі, передплата пакетів системи Lex також належить до витрат, безпосередньо пов’язаних із нотаріальною діяльністю, навіть якщо орієнтуватися на узагальнюючі податкові консультації, адже в УПК № 1185 є окремий пункт «програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства».
Ірина Назарбаєва,
консультантка з питань оподаткування й
бухгалтерського обліку ActiveLex
