Законодавство
Декларування і реєстрацію місця проживання уніфіковано із Законом про адмінпроцедуру
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» від 17 грудня 2025 р. № 1665.
Новим абзацом п. 90 Порядку, затвердженого постановою від 7 лютого 2022 р. № 265, визначено, що під час прийняття рішення про відмову в декларуванні/реєстрації/знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України «Про адміністративну процедуру» щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.
До того ж змінами до п. 91, 92, 97, 98 і 99 цього Порядку уточнено, що у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом, відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи визнаються недійсними та скасовуються органом реєстрації.
У разі виявлення реєстраційних дій, проведених з порушенням вимог, встановлених законом, керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав для декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи та за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.
Під час прийняття рішення про скасування відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України «Про адміністративну процедуру» щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.
У разі підтвердження порушення відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи визнаються недійсними та скасовуються органом реєстрації.
У разі визнання ДМС паспортного документа особи недійсним з підстав оформлення такого документа з порушенням вимог законодавства або припинення дії актового запису цивільного стану Мін’юстом до органу реєстрації надсилається відповідне повідомлення про необхідність визнання недійсними та скасування відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), якщо реєстраційні дії здійснені на підставі такого документа.
Одночасно із визнанням недійсними та скасуванням відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) осіб, які на день декларування/реєстрації місця проживання (перебування) або зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) були батьками або іншими законними представниками дитини, місце проживання яких задеклароване/зареєстроване або зняте із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) одночасно з такими батьками або іншими законними представниками дітей, також визнаються недійсними та скасовуються відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини, в тому числі у разі, коли на день визнання недійсними та скасування таких відомостей вона досягла повноліття, якщо такі реєстраційні дії здійснені на підставі паспортного документа особи, зазначеного в п. 98 цього Порядку.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
