Connect with us

Законодавство

20% Фонду регіонального розвитку піде на інфраструктуру в сільській місцевості

Дата публікації:

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку» № 4200 та звернувся до Комітету з питань бюджету, щоб він якнайшвидше розглянув його на своєму засіданні.

Законопроектом, зокрема визначається, що ДФРР має бути головним інвестиційним інструментом Уряду і на нього має спрямовуватись не менше 3% прогнозованого доходу Держбюджету.

Також пропонується:

  • поступово збільшити обсяг державного фонду регіонального розвитку з 2022 р. – до не менше 2%, а з 2023 р. – не менше 3% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період;
  • забезпечити прогнозованість процесу визначення обсягу ДФРР;
  • запровадити відкриту конкуренцію між проектами, які подаються на фінансування за рахунок ДФРР (фінансування лише через прозорі конкурсні процедури та за умови доведеної економічної або соціальної ефективності);
  • спрямувати кошти ДФРР виключно на реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку;
  • скасувати більшість квот розподілу коштів ДФРР;
  • запровадити нові прозорі порядки відбору проектів та програм регіонального розвитку, які можуть фінансуватися за рахунок коштів ДФРР, зокрема через онлайн-платформу;
  • надати можливість залучати додаткові кошти до ДФРР за рахунок програм допомоги ЄС, донорів, МФО.

«Мінрегіон вважає доцільним фінансування проектів регіонального розвитку тільки у разі їх відповідності Державній стратегії регіонального розвитку (50% ДФРР) або регіональним стратегіям розвитку (30% ДФРР). Також у контексті завершення адміністративно-територіальної реформи Мінрегіон пропонує спрямувати частину коштів ДФРР на підтримку інфраструктури в сільській місцевості територіальних громад (20% ДФРР)», – зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

Законодавство

Чорнобильці не платитимуть консульський збір за вчинення нотаріальних дій за кордоном

Опубліковано

on

Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг окремим категоріям громадян України, що звертаються за вчиненням консульських дій» № 4539.

Доповненням до ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що за оформлення в закордонних дипломатичних установах України паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2, особам з інвалідністю І та ІІ груп та дітям з інвалідністю консульський збір не справляється.

Також доповненням до ст. 38 Закону України «Про нотаріат» визначено, що за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненнями осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2, осіб з інвалідністю І та ІІ груп та дітей з інвалідністю консульський збір не справляється.

Читати далі

Законодавство

До двох років позбавлення волі за декларування недостовірної інформації чи неподання декларації

Опубліковано

on

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 4651.

«Проектом Закону пропонується посилити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання декларації шляхом підвищення розмірів санкцій та введення такого виду покарання за вчинення певних кримінальних правопорушень, як обмеження чи позбавлення волі на строк до двох років», – прокоментував Міністр юстиції Денис Малюська.

За його словами, аби порушники не змогли уникнути кримінальної відповідальності через застосування інститутів звільнення від неї у зв’язку з дійовим каяттям, передачею особи на поруки, зміною обстановки, меншими строками давності, кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 366-2 та 366-3, віднесено до корупційних кримінальних.

Окрім того, наразі суб’єктами адміністративної та кримінальної відповідальності за неправдиві відомості у декларації визначають лише осіб, які обіймають посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи прирівняних до них осіб на момент подання декларації. Натомість на осіб, які припиняють чи припинили виконання вказаних повноважень, обмеження Закону «Про запобігання корупції» не поширюються, адже на момент подання декларації вони не мають статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Проектом ці положення врегульовано, а саме – внесено зміни до примітки ст. 172-6 КУпАП і примітки ст. 366-2 КК України задля уточнення хто є суб’єктом відповідних правопорушень.

При цьому суб’єктами правопорушень у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані визнаються службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків.

Читати далі

Законодавство

Резиденти «Дія Сіті» – лише юридичні особи, зареєстровані в Україні

Опубліковано

on

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4303, яким визначаються організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму для ІТ-галузі – «Дія Сіті».

Так, пропонується запровадити низку заходів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки, зокрема:

  • свобода діяльності (всі резиденти мають право самостійно здійснювати господарську діяльність, а також обирати форми її організації та форми співпраці з третіми особами);
  • невтручання держави;
  • презумпція правомірності діяльності резидентів;
  • стабільність – режим запроваджується на 15 років;
  • формальний характер процедури набуття статусу резидента;
  • нова форма співпраці між компаніями та фахівцями – гіг-контракти;
  • додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність та інвестицій.

Як інформує Міністерство цифрової трансформації, участь у «Дія Сіті» буде добровільною, кожен учасник ринку матиме свободу вибору – режим «Дія City» чи звичайні умови праці.

Вплив держави на резидентів зведений до мінімуму, також визначені критерії вступу – резидентами можуть стати лише юридичні особи, зареєстровані за українським законодавством.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram