Юридична практика
Визнання торгів недійсними. СЕТАМ за зміст інформації не відповідає

Верховний Суд вже висловив понад 100 правових висновків у справах про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними, розібравши, ймовірно, всі варіанти спорів між набувачами майна і колишніми власниками, які втратили його через борги.
Ключові висновки згадано у щойно розміщеній на платформі Lex процедурі «Визнання електронних торгів недійсними», яка містить алгоритм судового оскарження результатів торгів.
Найбільш поширеними підставами оскарження є порушення закону при проведенні торгів, що означає – порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 29 вересня 2016 № 2831/5, та неправильне визначення правового статусу майна чи його вартості.
Щодо останнього, то утвердився висновок, що саме виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а власне електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить їх організатор. Однак, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором торгів не здійснюється. За інформацію, яка вноситься до «СЕТАМ» відповідають виконавці – державні чи приватні. (Див., зокрема постанову ВС у справі № 372/3161/18).