Законодавство
13 видів порушень академічної доброчесності
Верховна Рада прийняла Закон (законопроект № 10392), який визначає основні принципи і правила академічної доброчесності, правові та організаційні механізми її формування та забезпечення, основні ознаки і види порушень академічної доброчесності та заходи реагування на такі порушення.
Читайте також: Правове забезпечення функціонування наукової сфери: сучасні реалії
Зокрема встановлюється принцип презумпції академічної доброчесності та визначаються такі види порушень академічної доброчесності:
1) відчуження авторства;
2) академічний плагіат;
3) приписування авторства;
4) самоплагіат;
5) фабрикація;
6) фальсифікація;
7) недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом;
8) недоброчесне оцінювання;
9) несамостійне виконання завдання;
10) недозволена допомога;
11) академічний саботаж;
12) схиляння до порушення академічної доброчесності;
13) інституційні порушення академічної доброчесності.
До того ж передбачається, що у разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис згідно з вимогами щодо оформлення та/або оприлюднення відповідних академічних творів, визначених відповідним суб’єктом академічної діяльності.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.







