Адвокатська номенклатура – проти покарання адвокатів за колабораціонізм

Члени Ради адвокатів України під час засідання 23 жовтня оцінили (курсив – авт.) проект Закону № 10136 від 09.10.2023 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за деякі злочини проти основ національної безпеки України».

Так про обговорення законопроекту пише невідомий автор на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України в розлогому повідомленні «Заборона адвокатської діяльності та ТОТ є посяганням на суверенітет, – думка».

Читайте також: Самоврядність без запобіжника, або Авторитарна «сокира» керівництва НААУ

Така думка, хоч поки і не сформульована як офіційна позиція верховного адвокатського органу, очевидно відображує його ставлення до проблеми співпраці адвокатів з окупантським «правосуддям» та іншими «гілками влади» на захоплених територіях України:

«У законопроекті №10136 фактично закладений меседж про те, що адвокати, які беруть участь у судових засіданнях на окупованих територіях, легалізують суди, владу країни-агресора, – зауважила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова. – Втім ми не повинні забувати, що йдеться передусім про більш пріоритетну функцію, яку здійснюють адвокати на ТОТ – функцію захисту прав людей. Невже автори законодавчої ініціативи про це навіть не задумуються?».

Читайте також: Чи допустима незмінність керівного складу НААУ?

Попри те, що висловлених уголос думок Л. Ізовітової в НААУ/РАУ вже років десять ніхто не оспорює і сумнівам не піддає (а ті, хто оспорював чи піддавав, давно вже відсутні в адвокатських органах, а багато хто – і в адвокатських лавах), ця «думка» викликає як мінімум два простих запитання:

• До яких «судових і владних органів» на тимчасово окупованих територіях може звертатися громадянин України за захистом своїх прав, у тому числі послуговуючись правовою допомогою адвоката?
• На які норми права моє посилатися адвокат, здійснюючи захист клієнта на тимчасово окупованих територіях перед тамтешніми окупаційними «органами»?

Відповіді ні ці запитання навряд чи можна приховати за тим солодким для РАУ пафосним словесним димом про відокремленість адвокатури як інституту від держави та її органів чи конституційну гарантію права кожного на правничу допомогу, адже 1) ні до яких окупаційних «органів» громадяни України за захистом своїх прав звернутися не можуть, а якщо хто і звернеться, то такий «захист» вони не здійснюватимуть за законодавством України, 2) захищаючи клієнта перед тими «органами», адвокат на ТОТ може посилатися тільки на законодавство країни-агресора, що неприпустимо з погляду законодавства України і фактично є легітимізацією окупаційної влади з її «правосуддям».

Те, що окуповані території є українськими за законодавством України, суті становища не змінюють – закони України там зараз не можуть бути застосовані.

Читайте також: «Коронавірус» адвокатури. Хто винен і що робити?

Згідно з Присягою адвоката України адвокат має «… чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України…”.

Тому, будь-яка взаємодія з окупаційною «владою» і статусі адвоката, як і подання адвокатом в інтересах клієнта документів із посиланням на законодавство країни-агресора, утворюють не лише склад злочину колабораційної діяльності, як він визначений у запропонованій законопроектом № 10136 редакції ст. 111-1 КК України, а й порушення Присяги адвоката України.

Оцінка ж законопроекту учасниками засідання РАУ лише зайвий раз відтворює ту узвичаєну доволі підозріливу практику поблажливості (якщо не підтримки) до сепаратистів і відвертих ворогів України, яка виявилася в тому, що, чимало зрадників, які давно вірою і правдою служать «законам» ЛНР/ДНР не лише як адвокати, а й в тамтешніх «органах», дотепер зберегли статус українських адвокатів попри неодноразові звернення до НААУ/РАУ з вимогами позбавити їх такого статусу. Кожного заявники отримували відписки, по вінця наповнені пафосом про торжество закону і верховенство права.

З відомих персонажів, Віктора Медведчука позбавили адвокатського статусу лише 24 травня 2023 р.,  а втікач – колишній поплічник Л. Ізовітової по ВРЮ Андрій Портнов та втікачка-російська пропагандистка Тетяна Монтян і досі числяться серед українських адвокатів (див. Реєстр адвокатів України).

Імовірно, ця атака на законопроект № 10136 є спробою закласти підмурівок під майбутнє виправдання адвокатів – колабораціоністів.

Отакі пріоритети…

Леонід Лазебний, журналіст, головний редактор Activelex

Поділитися

Твітнути