Законодавство
Депутатська «оптимізація»: аргументи влади й реакція опозиції
Дмитро Черетун, експерт
На початку цього місяця (4 лютого), як відомо, Верховна Рада зробила крок до скорочення чисельності народних депутатів. Парламент 236-ма голосами попередньо схвалив проект змін до Конституції України щодо зменшення свого складу з 450 до 300 депутатів. Окрім того, законопроект №1017 закріплює в основному законі пропорційну систему на парламентських виборах та обов’язок для кандидата в народні депутати володіти державною мовою. Ініціатор змін — Президент Володимир Зеленський.
Чому саме 300 народних депутатів? У пояснювальній записці до законопроекту відповіді на це запитання не знайти. А от на словах у «Слузі народу» посилаються на результати всеукраїнського референдуму 2000 року, проголошеного Президентом Леонідом Кучмою за «народною ініціативою» (хоча є підстави вважати, що його організували з метою дати тодішньому главі держави більше влади). Нагадаю, тоді 26,7 млн громадян (89,9%) проголосували за зменшення кількості народних депутатів із 450 до 300 осіб (це було одне з чотирьох запитань, винесених на референдум). Проте цим результатам народного волевиявлення не судилося бути втіленими в життя: їх не підтримала Верховна Рада.
Варто зазначити, що згаданий референдум критикували, в тому числі, й міжнародні інституції — як за формулювання запитань, так і за методи організації волевиявлення. Та незважаючи на недоліки референдуму-2000, чинна влада України в своєму бажанні скоротити кількість народних обранців апелює саме до результатів голосування 20-річної давнини. «Можна по-різному відноситися до всеукраїнського референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 року, але Народ України сказав своє слово, що він хоче бачити в парламенті саме 300 народних депутатів. А тому ухваленням цього закону ми фактично імплементуємо волю Українського народу, яка була висловлена на вільному всеукраїнському референдумі і яку ніхто на сьогоднішній день не поставив під сумнів», — заявив представник президента в Конституційному суді України, депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський на засіданні ВРУ 4 лютого.
Формула «кубічного кореня»
Водночас колега Веніславського по фракції, заступниця голови комітету Верховної Ради з питань правової політики Ольга Совгиря послалася на результати проведеної урядом оцінки наявного населення України.
«Є науково доведена формула, вона називається формула Таагепера і Шугарта, або «кубічного кореня», відповідно до якої при кількості населення в державі, яка на сьогодні приблизно дорівнює 37 мільйонів громадян, кількість парламентарів має становити 300, максимум 320 народних депутатів. Це — теорія конституційного права. Це — базові речі», — наголосила О. Совгиря, згадавши про висновок Венеційської комісії № 662/2012, згідно з яким «не передбачено жодної загальноприйнятої формули співвідношення між кількістю мандатів та чисельністю населення». Також Совгиря навела приклади Італії та Литви, де нещодавно зменшили кількість депутатів у парламентах.
Реакція опозиції
Як і очікувалося, майже всі опозиційні фракції та групи розкритикували запропоновані Президентом зміни до Конституції, критики знайшлися й у лавах «Слуги народу». Зокрема, лунали думки про популістичність ідеї скорочення кількості народних депутатів. Окрім того, «слуг»-членів комітету ВРУ з питань правової політики звинуватили в порушенні регламенту Верховної Ради.
Справа в тому, що КСУ хоча й визнав законопроект № 1017 конституційним, проте висловив до нього низку застережень. Зокрема, в статті 150 регламенту зазначено: якщо Конституційний Суд має застереження до законопроекту, парламент повинен відправити його на доопрацювання. Саме тому 18 грудня 2019 року правовий комітет рекомендував ВРУ доопрацювати проект. Проте вже 13 січня згаданий комітет переглянув це рішення та ухвалив нове — рекомендувати попереднє схвалення документа. Головний аргумент «слуг» на засіданні Ради 4 лютого був такий: у Конституції йдеться лише про висновки КСУ щодо законопроектів, тому норма регламенту про застереження Конституційного Суду суперечить Основному Закону.
У підсумку законопроект № 1017 був попередньо схвалений голосами лише двох фракцій — «Слуги народу» та «Опозиційної платформи — За життя». Ба більше, ОПЗЖ дала вирішальну кількість голосів — 35. Співголова фракції Юрій Бойко рішення підтримати ініціативу Зеленського пояснив так: «Наша фракція вирішила підтримати цей законопроект, виходячи з двох причин. Перша: ми вважаємо, що пропорційна система повинна припинити політичну корупцію, в яку перетворилася мажоритарна система… І друга причина, чому ми підтримуємо цей законопроект…, бо вважаємо, що те, що сьогодні діється на законодавчому рівні, це пряме порушення Конституції.
Ми вважаємо, що сьогоднішня влада повинна відійти, позаяк вона обманула людей… І ми вважаємо, що цей законопроект приблизить нас до зміни влади, і ми будемо за те, щоб він був прийнятий, а люди обрали нову владу, яка не буде їх обманювати».
Аби законопроект № 1017 став законом, Верховна Рада повинна ще раз за нього проголосувати на наступній черговій сесії, тобто не раніше вересня 2021 року. Проте тоді вже знадобиться конституційна більшість — щонайменше 300 голосів.
У разі остаточного ухвалення цих змін українці обиратимуть 300 депутатів до парламенту вже наступного, 10-го скликання.
Джерело: Юридичний вісник України
