Законодавство
5 способів обов’язкової перевірки відомостей щодо депортації або примусового переміщення дитини
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 р. № 1240» від 11 квітня 2025 р. № 423.
Зокрема новими п. 17-1 – 17-5 Порядку створення, ведення, доступу до Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою від 29 жовтня 2024 р. № 1240, передбачено, що публічний реєстратор після надходження до Мін’юсту відомостей щодо дітей, які могли бути депортовані або примусово переміщені у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, проводить збір, аналіз та перевірку таких відомостей, за результатом яких з використанням програмних засобів Реєстру відомостей щодо депортованих дітей формує особову справу дитини.
Умовою для формування особової справи дитини є наявність відомостей, достатніх для ідентифікації дитини (зокрема прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження), а також щодо можливої депортації або примусового переміщення дитини у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України від одного з джерел, визначених п. 17 цього Порядку.
У разі надходження відомостей щодо депортації або примусового переміщення дитини перед формуванням особової справи дитини такі відомості підлягають обов’язковій перевірці шляхом застосування таких способів:
– з’ясування джерел надходження відомостей (відомості надходять від джерел, визначених п. 17 цього Порядку);
– пошук підтверджень відомостей шляхом здійснення відповідних запитів, зокрема до міжнародних організацій;
– аналіз змісту отриманих відомостей;
– технічні (автоматизовані) способи перевірки відомостей (забезпечується шляхом здійснення запитів до держателів реєстрів, баз даних тощо);
– узгодження інформації, зокрема шляхом проведення аналізу отриманих відомостей з метою виявлення можливих розбіжностей щодо відомостей, отриманих з різних джерел. У разі наявності розбіжностей у відомостях щодо однієї дитини перевага надається інформації, наданій державним органом, до компетенції якого належить відповідне питання.
З метою підтвердження відомостей публічний реєстратор може робити запити для отримання додаткових відомостей. Під час здійснення заходів щодо перевірки відомостей публічний реєстратор може отримувати в установленому порядку відомості про дитину з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз даних, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації дитини.
До особової справи дитини вносяться відомості, передбачені п. 23 цього Порядку.
Особова справа дитини формується з присвоєнням їй реєстрового номера, фіксацією дати та часу її формування.
Після формування особової справи дитини публічний реєстратор подає таку справу на розгляд Міжвідомчої комісії з питань верифікації відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України.
Міжвідомча комісія на своєму засіданні розглядає питання про верифікацію (підтвердження) достовірності факту депортації або примусового переміщення дітей у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України та діє відповідно до Положення про Міжвідомчу комісію з питань верифікації відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою від 29 жовтня 2024 р. № 1240.
За результатами розгляду Міжвідомчою комісією питання про верифікацію (підтвердження) відомостей щодо дітей та надання нею пропозицій про таку верифікацію відповідні пропозиції фіксуються у протоколі.
Інформація про верифікацію (підтвердження) достовірності факту депортації або примусового переміщення дітей у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України до Реєстру відомостей щодо депортованих дітей вноситься публічними реєстраторами протягом десяти днів з дня розгляду відповідного питання Міжвідомчою комісією.
У разі коли щодо окремої дитини чи дітей Міжвідомчою комісією не надано пропозиції про верифікацію (підтвердження), зазначений факт фіксується у протоколі.
У разі отримання (надходження) додаткових відомостей щодо відповідної дитини питання про верифікацію (підтвердження) достовірності факту її депортації або примусового переміщення у зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України повторно виноситься на засідання Міжвідомчої комісії.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
