Законодавство
Академічна доброчесність: чи будуть відраховувати за плагіат?
Верховна Рада України планує посилити покарання за порушення академічної доброчесності.
Це передбачає законопроект № 10392 «Про академічну доброчесність», який парламент підтримав у першому читанні 6 червня. Які вимоги він передбачає та як працюватиме? Про це журналісти розпитали в народного депутата, голови комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака.
Чому цей законопроект є важливим для суспільства?
Зазначимо й те, що проблема недоброчесності, зокрема плагіату в освітньому і науковому середовищах, існує давно. Ті, хто порушив принципи академічної доброчесності, часто не несуть відповідальність за крадіжку чужих ідей, адже й досі не існує механізму, який би остаточно врегулював це питання.
Читайте також: Грант до 25 000 грн від держави на здобуття вищої освіти
Нагадаємо, раніше плагіат виявляли в наукових роботах міністра освіти і науки Оксена Лісового, колишнього очільника МОН Сергія Шкарлета, ректора Полтавської політехніки Володимира Онищенка, директора Інституту модернізації змісту освіти МОН Євгена Баженкова та багатьох інших.
Після цих звинувачень у плагіаті О. Лісовий став першим високопосадовцем, хто відмовився від наукового ступеня добровільно.
Законопроект про академічну доброчесність має на меті сприяти розбудові саме культури академічної доброчесності в усіх закладах освіти і наукових установах. Зокрема, підвищенню якості освіти, формуванню в молоді фундаменту, що забезпечить економічне зростання суспільства, зниження рівня корупції, збільшить повагу та довіру до результатів інтелектуальної праці. «Високий рівень обману в усіх його проявах в суспільному житті призводить до недовіри до держави, партнерів по бізнесу, підлеглих тощо. Як наслідок, гальмується розвиток держави. Доброчесність – основа довіри громадян один до одного і до державних інституцій, це захист інтересів суспільства», – наголосив народний депутат Сергій Бабак.
Що передбачається?
Проект закону поширюється на здобувачів усіх рівнів освіти, а також наукову, освітню, видавничу сфери, експертну діяльність і проведення конкурсів у сфері освіти та науки.
Законопроект містить ширший перелік правопорушень академічної доброчесності, порівняно із Законом «Про освіту». Стаття 18 законопроекту основними видами порушень визначає: відчуження авторства, академічний плагіат, приписування авторства, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, недоброчесне оцінювання результатів навчання, несамостійне виконання завдання, недозволена допомога, академічний саботаж, схиляння до порушення академічної доброчесності, інституційні порушення академічної доброчесності.
Законопроект також врегульовує питання використання штучного інтелекту в наукових роботах. Згідно з документом, особа не може вважатися автором академічного твору чи його частини, якщо він згенерований комп’ютерною програмою.
Як зазначив Сергій Бабак, це – перший та єдиний такий законопроект. Над ним депутати та фахівці в цій сфері працювали понад 4 роки і за цей час він істотно змінився, порівняно з початковими напрацюваннями. Наразі ж є лише окремі норми в законах «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», які частково вирішують наявні проблеми.
Чому важливо ухвалити законопроект про академічну доброчесність?
Документ має на меті сприяти розбудові культури академічної доброчесності в усіх закладах освіти і наукових установах. «Якщо ми говоримо про виявлені ознаки порушення академічної доброчесності в дисертаційних дослідженнях, то законопроект передбачає наявність уповноваженого в закладі освіти, науковій установі органу, до якого можна буде звертатися з такими питаннями.
Читайте також: Відтерміновано взяття на військовий облік для вступу до закладів освіти громадян з окупованих територій та територій бойових дій
Якщо ж ознаки порушення академічної доброчесності виявили під час конкурсу, то на це треба вказати його організаторам», – зазначив депутат.
Нагадаємо, наразі скарги на можливу академічну недоброчесність у дисертаціях можуть розглядати Міністерство освіти та науки України та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) – залежно від наукового ступеня, що був присуджений. Натомість вказаний проект закону пропонує передати такі повноваження закладам освіти та науковим установам. Для цього вони мають запровадити систему, яка виявлятиме порушення академічної доброчесності, розглядатиме відповідні справи та застосовувати санкції щодо порушників. Законопроект передбачає, що повідомлення про порушення академічної доброчесності може бути анонімним. Крім того, визначено захист персональних даних при оприлюдненні інформації, що стосується звернень про порушення та їхнього розгляду.
Якщо ж людина не визнає факту порушення, а її притягають до відповідальності, то вона має право це оскаржити і брати участь у розгляді справи. Законопроектом передбачені такі заходи реагування на порушення академічної недоброчесності, як проведення виховних або інституційних заходів чи притягнення до академічної та/або дисциплінарної відповідальності.
Підготувала Надія Бондаренко,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
