5 класів екологічного стану поверхневої води

Набрав чинності наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод» від 14 січня 2019 р. № 5.

Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод здійснюється за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками, які узагальнено характеризують стан води.

Екологічний стан масиву поверхневих вод класифікують за 5 класами, кожен з яких позначається своїм кольором:

• I клас – «відмінний» – позначається синім кольором;
• II клас «добрий» – зеленим кольором;
• III клас «задовільний» – жовтим кольором;
• IV клас «поганий» – помаранчевим кольором;
• V клас «дуже поганий» – червоним кольором.

Кожен з показників води (хімічний, біологічний, тощо) повинен бути оцінений з визначенням індивідуального класу шляхом зіставлення його значення з граничними значеннями класів, встановленими у типоспецифічній класифікації (для кожного типу масиву), яка розробляється на основі екологічного нормативу якості води.

Клас екологічного стану масиву поверхневих вод за кожним з показників визначається за найгіршим показником.

Визначення екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву здійснюється за визначеними показниками, які встановлені для природніх поверхневих вод. Клас потенціалу штучних (змінених) вод відповідає вищевказаним класам, проте не має в своєму показнику І класу екологічного стану.

Так, масив поверхневих вод має стан «добрий», якщо його екологічний та хімічний стан мають таку ж оцінку, а стан штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод «добрий», якщо має «добрий» екологічний потенціал та хімічний стан.

Віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів здійснюється для кожного масиву поверхневих вод окремо і включає:

• аналіз зміни в часі показників, що визначають стан масиву поверхневих вод;
• графічну або статистичну обробку даних моніторингу;
• визначення тенденцій у зміні стану масиву поверхневих вод;
• оцінку довгострокових змін референційних умов (відображають стан довкілля за відсутності або за мінімального антропогенного впливу) і змін, викликаних антропогенним впливом;
• оцінку основних антропогенних впливів на стан масиву поверхневих вод;
• оцінку водокористування.

Поділитися

Твітнути