Юридична практика
Зворотна сила закону
Світлана Глущенко, адвокатка, радниця VB Partners, докторка юридичних наук, екс-заступниця міністра юстиції
Чому справи окремих страховиків – сигнал для всього регульованого бізнесу?
У чому суть проблеми?
Як відомо, з початку 2024 року страхові компанії працюють у нових регуляторних умовах. Закон «Про страхування» розширив повноваження Національного банку, зокрема дозволив йому не лише відкликати ліцензії, а й звертатися до суду з позовом про ліквідацію страховика. Ці новації логічні в рамках посилення вимог до фінансової стійкості та прозорості. Проте їх застосування на стику старих і нових норм уже створює правову колізію, яка заслуговує на увагу ширшого кола бізнесу – не лише страхового. Уточнимо ще раз, НБУ отримав право подавати позови про примусову ліквідацію страховиків з 1 січня 2024 року. Водночас є випадки, коли підстави для анулювання ліцензій виникли ще до набрання чинності новим законом, а відповідні рішення прийняті вже в 2024 році. За логікою регулятора, ліквідація є не заходом впливу, а процедурним наслідком відкликання ліцензії. Тому момент вчинення порушення не має значення.
А от із точки зору загальних правових принципів – має. Адже відповідальність компанії повинна визначатися на підставі тих норм, які діяли на момент порушення. Це – загальний постулат притягнення до відповідальності в силу як Конституції, так і перехідних положень нового закону про фінансові послуги. До 2024 року чинне законодавство не передбачало, що анулювання ліцензії автоматично тягне ліквідацію компанії. Ані акціонери, ані керівництво не втрачали контроль над бізнесом, навіть залишаючись без ліцензії. Тільки новий закон вперше пов’язав ці дві дії – відкликання ліцензій та ліквідацію бізнесу – у прямий причинно-наслідковий зв’язок.
Чому це має значення?
Приклад: страховик допустив порушення 1 серпня 2023 року. У НБУ є 6 місяців на ухвалення рішення про відкликання ліцензії, тобто до 2 лютого 2024 року. Якщо рішення ухвалене до кінця 2023-го – ліквідація не застосовується. Якщо вже у 2024-му – подається позов. Тобто фактичні обставини щодо цього страховика не змінюються. Проте лише від дати ухвалення рішення залежить, чи втрачає компанія юридичний статус. Це, без перебільшення, створює важливий правовий прецедент.
Судова практика: поки без єдності
Станом на сьогодні позиції Верховного Суду щодо таких справ немає. Суди першої інстанції переважно відмовляють у задоволенні позовів, спираючись на принцип незворотності дії норм у часі. Апеляційні суди іноді скасовують ці рішення, виходячи з формальної логіки: якщо рішення про відкликання ухвалене в 2024 році, то діє вже новий закон. Зі своєї практики наша команда вже захистила інтереси акціонерів столичної страхової компанії в двох судових інстанціях. Остаточне слово за Верховним Судом. Його висновок стане орієнтиром не лише для страхового, а й для інших регульованих ринків.
Чому це варто знати бізнесу?
Ідеться не лише про страхові компанії. Подібна логіка може бути застосована в будь-якій сфері, де існує ліцензування або регуляторний нагляд: банківській, фінансовій, інвестиційній, енергетичній. Якщо нові правила почнуть застосовувати до порушень, що відбулися раніше, – це створює правову невизначеність і ще більше шкодить інвестиційній привабливості країни в уже існуючому кризовому стані.
Як на мій погляд, правила відповідальності мають бути зрозумілими та передбачуваними. Бізнес повинен знати, за що та в який спосіб його можуть притягнути до відповідальності та, врешті, примусово ліквідувати. І тому ці, нехай і поодинокі кейси, заслуговують на увагу сьогодні, аби не перетворитися на загальну практику завтра.
Джерело: Юридичний вісник України
