Юридична практика
Заходи впливу. Як забезпечується виконання адміністративних актів
Адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом. Однак способи виконання таких актів можуть відрізнятись залежно від їх характеру.
Сприяючі адміністративні акти зазвичай виконуються добровільно, тоді як обтяжуючі – адміністративні рішення, які накладають на фізичних чи юридичних осіб певні обов’язки – можуть вимагати примусових заходів впливу. Закон про адміністративну процедуру (ЗАП) передбачає, що виконання адміністративного акта може бути забезпечене адміністративним органом шляхом застосування заходів впливу. Заходи впливу – це правові важелі впливу на зобов’язаних осіб (адресатів адміністративного акта), які дозволяють забезпечити примусове виконання адміністративного акта, тобто дають змогу досягти мети, поставленої врегулюванням справи за його допомогою.
Закон передбачає три основні види таких заходів:
1. Виконання дій за рахунок зобов’язаної особи. Якщо особа не виконує вимоги адміністративного акта, адмінорган може самостійно виконати необхідні дії або залучити третю сторону для їх виконання. У такому випадку витрати на виконання покладаються на зобов’язану особу. Це можливо лише у випадках, коли дії, пов’язані з виконанням адміністративного акту, не потребують особистої участі зобов’язаної особи. Наприклад, знесення незаконно побудованих споруд, що може бути здійснено іншими особами за дорученням адміністративного органу.
2. Грошове стягнення. У ситуаціях, коли покладені на особу зобов’язання можуть бути виконані лише особисто зобов’язаною особою, і вона свідомо не виконує ці зобов’язання у встановлений строк, адміністративний орган може накласти грошове стягнення, яке має на меті не покарання зобов’язаної особи, а стимулювання виконання покладеного на неї зобов’язання або утримання від дій. Якщо особа продовжує ухилятися від його виконання, розмір грошового стягнення може бути подвоєний. Він варіюється від 70 до 530 неоподатковуваних мінімумів для фізичних осіб (від 1 190 до 9 010 грн) та від 175 до 1 765 неоподатковуваних мінімумів для юридичних осіб (від 2 975 до 30 005 грн).
3. Безпосередній вплив. Якщо перші два заходи не можуть досягти мети адмінакта або в силу об’єктивних обставин не можуть бути застосовані, адміністративний орган має право застосувати безпосередній вплив до зобов’язаної особи, якщо спеціальним законом йому надані відповідні повноваження. В разі, якщо адміноргану законом не надані повноваження щодо застосування безпосереднього впливу, за його зверненням адмінакт виконується іншим органом, який має відповідні повноваження. Прикладом застосування безпосереднього впливу може бути примусове переміщення особи з аварійної будівлі. Також можливе використання примусових заходів під час карантину, коли обмежується свобода пересування або здійснюється примусова ізоляція особи.
Оскарження заходів впливу. Зобов’язана особа може подати скаргу щодо рішення про застосування заходу (заходів) впливу. Така скарга може бути подана виключно щодо часу, місця або виду заходу впливу. Подається вона протягом 5 робочих днів із дня доведення до відома зобов’язаної особи рішення про застосування заходу впливу. Подання скарги зупиняє виконання заходу впливу до завершення її розгляду по суті. Рішення щодо такої скарги приймається органом розгляду скарги протягом 10 календарних днів з дня її отримання. Рішення адміноргану щодо застосування заходу впливу може бути оскаржено до суду
Джерело: Юридичний вісник України
