Connect with us

Законодавство

Держава надасть до 5 млрд грн портфельних гарантій

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» від 3 вересня 2020 р. № 873-IX.

Новою ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 р. державні гарантії в обсязі до 5 000 000 тис. гривень, як виняток з положень ст. 17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 % загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80 % за кожним окремим кредитом (державні гарантії на портфельній основі).

Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб’єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформлюється шляхом укладення договору між Міністерством фінансів України та банком-кредитором і має визначати: обсяг гарантійних зобов’язань та порядок їх виконання; права, обов’язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов’язань.

Прострочена заборгованість суб’єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб’єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом.

Новою ст. 16-1 Закону надано право Міністерству фінансів України здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії акціонерного товариства, 100 % акцій якого належать державі в особі Міністерства фінансів України та яке створено з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у тижневий строк.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Законодавство

Позичальник знатиме свого майбутнього колектора ще до підписання кредитного договору

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» від 21 жовтня 2020 р. № 4241.

Як повідомляє прес-служба НБУ, це спільний документ, над яким працювали народні депутати, Національний банк України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Законопроект покликаний чітко встановити правила роботи колекторів та їх регулювання, зокрема, порядок реєстрації колекторської компанії, вимоги до етичної поведінки з боржниками, до нагляду за колекторською діяльністю, а також санкції за порушення.

Передбачаються такі зміни.

По-перше – створення публічного Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк. Законопроект має зобов’язати усі компанії, що займаються врегулюванням проблемної заборгованості, привести свою діяльність до його вимог та зареєструватися в загальному Реєстрі.

По-друге – нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів, який здійснюватиметься НБУ. Тобто Національний банк контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами і захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Також регулятор отримає змогу накладати штрафні санкції чи виключати порушника з Реєстру колекторських компаній у випадках порушень.

По-третє – банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору про споживчий кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора у випадку прострочення платежу за кредитом. Кредитодавець також зобов’язуватиметься публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму веб-сайті та в місцях надання послуг. Тобто, ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочену заборгованість.

По-четверте – колектори повинні будуть дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. Законопроект установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення цих вимог передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Та найголовнішим є врегулювання діяльності колекторських компаній на законодавчому рівні, адже сьогодні законодавство не визначає термінів «колектор» чи «колекторська діяльність» та не врегульовує повноваження і правила поведінки таких компаній.

Читати далі

Законодавство

Міндовкілля підтримує збільшення екологічних податків

Проаналізувавши низку розроблених в Україні проектів нормативно-правових актів щодо реформи екологічного оподаткування та фінансування природоохоронних заходів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України підтримало саме урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 4101, який передбачає:

– індексацію ставок податку на викиди в атмосферне повітря;

– індексацію рентної плати за використання природних ресурсів та за спецкористування;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти у 10 разів до 2029 р.;

– поступове збільшення ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю кожного року на 5 грн, щоб до 2024 р. вийти на рівень 30 грн за тону.

Змін потребує і система фінансування природоохоронних заходів. В короткостроковій перспективі Міндовкілля пропонує здійснювати такий перерозподіл коштів: 30% екологічного податку (крім радіоактивних відходів) зараховувати до державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а 70% – спрямовувати на місця (до спеціального фонду місцевих бюджетів).

У довгостроковій перспективі потрібне системне реформування за аналогією із країнами Центральної та Східної Європи, в яких функціонують спеціальні фонди, незалежні від державного бюджету, із окремою юридичною особою, гарантованими надходженнями від екологічних податків, затвердженими програмами заходів за пріоритетними напрямками та з прозорими механізмами прийняття рішень і спрямування коштів на їх реалізацію. За таким форматом, наприклад, сьогодні в Україні працює Фонд енергоефективності.

Читати далі

Законодавство

Визначено вимоги до звітності щодо викидів парникових газів

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів» від 23 вересня 2020 р. № 960.

Дія затвердженого Порядку поширюється на здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів від провадження оператором видів діяльності на установці за переліком видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 880.

Якщо згідно з переліком видів діяльності порогове значення потужності для виду діяльності на установці перевищене або не встановлене, то викиди парникових газів від усіх інших видів діяльності, передбачених переліком видів діяльності, які провадяться на установці, також підлягають моніторингу та звітності.

Моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів повинні бути повними та охоплювати викиди всіх парникових газів, які передбачені для відповідного виду діяльності, від технологічних процесів та спалювання з усіх джерел викидів парникових газів та від усіх матеріальних потоків, які віднесено до відповідного виду діяльності.

Оператор зобов’язаний не допускати подвійного обліку викидів парникових газів та вживати необхідних заходів для запобігання відсутності даних про викиди парникових газів протягом звітного періоду.

З метою забезпечення узгодженості та співставності в часі моніторингу та звітності оператор використовує однакові методики моніторингу та набори видів даних з урахуванням змін до методик моніторингу, затверджених Міндовкіллям у плані моніторингу.

Оператор збирає, записує, групує, аналізує та документує дані моніторингу, у тому числі припущення, посилання, дані про діяльність, розрахункові коефіцієнти, у прозорий спосіб, який забезпечує надання верифікатору та Міндовкіллю можливості відтворити процес визначення обсягу викидів парникових газів.

Для визначення викидів парникових газів оператор зобов’язаний використовувати відповідні методики моніторингу, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами у сфері моніторингу, звітності та верифікації, прийнятими відповідно до нього.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом
||
№ Документа: 873-IX
Дата прийняття: 03.09.2020
Дата набрання чинності: 24.09.2020
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає
Telegram
Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом
||
№ Документа: 873-IX
Дата прийняття: 03.09.2020
Дата набрання чинності: 24.09.2020
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає